Хід уроку
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Перевірка домашнього завдання. (вірш напам'ять)
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Вступне слово вчителя.
Приятелі називають його великою дитиною. І це — правда. Бо Павлюка не можна передбачити. Він абсолютно нелогічний, непрактичний. Зате Поет. Поетові й буде присвячений наш урок.
III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя.
Ігор Зиновійович Павлюк народився якраз на Новий рік. Матері через помилку лікарів рано не стало. Батько, який у юності писав вірші, працював на різних інженерних посадах у колгоспі с. Окорськ.
Дитинство і юність хлопця пройшло в діда й баби по материнській лінії в с. Ужова Рожищенського району Волинської області.
Закінчивши із золотою медаллю Доросинівську середню школу цього ж району, він вступив до престижного Ленінградського вищого військового інженерно-будівельного училища, яке готувало кадри для космічного центру Байконур і яке І. Павлюк скандально залишив на другому курсі навчання, коли почав писати вірші, за що був покараний — засланий у забайкальську тайгу — будувати з в'язнями автомобільну дорогу воєнного призначення.
Писав там вірші в „захалявну книжечку”, які пізніше стали основами його книг. Повертався в Україну в час, який збігся з початком розпаду Радянського Союзу, із воскреслою й закріпленою мрією — стати поетом.
У 1986-1987 рр. І. Павлюк — кореспондент Ківерцівської районної газети на Волині.
1987 р. вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив із відзнакою
у 1992 р. і де відвідував легендарну літературну студію „Франкова кузня”, за період навчання „підкорив” усі найвищі вершини Карпат, освоїв Крим, східну та центральну частини України. Після виходу у світ у видавництві „Каменяр” (Львів, 1990) першої поетичної книжки „Острови юності” ім'я І. Павлюка стало відомим любителям поезії.
1996 р. в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка І. Павлюк захистив кандидатську дисертацію на тему „Митець — Влада — Преса: історико-типологічний аналіз”.
У 1999 та 2000 рр. був у творчому відрядженні в Сполучених Штатах Америки — науковцем, „ченцем”, поетом-пілігримом.
В особі І. Павлюка своєрідно поєднується науковець-гуманітарій та тонкий ліричний поет із нахилом до епічності, прозаїк, драматург, автор творів для дітей. Для його поезії властиві метафорична густота, афористичність, музикальність, фольклорність, емоційна насиченість, інколи публіцистичність, бунтівливість змісту. Про космос та кохання І. Павлюк пише і сентиментально, й іронічно, і реалістично.
Окремі вірші І. Павлюка стали піснями. 2004 р. вийшов компакт-диск „Лірика...” — вірші І. Павлюка у виконанні народного артиста України С. Максимчука.
За композиціями віршів І. Павлюка створено театральні постановки. Його п'єсу „Вертеп” ставить Львівський драматичний театр імені Лесі Українки.
Його твори перекладені російською, білоруською, польською, англійською, латиською, японською та іншими мовами.
Книга лірики Ігоря Павлюка „Україна в диму” стала книгою року в Україні (2009).
Нині І. Павлюк — старший науковий співробітник відділу української літератури XX століття Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України в м. Києві, професор Львівського національного університету ім. І. Франка, член кількох редколегій літературно-мистецьких часописів. Автор більше 500 публікацій у періодиці, наукових збірниках та 28 окремих книг різних жанрів.
І. Павлюк — доктор наук із соціальних комунікацій. Лауреат Народної Шевченківської премії, всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя „Тріумф”.
Виразне читання поезії І. Павлюка „Дівчинка”.

«Бачу, чую, відчуваю». Слухаючи вірш, я…
- бачу: …(дівчинку, поріг, осінь, півня);
- чую: … (дитяче схлипування, шарудіння листя, тишу);
- відчуваю: …( сум, співчуття, душевну прохолоду, самотність).
Словникова робота, обмін враженнями про прочитане.
«Діалог з текстом»
Поділіться першими враженнями від твору. Які емоції переживали, читаючи вірш?
Які образи впливали на ваш емоційний стан?
Назвіть провідні образи твору ( дівчинка, півень, осінь).
У чому причина плачу дівчинки? Чи можлива тут якась конкретна відповідь?
Як ви розумієте «розчарована осінь клигає по дворі»? Яка картина постає у вашій уяві?
Чому восени не тільки в природі, а й в душі відчувається легкий сум, якась приреченість?
Які художні засоби використав поет у змалюванні осені?
Складіть асоціативне гроно до слова «осінь», добираючи художні засоби.
Назвіть усі епітетні сполуки (дівчинка боса, бабусин поріг, розчарована осінь).
Доведіть, що вірш має філософську нотку. У якій строфі і як саме вона найреальніше проступає?
Заповніть літературний паспорт вірша «Дівчинка».
Тема: розповідь про дівчинку, яка плаче на бабусиному порозі на тлі «розчарованої осені», що «клигає по дворі». Навколо тихо і прохолодно на душі.
Ідея: автор показує драму, яка вирує в душі маленької дівчинки і про суть якої ми можемо лише здогадатися з її відповіді: «Всіх».
Основна думка: дитячий плач навіює загальне переживання дисгармонії життя, а проголошене вболівання «за всіх» вказує на недитяче сприйняття світу і змушує замислитись над складністю життя.
Жанр: філософська лірика.
Художні засоби: персоніфікація: розчарована осінь клигає; епітети: дівчинка боса, бабусин поріг, розчарована осінь.
Віртуальна екскурсія до картинної галереї
Уважно розгляньте репродукцію картини англійського художника Чарліза Бертона Бербера «Персональний адвокат» («Собачий захист») і доведіть, що живописне полотно суголосне віршу Ігоря Павлюка «Дівчинка».

«Колір душі».
Уявіть себе в майстерні художника. Перед вами – чистий мольберд, фарби, палітра, пензлі. Якби ви були художником, які фарби використали для змалювання зовнішнього портрету героїні твору «Дівчинка»? А для внутрішнього?
Коментар учителя.
Серце дітей, зазвичай, відкрите всьому світові. їх дивує й радує усмішка сонечка на небі, квіточка на бабусиній клумбі, гудіння великого джмеля над головою, привітне собаче махання хвостом, муркотіння кішечки на осонні, щебет ластів'ят у гнізді над вікном.
Але ось затяглеся небо хмарами, пішов холодний дощ, і не можна гуляти. Зів'яли квіти... Шарик не вилазить із будки... А там ще, кажуть, десь гримить війна, чорними блискавками проноситься невидима радіація...
Душа дівчинки сприймає весь сум, увесь біль, усі тривоги світу як свої власні, їй жаль усіх. Вона ще маленька, але вже відчуває відповідальність за долю світу. Єдине, що поки що може — поспівчувати, поплакати. Віриться, що коли вона виросте, то зможе діяти й зробити цей світ трохи кращим, добрішим.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК.
Виконання завдань.
1. Прокоментувати висловлювання.
„Ігор Павлюк — поет, у якого нема зазору між словом і серцем”. (Микола Вінграновський)
„А тим часом з Божим деревом полину в очах ходить світом поет надприродної сили переживання... З такою душею і на зорях привітають”. (Валерій Ілля)
„Ігор Павлюк — поет невичерпної сили, в таємничій поліській душі якого дивним, майже містичним чином відлунюють буйні степові голоси незабутніх Миколи Вінграновського і Валерія Іллі”. (Павло Загребельний)
„Вчитуєшся у вірші Ігоря Павлюка — і ще раз вториш собі подумки: таки бути. БУТИ УКРАЇНІ”. (Микола Осадчий)
2. Скласти психологічний портрет письменника за прокоментованими висловлюваннями.
(І. Павлюк — патріот, душевний, вразливий, залюблений у красу рідного краю, українську міфологію, фольклор, звичаї, повір'я.)VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Інтерактивна вправа „Мікрофон”.
— У письменника Ігоря Павлюка кожному з нас можна повчитися...