Імунокорекція.Імунотерапія

Імунокорекція - сукупність засобів і методів, спрямованих на нормалізацію функцій імунної системи.

Розрізняють три основні види імунокорекції:

1) стимулювальна 2) пригнічувальна, 3) замінна.

Імунокорекція передбачає застосування різних фізичних (наприклад, інгаляція, електрофорез), хімічних (лікарські препарати) і біологічних (масаж, апітерапія) методів, традиційних (наприклад, антибіотикотерапія) йальтернативних (наприклад, голковколювання, гірудотерапія) методик, терапевтичних і хірургічних (видалення лімфоїдної тканини, пересадка кісткового мозку) підходів.

Основні принципи імунокорекції:

1) застосування з профілактичною метою;

2) доповнення призначеного лікування;

3) переважне використання природних способів впливу, що пов'язані з біологічними потребами й функціями організму.

Імунотерапія - сукупність методів лікування, що мають цільовий вплив на клітини, тканини та органи імунної системи.

Основною метою імунотерапії є виправлення імунних дефектів організму людини.

За механізмом дії розрізняють: специфічну й неспецифічну імунотерапію. Специфічна імунотерапія передбачає вплив на механізми адаптивного імунітету, а неспецифічна - на вроджені імунологічні процеси.

Імунотерапевтичний вплив може бути активним, пасивним та адаптивним. Активний вплив передбачає залучення природних механізмів імунної системи у відповідь на введення антигена (наприклад, використання вакцин). У разі пасивного застосовують готові гуморальні (сироватки, імуноглобуліни, моноклональні антитіла) або клітинні (клоновані лімфоцити) імунологічні препарати, що діють на природні захисні механізми.

Особливості й різноманітність імунобіологічних препаратів

За дією на імунну систему імунобіологічні препарати поділяють на:

1) імуностимулятори (активують імунну відповідь; наприклад: вакцини, препарати женьшеню);

2) імунодепресанти (пригнічують імунну відповідь; наприклад: деякі антибіотики);

3) імуномодулятори (відновлюють і нормалізують функції імунної системи; наприклад препарати з ехінацеї, гриба кордицепсу).

До імунобіологічних препаратів належать:

1. Вакцини - препарати з ослаблених, вбитих збудників захворювань або продуктів їхньої життєдіяльності, що їх застосовують для формування набутого активного імунітету (наприклад, БЦЖ проти туберкульозу)

2. Анатоксини - препарати із знешкоджених екзотоксинів бактерій, що зберігають антигенні та імуногенні властивості (н-д: стафілококовий анатоксин).

3. Сироватки імунні - це препарати сироватки крові, що отримують шляхом імунізації тварин або людини і використовуються для створення пасивного імунітету (наприклад, протиправцева сироватка).

4. Інтерферони - природні або рекомбіновані білкові речовини, що є противірусними засобами (н-д,природний альфа-інтерферон, штучний лаферон).

5. Імуноглобуліни - препарати, діючою основою яких є антитіла, що підвищують неспецифічну опірність організму (н-д: імуноглобулін людський).

6. Пробіотики - бактеріальні препарати, що містять живі мікроорганізми або їхні метаболіти, що здійснюють регуляторний вплив на імунну систему через відновлення мікрофлори кишечнику (наприклад, лінекс, лактобактерин).

7. Бактеріофаги - антимікробні специфічні препарати, що їх отримують в результаті селекції бактеріофагів (наприклад, дизентерійний або сальмонельозний бактеріофаг).

8. Антибіотики - продукти життєдіяльності (або їхні синтетичні аналоги і гомологи) живих клітин, що вибірково пригнічують функціонування клітин бактерій, грибів або пухлин (наприклад, лізоцим, пеніцилін, цефадозим).

Імунокорекція.pptx