За жанром “Кайдашева сім’я” – це соціально-побутова повість, оскільки повсякденне життя Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових виявах, які часто окреслюються у гумористичному плані. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на «жарти, смішки, штукарства» та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний

Автор – Іван Нечуй-Левицький

Рік написання – 1878

Напрям – реалізм

Літературний рід: епос.

Жанр: соціально-побутова повість (з елементами сатири і гумору)

Темою повісті “Кайдашева сім’я” є зображення побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.

Ідея: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині.

“Кайдашева сім’я” де відбуваються події? Місце дії – село Семигори, річка Рось; Біївці, Западинці.

Головні герої “Кайдашева сiм’я”

Омелько Кайдаш — голова сім’ї, був стельмахом. Найбільше боявся втопитися.

Маруся — дружина Кайдаша, її називали “економшею”

Карпо — старший син

Лаврін — молодший син

Мотря — старша невістка, дружина Карпа

Мелашка — молодша невістка, дружина Лавріна

Другорядні персонажі: Параска Гришиха, Баба Палажка (Солов’їха, яка виконує роль народного радіо)

Історія написання твору “Кайдашева сім’я”

Повість була надрукована в журналі «Правда», 1879 року. Пізніше була видана окремо у Львові.

Після написання твроу Нечуй-Левицький довго не міг отримати дозвіл на його публікацію. Царська цензура ставила всілякі перепони, вказуючи на ряд «предосудительных мест» твору, зокрема в VI розділі, де розповідається про перебування прочан в київських монастирях, та висуваючи інші претензії.

Лише 1886 року автор отримав дозвіл на публікацію, за умови вилучення «в ней автором всех неудобных мест» вказаниз цензурою. Тому у 1887 році вийшло в Києві видання «Кайдашевої сім’ї» з рядом цензурних правок, було змінено початок і кінець твору.

Зміст наступних публікацій повісті (1894 та 1906 рр.) майже не відрізняються від видання 1887 р.

Письменник поклав життя однієї селянської родини Мазурів із села Семигори лягло в основу твору. Прототип сім’ї Кайдашів був відомий відомих своїми бійками та колотнечами, проте в художніх образах Кайдашів проглядає широко узагальнена письменником трагедія життя тогочасного села взагалі.