Гумор у музиці. Скерцо (1)

Прочитайте теоретичний матеріал:

Світ музичного мистецтва нас захоплює, дивує, вражає. Музика, не маючи кольорів, без допомоги слів здатна виражати думки, почуття, настрої. Також вона може викликати посмішку. Наприклад тоді, коли композитори ставилися до музичних портретів тварин із гумором. Ти вже знаєш, як жартує К. Сен-Санс у зоологічній фантазії, де слон танцює легкий і граційний вальс, а черепахи — швидкий і запальний канкан, який довелося уповільнити під їхні рухи. Пригадай також «Дует котів» Дж. Россіні — музичну пародію на оперних співаків, які занадто захоплюються вокальною технікою.

Артур Тіль. Сольний концерт котів

Комічні ефекти можна створити не лише у вокальній чи програмній інструментальній музиці. Для цього існує спеціальний музичний жанр — скерцо.

У перекладі з італійської scherzo означає «жарт».

Жартівливим п’єсам притаманні дуже швидкий темп і переважно тридольний метр. Для жартів композитори застосовують різні прийоми: контрастні зіставлення образів, регістрів, переклички інструментів, звуконаслідування, гострі ритмічні звороти, раптові динамічні акценти та інші «несподіванки». Коло образів скерцо різноманітне — від веселих і кумедних до фантастичних і химерних.

Як самостійний камерно-інструментальний жанр скерцо розвивалося у напрямку посилення віртуозності. Польський композитор Фредерік Шопен у своїх скерцо втілює далеко не тільки суто жартівливі моменти. Це музика концертного плану, сповнена багатою палітрою настроїв.

Фредерік Шопен. Скерцо для фортепіано № 2

Жанр скерцо досить широко представлений і в оркестровій музиці.

Одним із яскравих зразків є твір «Учень чаклуна» французького композитора Поля Дюка за сюжетом балади Й. В. Гете. В основі його змісту — історія самовпевненого учня мага, який вирішив самостійно поворожити з водою, повторюючи чаклунські дії. До чого це призвело, ми можемо побачити у дотепному мультфільмі «Фантазія» студії Волта Діснея: тільки вчасне втручання самого чарівника врятувало від потопу:

Поль Дюка. Скерцо «Учень чаклуна». Уривок м/ф «Фантазія»

Українські композитори В. Косенко, В. Барвінський та інші також створювали скерцо, нерідко називали їх гуморесками, підкреслюючи легку жартівливість. Оркестрову гумореску написав Юрій Шевченко. Її яскрава віртуозність заряджає веселим настроєм. А чи не для цього й існує музика, щоб приносити радість?!

Запишіть до зошита визначення:

Скерцо (у перекладі з італійської — жарт) — частина симфонії, сонати, квартета чи самостійна музична п'єса у жвавому, стрімкому темпі, з гострохарактерними ритмічними і гармонійними зворотами, переважно, в тридольному розмірі.

Фото записів прикріпіть до цього завдання.

Виконайте інтерактивну вправу.

Скрін виконаної вправи прикріпіть до цього завдання.