Гуманізм та Високе Відродження

Текст 1. Італійські гуманісти
Італійські гуманісти відкривали світ класичної старовини, розшукували по забутих книгосховищах творіння стародавніх авторів та копіткою працею очистили їх від спотворень, внесених середньовічними ченцями. Їхні пошуки були позначені полум’яним ентузіазмом. Коли перед Петраркою, якого вважають першим гуманістом, вимальовувався в дорозі силует монастиря, він буквально тремтів від думки, що там, можливо, знаходиться будь-який класичний рукопис. Інші відкопували уламки колон, статуй, барельєфи, монети. Висока духовна витонченість візантійської ікони блякла перед теплою, живою красою мармурової Венери, на радість всій Флоренції або всього Риму витягнутої з землі, де вона пролежала понад тисячу років. «Я воскрешаю мертвих», — говорив один з італійських гуманістів, який присвятив себе археології.
1. Які події підготували епоху Відродження?
2. Чому батьківщиною Відродження стала Італія?

Текст 2. Леонардо да Вінчі

За свідченням сучасників, Леонардо мав чудову статуру, був надзвичайно витончений, з привабливим обличчям. Одягався він ошатно, носив червоний плащ, що доходив до колін, хоча у моді був довгий одяг. До середини грудей спадала його прекрасна борода. Він був чарівний у бесіді та привертав до себе людські серця.

Водночасно Леонардо був мінливий, непостійний, рідко доводив до кінця розпочате. Єдина справа, яку він не залишав ніколи, — малювання. Леонардо був надзвичайно обдарованою людиною. Він вважав живопис найважливішим із мистецтв, а музику — його сестрою. Він постійно щось малював і записував. До нас дійшло близько семи тисяч сторінок його записів і малюнків. Леонардо писав особливим шифром — справа наліво, отже, читати текст треба у дзеркалі. Там є все: фізика, математика, астрономія, історія, філософія, новели, механіка. Листи рукописів заповнені численними планами, кресленнями, малюнками; тут і ескізи підводного
човна, і зображення механізмів для плющення залізних смуг, і проекти бойової колісниці й саморушного броньованого воза, і зображення літальних апаратів та парашута, а також анатомічні малюнки частин людського тіла, ескізи мостів, церков, палаців.

Чи не найбільше про цього генія Відродження можуть розповісти картини Леонарда, які продовжують ховати у собі великі таємниці
1. Як сучасники характеризували Леонардо?
2. Як ви вважаєте, чому Леонардо зашифровував свої записи?
3. Чи можемо ми стверджувати, що да Вінчі випередив свій час?
4. Назвіть винаходи, які зробив да Вінчі.

Текст 4. Рафаель Санті
Рафаель народився у родині живописця Джованні Санті, ранні роки провів в Урбіно, у 1500–1504 рр. навчався у Перуджіно в Перуджі. З 1504 р. Рафаель працював у Флоренції, де познайомився з творчістю Леонардо да Вінчі, займався вивченням анатомії та наукової перспективи. Рафаель отримав від Папи Юлія II запрошення до Рима, де він зміг ближче ознайомитися з античними пам’ятниками, брав участь в археологічних розкопках. Виконуючи замовлення Папи, Рафаель здійснив розписи залів Ватикану, оспівуючи ідеали свободи і земного щастя людини, безмежність її фізичних і духовних можливостей. У його творчості з найбільшою ясністю втілилися гуманістичні уявлення Високого Відродження про прекрасну і досконалу людину, яка живе у гармонії зі світом, характерні для епохи ідеали життєствердної краси.
Запитання
1. На яких прикладах вчився Рафаель? Свою відповідь поясніть.
2. Що в живописі було головним для Рафаеля?

Текст 5. Дієго Веласкес

Веласкес — син небагатого севільского ідальго. Він вирушив до двору короля Іспанії Філіппа III, не маючи нічого, окрім занепалого дворянського титулу та вміння малювати.Він знав свою здатність помічати у людях те ледь помітне, що приховується у глибині очей, у куточках рота, в особливому неповторному вигині брів, — словом, те, що відрізняє людину від ста тисяч інших. Він не писав картин на релігійні теми, на його полотнах — люди: багаті та бідні.6 жовтня 1623 року Веласкесу був вручений декрет про призначення його придворним художником. Він став власністю короля.До кінця свого життя Веласкес був не тільки придворним живописцем. Він отримав звання палацового маршала і тому мав спостерігати за меблюванням та вбранням Алькасара.Тепер йому доводилося часто відвідувати королівську мануфактуру Сайту Ізабель, де десятки робітниць ткали величезні гобелени — настінні килими-картини для оздоблення палацу.Саме тут він і пише «Пряхи» — один з найбільш значущих творів світового живопису.Можна уявити, як народжувалася картина. Одного разу він приїхав сюди з придворними пані, щоб оглянути готовий килим. Ось вони стоять у залитій світлом маленькій склепінчастій кімнаті, витончені супутниці художника в атласних платтях, і милуються гобеленом, що висить
на стіні.Але де ж Веласкес? Одна з пані озирнулася, щоб покликати його: чого ж це він забарився?І невтямки їй, що старий художник завмер, зачарований побаченим, — п’ять жінок, що виробляють килими, сидять біля прозорої, імлистої тіні, пронизаної відблисками сонця, і готують пряжу для наступного килима. П’ять веселих жінок у скромних платтях — червоних, зелених, коричневих…Швидко крутиться колесо прядки, спиці злилися у суцільне мерехтливе коло, тихо звучить пісня Андалузії, яку наспівує одна з них, змотуючи нитку на руки і не звертаючи уваги на знатних гостей…
1. У чому полягає особливість творчості Веласкеса?
2. Чому, на ваш розсуд, картина Веласкеса «Пряхи» вважається однією з найбільш відомих?

Текст 6. Харменс ван Рейн Рембрант

…Він народився влітку 1606 р. у голландському місті Лейдені, на березі одного з рукавів Рейну. Звідси та частина його імені, яку прийнято вважати прізвищем: ван Рейн.Батько ж його, мірошник Гарменс, як і будь-який простолюдин, зовсім не мав прізвища; називався він просто Гарменс Геррітсзоон, тобто Гарменс син Герріта.Рембрандт був молодшим у бідній родині, і Гарменс Геррітсзоон покладав на нього всі надії. Четверо старших працювали на млині, допомагаючи батькові. Рембрандта ж у віці тринадцяти років віддали на філологічний факультет Лейденського університету, щоб він, як писав
у проханні батько, «наукою служив на користь місту і Республіці».Але ні філологом, ні книжником не судилося йому стати. Через рік він приніс до майстерні лейденського живописця Якоба ван Сваненбурга свої перші юнацькі малюнки і залишився на все життя серед запахів горіхової і льняної олії і свіжорозтертих фарб.У 1631 р. Рембрандт виїхав до Амстердама. Фабриканти, які швидко збагачувалися, купці, власники корабельних верфей і торговельних комор будують для себе нові, добротні, товстостінні будинки. Їх треба пофарбувати, і майстерні амстердамських художників переповнені замовленнями.Тут пишуть невеликі картини, що зображують сценки світського життя, — легковажно веселі, барвисті, витончені. Замовники хочуть насолодитися своїм багатством, ситістю, добробутом, що б’є через край, і художники прагнуть перевершити один одного у достовірності зображення. Ламкий блиск атласу, золото парчі, кольори килимів, пухнаста м’якість хутра, приглушений глянець срібла й міді — в усьому цьому голландські живописці досягли високої майстерності. Поруч з побутовими сценками вони люблять писати натюрморти: биту дичину, рибу, квіти.Рембрандту потрібне було інше. Не зовнішність людей і речей, часом брехлива, а їхня глибока, справжня суть — ось що понад усе хвилює художника. Йому необхідно було знайти свою манеру зображення, що дозволило б позбавитися другорядного й зосередити увагу на головному.Так народилося те, що називають рембрандтівським освітленням, рембрандтівською світлотінню.Рембрандт помер у злиднях. Його поховали на кладовищі бідняків на кошти громади.
1. Назвіть особливості творчості Рембрандта.
2. Чому школа живопису, що виникла в Нідерландах, отримала назву «фламандська»?

Цю інформацію використайте як зразок при підготовці своїх завдань і доповніть ще ілюстраціями

презентація має бути до 5 хв.!

Перегляньте відео

https://youtu.be/zzLu7kfklv0