Голодомор 1932-1933р.

Тема. Голодомор 1932-1933 рр.

... історія нас горем вчить,
Щоб не забулось незабутнє.
Бо там, де пам'ять не мовчить,
Там щастям повниться майбутнє.

Переглянути відео та прочитати теоретичний матеріал про Голодомор. Пройти тестування з теми нижче.

Додаток 1

Причини Голодомору  1932-33рр.

А) Події 1932-33рр. можна характеризувати як терор голодом  чи Голодомором, проти колективізованих селян України та частини Кубані заселеної українцями. Усе це вписувалось до політики Сталіна, з якої випливало, що національна проблема є за суттю селянською проблемою. Згідно такої політики партійні чиновники мали два завдання: боротьба проти селянства взагалі, а з іншого – проти національної свідомості місцевого населення.

Б) Ідейним підґрунтям боротьби із селянством є політичні засади ідеологів комуністичного руху та їхні роздуми про селянство як соціальну структуру суспільства. Карл Маркс одним з перших говорив про « ідіотизм сільського життя». Карл Маркс у « Маніфесті Комуністичної партії» і власне визначив долю села, і не розглядав селянина – власника як основу соціалістичного суспільства.

«Експропріація земельної власності, поліпшення земель за загальним планом, утворення промислових армій, особливо для землеробства, сприяння поступовому усуненню відмінностей між містом і селом». Прихильники Маркса орієнтувалися на місто, дрібне виробництво у будь-якому разі не мало змоги довго протриматися, не кажучи про якесь процвітання.

В.Ленін спочатку наполягав на стадії « революційно – демократичної диктатури пролетаріату і селянства». В.Ленін говорив, що коли його коаліція візьме владу,

«тоді смішно буде говорити про єдність волі пролетаріату і селянства, про демократичну  диктатуру, і тоді ми подумаємо безпосередньо про соціалістичну диктатуру пролетаріату».

В) На початку З0-хрр. з,явилась загроза самому існуванню радянської влади в УСРР. Через політику коренізації відчуття « українства», відчуття українського духу, сформувалась патріотична інтелігенція, що очевидно не могло не турбувати комуністичне керівництво. Також тривогу у партійного керівництва викликало українське селянство, що ніяк не піддавалось колективізації і напевне ніколи би добровільно не вступило до колгоспів, тому годилося знищити і як найшвидше основи українства.

Передумови Голодомору 1932-33рр.

А) До 1925р. про колективізацію села ніхто не згадував, у квітні відбулась XIV Всесоюзна партійна конференція, на якій проголошено, що « кооперативне будівництво набуває тепер важливого значення». Саме з цього часу усі зміни в с/г спрямовувались на колективізацію. У жовтні 1925р. на пленумі ЦК РКП(б) затверджено курс на колективізацію села.

Також існувала інша причина масової колективізації, а саме у грудні 1925р. проголошено курс на індустріалізацію, відповідно до затвердженого плану мала відбутись також модернізація сільського господарства.

Б) Не  менш важливою причиною, що спричинила Голодомор є примусові плани з хлібозаготівлі, які радянське керівництво здійснювало зі стабільною періодичністю. Зокрема у листопаді 1928р. РНК СРСР видала постанову « Про річний план централізованих заготівель і постачання хліба на 1928/29рр. сільськогосподарський рік». Постанова передбачала річний план хлібозаготівлі в обсязі 672млн.пудів, зокрема 600млн.пудів зернових хлібів і 72млн.пудів соняшнику. Проте селяни посіяли менше і очевидно не було зібрано потрібної кількості зернових, тому довелось скоротити план хлібозаготівель для УСРР на 1927/28рр у 150млн.пудів: на 1928/29рр. встановлено план 120млн.пудів. Такі плани хлібозаготівель були нереальними, з причини того, що менше посіяли, відповідно менше зібрали.

В) Необхідність колективізації обґрунтовувалась тим, що не можна « базуватись» на усуспільненій промисловості і протиставлені їй « одноосібному» сільському господарстві. 1 березня 1928р. секретар ЦК ВКП(б) В.Молотов чітко заявив, що оцінка роботи місцевих партійних організацій буде залежати « від успіхів у розширенні посівів і колективізації селянських господарств».

Листопад 1929р. пленум ЦК ВКП(б) на якому проголошено курс на суцільну колективізацію с/г.

За результатами пленуму ухвалено постанову 5 січня 1930р. « Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву». Згідно цієї постанови УСРР віднесено до тих регіонів СРСР, де колективізацію планували завершити до весни 1931р. чи весни 1932р.

30 січня 1930р. ухвалено постанову ЦК ВКП(б) « Про заходи в справі ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» Згідно цієї постанови радянська репресивна система отримала можливість заможних українських селян записати в « куркулі» і записати їх у вороги радянської держави.

Г) Нереальний план з хлібозаготівлі в УСРР на 1931р. визначений у розмірі 510млн.пудів зернових. Станом на грудень 1931р. план виконано лише на 79%.

У грудні 1931р. у колгоспах зафіксовано смертельні випадки.

Д) Сприяли Голодомору і репресивні заходи влади. 7 серпня 1932р. ухвалено спільну постанову ВУЦВК і РНК СРСР « Про охорону майна державних підприємств, колгоспів, кооперативів та про зміцнення соціалістичної власності». Ця постанова дозволила карати за розкрадання соціалістичної власності розстрілами, за « пом’якшуючих обставин» - позбавленням волі не менше 10 років.

30 жовтня 1932р. в УСРР прибув В.Молотов, що очолив надзвичайну комісію з хлібозаготівлі в Україні з надзвичайними повноваженнями. Молотов виступив на політбюро ЦК КП(б)У на якому було встановлено завдання зібрати в Україні 282млн.пудів зерна, зокрема індивідуальний селянський сектор мав здати 261млн.пудів зерна.

15 грудня 1932р. зявився документ зі списками районів, куди припинялась доставка промислових товарів і харчів, аж доки вони не доб’ються корінного поліпшення у виконанні колективних норм зернових заготівель. Так зявилося поняття « чорних дощечок».

18 грудня 1932р. Сталін спрямував в Україну Л.Кагановича і П.Постишева з наданням їм особливих повноважень для вжиття « усіх необхідних заходів організаційного та адміністративного порядку для виконання плану хлібозаготівель».

Наслідки Голодомору 1932-33рр.

А) До величезних людських жертв. Можна припустити, що не менше 14млн. селян розпрощалося з життям. Їх можна розділити таким чином:

1. Померлі селяни в період з 1930-37рр в час масового розкуркулення та репресій 11млн. чол..

2. Тих, кого арештовано і вони померли пізніше в таборах 3,5млн.чол.

Разом 14,5млн. чол..

Із цього числа через розкуркулення померло десь 6,5млн.чол. Власне через голод 1932-33рр. в Україні померло близько 5млн. на Північному Кавказі 1млн.в інших місцях ще десь 1млн. Від власне самого голоду померло 7млн.

Б)Руйнування сільського способу життя.

В) Переривання зв’язку між поколіннями.

Г) Зміна соціальної структури української нації.

Д) Ураження свідомості суспільства страхом( пост -геноцидний синдром).

Е) Втрата традиційних цінностей, яким було українське селянство.

Додаток 2.

Голодомор 1932-33рр.: хронологія подій.

Радянська влада дуже наполегливо впроваджувала заходи з хлібозаготівлі та репресії проти тих, кого вважала відповідальними за саботаж колективізації і планам з хлібозаготівлі. Дістали своє і ті, кого віднесли до категорії « куркуль», хоча їх вина була у тому, що вони хотіли працювати для себе, своє родини, розуміти, що вони потрібні власній державі, не як злидарі, а,  як заможні господарі на власній землі.

Листопад 1929р. пленум ЦК ВКП(б) на якому офіційного проголошено курс на колективізацію села. Усі наступні заходи влади, лише наближали цей процес.

30січня 1930р. ухвалена постанова ЦК ВКП(б) « Про заходи в справі ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Цієї постановою заможних селян визнавали саботажниками справи колективізації, що дозволяло застосовувати засоби примусу до таких селян. Їх визнавали класовими ворогами і вони знищувались. Не залишило радянське керівництво і плани хлібозаготівлі.

Так згідно плану на 1931р. УСРР мала заготовити 510млн.пудів. Станом на травень 1932р. зібрано з урожаю 1931р. десь 90% від планових показників. Вже в грудні 1931р. у колгоспах не вистачало їжі, ГПУ у 1932р. подало довідку, де вказано про « труднощі з продовольством» у 127 районах.

Згідно плану на 1932р. загальний урожай мав становити 29,5 млн. тонн зерна, але зібрано 18,5 млн. тонн зерна. Варто навести приклад агітації партактиву секретаря ЦК КП(б)У М.Хатаєвича у справі колективізації села, до яких саме методів слід вдатися. « Місцева сільська влада потребує ін’єкції більшовицького заліза. Ви повинні приступити до виконання обов’язків з почуттям суворої партійної відповідальності, без будь-якого гнилого лібералізму. Це війна – або ми їх, або вони нас. Ваше завдання – здобути зерно за будь – яку ціну. Не бійтеся уживати крайніх заходів. Товариш Сталін сподівається цього від вас».

Сталін про національну проблему висловився таким чином: « Національна проблема, в самій своїй суті, це селянська проблема».

22січня 1930р. газета « Пролетарська правда» написала наступне: « Знищення соціальної бази українського націоналізму – індивідуальних селянських господарств – було одним з основних завдань колективізації на Україні».

7 серпня 1932р. ухвалено спільну постанову ВУЦВК і РНК СРСР « Про охорону майна державних підприємств, колгоспів, кооперативів та зміцнення соціалістичної власності». Згідно постанови розкрадання соціалістичного майна каралось розстрілом, за помякшуваних обставин» - позбавленням волі на 10р.

30 жовтня 1932р. в Україну прибув В.Молотов і виступив на політбюро ЦК КП(б)У де інформував про зобов’язання України з плану хлібозаготівлі в 282млн.пудів зерна. На індивідуальний селянський сектор визначено 261млн.пудів. Комісія Молотова працювала до кінця лютого 1933р. і вилучила на 1 лютого 1933р. 104,6млн. пудів зерна. Загальна сума вилученого зерна з урожаю 1932р. склала 260млн.пудів. Відповідно і Молотов з поставленим завданням не впорався.

20 листопада 1932р. РНК УСРР ухвалила заборону видавати колгоспникам зерно в рахунок оплати вироблених ними трудоднів. Чи не головним методом знищення селянства стали так звані « чорні дощечки» які офіційно було запроваджені проти селянства за « саботаж хлібозаготівель» на селі.

6 грудня 1932р. спільна постанова ЦК КП(б)У та РНК УСРР за якою шість сіл по два з Дніпропетровської, Харківської та Одеської областей заблоковано і проти них розпочато військову операцію з вилучення хліба.

29 грудня 1932р. ЦК КП(б)У ухвалила постанову « Про вилучення всіх хлібних колгоспних фондів, включаючи насіннєві».

1 січня 1933р. телеграма Й.Сталіна керівництву України у якій говорилось:

« ЦК КП(б)У і РНК УСРР мають повідомити через сільради, колгоспи, колгоспників і трудящих одноосібників»:

Ті, з них, що добровільно здадуть державі раніше прихований від обліку хліб, не будуть підлягати покаранню.

До тих колгоспників і одноосібників, які будуть приховувати хліб від обліку, буде застосовано постанову від 7 серпня 1932р.

22 січня 1933р. директива ЦК ВКП(б) та РНК СРСР щодо попередження масових виїздів голодуючих селян України і Кубані за продуктами. Щоб вижити селяни масово виїжджали, зокрема через 50 днів після появи директиви затримано 219,5 тис. селян з них в УСРР – 38 тис. Як свідчать ті, хто вижив голод був жахливим. Згідно довідки ДПУ УСРР, за весь період з 1 грудня 1932р по 25 січня 1933р. виявлено 14965 ям, 621 « чорна комора» і 1359 інших сховищ, з яких вилучено 1 млн.718тис. пудів зерна.

Смертність від голоду була катастрофічна. Тільки за 1933р. зареєстровано в сільській місцевості 1млн.678тис. смертей, з них 1млн.552 тис. були українцями.

Відомі випадки і непоодинокі людоїдства, що офіційно ніде не озвучувались. Хоча на такі випадки звертали увагу каральні органи, зокрема ДПУ видала таємно директиву від 22 травня 1933р. у якій роз’яснено, що людоїдство не підпадає під статтю Карного кодексу, усі справи з цим треба передавати до місцевих відділів ДПУ. Зокрема у людоїдстві офіційно було звинувачено 325 осіб, з них 75 чоловіки і 250 жінок. Їх покарано довічним ув’язненням в таборах на примусові роботи.

!