Губки не формують ані тканин, ані органів. У них відсутні м’язові та нервові клітини. Тому реакції на подразники навколишнього середовища виражені слабко. Зовнішній шар тіла губок утворюють покривні клітини. Серед них є й такі, всередині яких проходить пора. Цими порами починаються канальці, що пронизують стінки тіла. Ними вода з частинками їжі надходить до клітин губки.

Будова губки
Порожнина губки вистелена особливими комірцевими клітинами з одним джгутиком. Його основа оточена комірцем з виростів цитоплазми. Джгутик створює потоки води, з якою до поверхні клітини надходять частинки їжі, що профільтровуються через комірець. Ці частинки їжі захоплюються за допомогою псевдоподій та перетравлюються в травних вакуолях.
Більшість губок — фільтратори. Так називають організми, які споживають частинки органічних решток і дрібні організми, завислі у воді.
Між зовнішнім і внутрішнім шарами клітин міститься міжклітинна речовина, у якій розташовані різні типи клітин. Деякі із цих клітин утворюють голки з неорганічних сполук або волоконця з органічних речовин, які формують скелет губки. Ще один тип клітин — амебоїдні. За допомогою псевдоподій вони захоплюють частинки їжі, що перетравлюються у травних вакуолях. Перетравлені сполуки амебоїдні клітини завдяки здатності до руху можуть поширювати по тілу губки.
Дихають губки киснем, розчиненим у воді, що надходить через поверхню їхнього тіла. Розмножуються губки як нестатево (такі способи вегетативного розмноження, як брунькування, поділ, відокремлення фрагментів тіла), так і статевим способом.