Теорія літератури
Ідея — узагальнена думка, що лежить в основі художнього твору і виражена в образній формі, авторське ставлення до зображуваного, сутність ставлення письменника до життя.
Контраст — стилістична фігура протиставлення явищ, предметів, характерів; посилює змістовне й емоційне звучання твору. Використовується у віршах, прислів'ях та приказках, у назвах книг і творів. Ця фігура побудована на використанні антонімічних пар.
Древня людина повнiстю залежала від природи. Чи буде дощ, чи буде врожай, чи буде голод. І ця залежнiсть, страх перед стихією змусили людину обожнювати, поклонятися сонцю, дощу, морозу, адже вiд них залежало життя. Поклонялися річкам, колодязям, живій воді. Поклонялися травам, деревам, квітам - адже рослини були також хлібом, давали плоди. Рослинна їжа була основою. Рослини не тiльки годували, вони й лiкували людину. Тому рослини були священнi. І людина творила про них легенди так само як про сонце, мiсяць, гори, рiки.
У цих лендах збереглися рештки древніх уявлень про чарiвнi перетворення людини в рослину, тварину i т. д. Тому що людина не могла пояснити походження рослин і тварин, вона не могла пояснити, де взялася вона сама і куди зникає людина пiсля смерті. Людина вважала, що вона походить від рослин, тварин, птахiв. Кожен рід вважав своїми предками якусь певну тварину чи рослину, обожнював її. Священні рослини чи тварини — предки роду - були недоторканні. Їх не можна було вбивати, знищувати, кривдити. А коли людина даного племені вмирала, то вірили, що вона перетворюється знову в ту рослину, ці уявлення збереглися в легендах.
Народні уявлення про тополю використа Т. Г. Шевченко у своїй ранній баладі «Тополя».
Тополя — один з український народних символів. Вона оспівана в ряді художніх творів, народних казках та бувальщинах. Часто зустрічається образ тополі у творах Тараса Григоровича Шевченка. У народних піснях тополя є символом дівчини, часто дівчини-сироти.
Балада (від фр. ballade — танцювати) - ліро-епічний твір з драматично напруженим сюжетом. Баладі властиві невелика кількість персонажів, підкреслена узагальненість, відсутність деталізації, стислість у викладі матеріалу, «магічна» музичність. Балади пов’язані з народними легендами, поєднують у собі перекази і пісні. Вони відзначаються виразною драматичною напруженістю, відображають фантастичні й трагічні події з життя.