Практичне заняття. Епоха Голодомору мовою документів, свідчень, чисел... (робота з різними типами історичних джерел)

Уважно опрацюйте наведені факти. Визначте, які з них були безпосередніми провісниками Голодомору 1932–1933 рр., а які засвідчили його кульмінацію.

Ознайомитися зі змістом джерела:

№129
З публікації
Старобільської газети "Степова комуна"

3 січня 1933 р.

Шкідників колгоспного господарства - до розстрілу

Керівництво колгоспу ім. Буденого Покрівської сільради, на чолі голови управи Шерстюк Іван, син колишнього торговця, члена управи він же зав. скотарством Шерстюк Іван Данилович, член управи Спиредоненко Михайло, комірник колгоспу, Дисятничен-ко, члена управи - скарбник Черкасова Ничипера, член управи-зав.птахофермою Колісниченкова провадили в артілі шкідницьку куркульську роботу по розвалу колгоспу, розбазарюючи майно та хліб і чинили шалений опір виконанню плану хлібозаготівель.

Розглядаючи цю справу суд встановив, що в час їхнього "керівництва" останні провадили відверту шкідницьку роботу спрямовану на зрив хлібозаготівлі.

Унаслідок їхнього куркульського керування господарством колгоспу, трудова дисципліна була доведена майже нанівець, у наслідок чого план весняної сівби недосіяно на 120 гектар. Пропо-лочна кампанія була проведена погано, у наслідок чого врожай у колгоспі дав зниження аж до 80 клгр. з гектара. Збирання врожаю провадилось з шкідницькою метою, що призвело до втрат 20 відсотків валового збору. Хліб в колгоспі майже беззаборонно розкрадався, боротьби з розкрадання хліба не провадилось, а навпаки потурали розкраданню. Крадений хліб продавався на базарі. Хліб розбазарювався, видавався безконтрольно.

Тут, у супереч директивам партії й уряду, щодо видачи авансу 15 від. до обмолоченого, роздано понад норми 230 цент. Хліб від держави утаювався в так званих "відходах", з яких було начищено 121 центнер. Куркульська зграя, крім зриву хлібозаготівлі, невиконанням якого підривалась міць колгоспу, провадила роботу по знищенню коня та худоби колгоспу. Тут за рік загинуло, в наслідок знеосібки у догляді за кіньми, 106 шт. коней, 4 шт. невідомо куди зникли; поросят загинуло 41 шт., телят загинуло 24 шт., корів 2 шт.

Обласний суд, врахувавши соціальну небезпеку вчиненого злочину кожним окремим звинуваченим та соціальної небезпеки кожного окремо злочинця та його стан, згідно постанови ЦВК та Раднаркому СРСР від 7-го серпня 1932 року про охорону державної власності, засудив: Шерстюка Івана Андрійовича - до розстрілу, Шерстюка Івана Даниловича, Десятниченка Ониська, Спире-доненка Михайла до позбавлення волі в далеких місцевостях союзу терміном на десять років кожного з конфіскацією всього майна, Черкасова Ничипера до примусової праці терміном на один рік, Колеснікову Софію до примусової праці на один рік умовно.

Колгоспники з напруженою увагою вислухали процес судового слідства і вироку суду схвалили.

Сільські організації, колгоспники артілі ім. Буденого у відповідь на більшовицьке рішення суду над шкідниками колгоспу, зривниками виконання плану хлібозаготівель, цієї могутньої підойми зміцнення колгоспів, повинні відповісти негайною ліквідацією прориву в хлібоздаванні - так по колгоспу, як і по одноосібному сектору, і цим самим нанести найжорстокіший руйнацький вдар по класовому ворогу-куркулю, що підриває міць колгоспу.

// Степова комуна. - 1933. - 3 січня. - С. 1.

Спираючись на джерело "Шкідників колгоспного господарства - до розстрілу" (подано вище), відповісти на питання:

1. Хто очолював правління колгоспу, про який ідеться в документі?

2. Скільки коней, за текстом документа, загинуло в колгоспі?

3. Яке покарання було призначено Шерстюку Івану Андрійовичу?

4. Чому автор документа подає господарські проблеми колгоспу саме як результат «шкідницької роботи»?

5. Чому за подібні дії різним особам було призначено різні покарання? Чи пояснює документ причини цієї різниці?

6. Яку картину життя колгоспу створює цей документ? Чи є вона повною?

Опрацювати джерело: детально ознайомитися з статистичними даними.

№ 183

Довідка ДПУ УСРР "Про продовольчі труднощі та вражені голодуванням райони України"

За даними, що надійшли у лютому–березні, продовольчі труднощі зафіксовано у 738 населених пунктах 139 районів, де голодує 11 067 сімей. Серед голодуючих 17 308 осіб мають гострі захворювання на ґрунті недоїдання. За цей самий період від голоду померло 2487 осіб. Найбільшу кількість випадків голоду зареєстровано наприкінці лютого та на початку березня. В окремих місцях це явище набуло масового характеру. За окремими областями України наведені цифри розподіляються так:

Переважну кількість голодуючих становлять колгоспники. До них належать переважно багатосімейні господарства, які виробили незначну кількість трудоднів. Зареєстровано також випадки голоду серед колгоспників, які виробили велику кількість трудоднів, але не отримали в колгоспі продуктів харчування внаслідок розбазарювання та крадіжок хліба під час жнив.

Серед одноосібників продовольчих труднощів зазнають багатосімейні, переважно бідняцькі господарства. Більшість із них останнім часом не займалася сільським господарством.

Голодуючі сім'ї вживають у їжу різні сурогати: кукурудзяні качани та стебла, просяну лушпайку, сушену солому, трави, гнилі кавуни та буряки, картопляне лушпиння, стручки акації тощо. Зареєстровано випадки вживання в їжу м'яса котів, собак і загиблих коней.

Зареєстровано 28 випадків людоїдства. Більшість із них припадає на третю декаду лютого та початок березня. 19 із 28 випадків людоїдства припадають на Київську область.

У лютому також мали місце 13 випадків трупоїдства.

У районах, де зафіксовано факти голоду, створено спеціальні комісії для мобілізації коштів та надання невідкладної допомоги. Обласними організаціями виділено продовольчі фонди для районів, найбільш уражених продовольчими труднощами.

Додаток: фактичний матеріал та список районів, найбільш уражених продовольчими труднощам.

Помічник начальника секретно-політичного відділу ГПУ УСРР Александровський

Спираючись на вищеподаний документ "Довідка ДПУ УСРР "Про продовольчі труднощі та вражені голодуванням райони України" доповнити речення:

• а) Опрацьований документ свідчить про те, що…

• б) Найбільше уваги привертають цифри…

• в)Особливо показовими є дані про…

• г)Водночас лише цього документа недостатньо, щоб встановити…

• д) Тому для повнішого дослідження необхідно зіставити його з…

Ознайомитися із Законом України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні" та відповісти на питання:

1. Які положення Закону стосуються наукових досліджень Голодомору?

2. Які форми увічнення пам’яті жертв Голодомору передбачає Закон?

3. Яке нове положення було додано у 2026 році?

4. Яке значення має всеукраїнська акція «Запали свічку» в контексті Закону?

5. Чим відрізняються поняття «досліджувати пам’ять», «зберігати пам’ять» та «вшановувати пам’ять»?

6. Яку інформацію про сучасну Україну майбутній історик зможе отримати, прочитавши цей Закон?

Розгляньте картину Віктора Цимбала "Рік 1933" та дайте відповіді на питання:

Питання:

• Які почуття викликає картина?

• Які деталі можуть символізувати трагедію?

• Чому художник міг використати саме символічне зображення?

• Що ця картина може розповісти про Голодомор, чого ми не бачимо в статистичній таблиці?

Створіть емблему до практичної роботи «Епоха Голодомору мовою документів, свідчень, чисел…». В емблемі використайте не менше 3 символів, які передають зміст уроку. Макет емблеми завантажте у форматі PNG або JPEG (можна створювати за допомогою цифрових ресурсів)