Імунна система. Імунітет специфічний і неспецифічний. Імунізація.
Пригадайте, що таке лізоцим, лейкоцити, імунітет. Які функції червоного кісткового мозку? Що таке лімфа? Які її функції?
Однією з регуляторних систем нашого організму є імунна. Вона сформувалася в процесі еволюції людини для заоезпечення захисту н організму від зовнішньої і внутрішньої біологічної агресії - інфекцій та пухлин. Імунна система також відіграє важливу роль у підтриманні гомеостазу.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Імунітет - здатність організму протидіяти збудникам інфекційних та інвазійних (які спричиняються тваринами) захворювань, а також впливу речовин, які мають антигенні властивості.
Антигени - це чужорідні для організму хімічні речовини, живі організми, здатні спричинити захисну реакцію. Внут рішні антигени - це продукти життєдіяльності самого організму, а зовнішні -сполуки, що входять до складу вірусів, бактерій, паразитичних еукаріотів.
Що собою становить імунна система? Імунна система - це система органів і тканин, які захищають організм від сторонніх для нього організмів і сполук (мал. 204). її складові впізнають і знищують не тільки антигени, а й пухлинні клітини, змінені молекули, створені самим організмом. Імунна система розпізнає різноманітні патогени (від вірусів до паразитичних червів - гельмінтів) й відрізняє їх від звичних біомолекул власних клітин.
Імунна система представлена центральною та периферичною ланками (мал. 205). Вони реагують на різні сигнали завдяки великій кількості рецепторних структур, а також характеризуються специфічною пам’яттю, що дає змогу швидше розпізнавати та знешкоджувати антигени.
До центральних ланок імунної системи належать червоний кістковий мозок і тимус (вилочкова залоза). Як ви пригадуєте, червоний кістковий мозок є найважливішим кровотворним органом, а в тимусі дозрівають певні типи лейкоцитів.
Периферичними частинами імунної системи є селезінка, апендикс, мигдалики та лімфатичні вузли. Так, у селезінці утворюються певні типи лейкоцитів. Вона діє як фільтр проти паразитичних бактерій, чужорідних частинок, а також продукує антитіла. В апендиксі містяться скупчення лімфоїдної тканини. До її складу входять клітини, що беруть участь у здійсненні захисних реакцій організму. Лімфатичні вузли є складовою лімфатичної системи.
Яка будова лімфатичної системи? Лімфатична система разом з кровоносною належить до транспортних систем організму. Через неї з тканин у вени
повертається вода з розчиненими в ній речовинами та частина лейкоцитів. Лімфа тече лише в одному напрямку - від тканин до серця.
До складу лімфатичної системи входять лімфатичні капіляри, лімфатичні судини і лімфатичні вузли та лімфатичні органи (мал. 206). Вони тісно взаємопов’язані між собою і забезпечують утворення лімфи та її рух. Лімфатичні капіляри за будовою нагадують кровоносні, але мають дещо більший діаметр. Стінки лімфатичних капілярів складаються з одного шару ендотеліальних клітин, які, нещільно прилягаючи одна до одної, утворюють пори. Це дає можливість міжклітинній рідині з молекулами великих розмірів (білків, ліпідів тощо) легко проникати всередину лімфатичних капілярів.
Лімфатичні капіляри на одному кінці замкнені, другим відкриваються в лімфатичні судини.
Лімфатичні судини, так само як вени, мають клапани, які перешкоджають зворотному руху лімфи. По ходу великих лімфатичних судин розташовані лімфатичні вузли. Вони виконують роль біологічних фільтрів, оскільки містять здатні до фагоцитозу клітини, що затримують і знешкоджують бактерії, інші чужорідні тіла та токсини. Токсини - отруйні речовини білкової природи, які виробляють живі організми. Отруєння організму цими речовинами має назву інтоксикація.
Під час інфекційних захворювань лімфатичні вузли можуть збільшуватися в розмірах, стають болісними.
Які є види імунітету? В імунній системі існує багато способів виявлення та знешкодження антигенів. Ці процеси називають імунною відповіддю.
За походженням імунітет можна умовно поділити на вроджений і набутий (мал. 207).
Вроджений імунітет успадковується від батьків і не залежить від того, контактувала раніше людина зі збудником хвороби чи ні. Наприклад, в організмі людини не може паразитувати свиняча аскарида. Вроджений імунітет є неспецифічний. Тобто це вид імунітету, за якого захисні реакції виникають на будь-який антиген.
Механізми вродженого імунітету можна поділити на три категорії. По-перше, цілісність зовнішніх покривів тіла, слизових оболонок дихальних шляхів, травного тракту, стінок кровоносних судин запобігає проникненню в організм і розвитку патогенних організмів. По-друге, в організмі людини захисну функцію здійснює велика кількість біологічно активних речовин. Це і фермент слини лізоцим, захисні білки крові тощо. По-третє, неспецифічний імунітет забезпечують певні типи лейкоцитів, здатних до фагоцитозу.
Набутий (специфічний) імунітет, на відміну від вродженого, формується впродовж життя людини. Він може виникати після перенесення захворювання - активний природний чи після щеплення - активний штучний. Набутий природний пасивний імунітет формується завдяки передачі антитіл від матері до дитини через плаценту. Набутий штучний пасивний імунітет розвивається після введення в організм готових антитіл у вигляді лікувальної сироватки.
Набутий імунітет формується на конкретний антиген. За повторного зараження організм здатний реагувати тільки на нього. Набутий імунітет забезпечують певні групи лейкоцитів (Т-лімфоцити) і антигени. Деякі з лімфоцитів (їх називають клітинами пам’яті), зустрівшись з хвороботворними мікроорганізмами, «запам’ятовують» їхню будову і передають інформацію про цей тип мікроорганізмів наступним поколінням Т-лімфоцитів. Вони захищають організм лише від тих мікроорганізмів, які «запам’ятали». Отже, набутий імунітет включає три етапи: розпізнавання чужорідного (антигенного) об’єкта, інтенсивний поділ клітин, які забезпечують захисні реакції, та імунну відповідь.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Компоненти неспецифічного і специфічного імунітету
ніколи не діють окремо: вони начебто доповнюють одне одного.
За механізмом реалізації захисту імунітет поділяють на клітинний і гуморальний. Клітинний імунітет зумовлений здатністю різних видів лейкоцитів до фагоцитозу збудників і руйнування заражених клітин. Фагоцитарну теорію імунітету розробив видатний український учений 1.1. Меч-ников. Гуморальний імунітет забезпечують розчинні білки, які містяться у плазмі крові, лімфі, тканинній рідині, різноманітних секретах, лікувальній сироватці. Автором гуморальної теорії імунітету є німецький учений П. Ерліх (мал. 208). 1908 р. 1.1. Мечнікову та П. Ерліху
за їхні відкриття було присуджено Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини.
1 Ключові терміни і поняття: імунна система, вроджений (неспецифічний) імунітет, набутий (специфічний) імунітет, природний та штучний імунітет.
УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ
• Одним із чинників збереження біологічної індивідуальності організму є імунна система. Вона захищає організм від негативних впливів зовнішнього і внутрішнього середовища. Імунітет може бути вродженим (неспецифічним) та набутим (специфічним).
Д/З ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ
Дайте відповідь на запитання
1. Дайте визначення поняття «імунітет».
2. Із чого складається імунна система людини?
3. Що таке неспецифічний імунітет?
.png)