У розгалуженій сфері камерно-вокальних жанрів особливе місце належить гімну — пісні урочистого характеру. Гімни бувають державні, національні, релігійні, революційні, військові, спортивні тощо. У них прославляють героїзм і шляхетність людей, звеличують певні історичні події, виражають патріотичні ідеї, які викликають піднесені почуття. Гімн (разом із прапором і гербом) є офіційними символами будь-якої держави, відображає духовність нації. У всьому світі державні гімни співають урочисто, стоячи.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Тексти гімнів, які передають уявлення про вірування й обряди стародавніх єгиптян, збереглися на стінах гробниць фараонів. Гімн як жанр релігійної християнської творчості, який можна почути в храмах і сьогодні, будується за певними канонами — правилами, які формуються під впливом місцевих традицій. Найстарішим національним гімном є данський (виник у другій половині ХVІ ст.). Текст японського національного гімну старіший, але музики для нього тривалий час не існувало. Більшість національних гімнів — урочисті, маршові, із звучанням фанфар, але, приміром, країни Латинської Америки більше тяжіють до оперних форм, а Cходу — до інструментальних композицій.

Історія виникнення гімнів сягає у глиб віків

У Стародавній Греції величальні урочисті пісні-гімни на честь богів і героїв складалися відомими поетами й виконувалися під акомпанемент кіфар.

З-поміж авторів гімнів був і славетний Гомер. До наших днів із часів античності збереглися два гімни Аполлону, а також різноманітні зображення грецьких музикантів на розписах ваз.

Грецький композитор Спірідон Самарас на слова поета Костіса Паламаса створив хоровий олімпійський гімн, який прозвучав на церемонії відкриття перших відновлених Олімпійських ігор у 1896 р. в Афінах. Міжнародний олімпійський комітет затвердив його офіційним олімпійським гімном. Відтоді цей гімн виконується щоразу під час церемонії відкриття ігор.

Гімном Євросоюзу обрано «Оду до радості» Людвіга ван Бетховена на вірші Фридриха Шиллера (з фіналу Дев’ятої симфонії), яка символізує ідеали свободи, спільні європейські цінності миру та солідарності. Заради рівноправності всіх мов гімн виконується як інструментальний твір.

В Україні Державним Гімном стала пісня «Ще не вмерла України…». Автори цього твору — поет Павло Чубинський і композитор Михайло Вербицький. Духовним гімном українців вважається хоровий твір Миколи Лисенка «Боже, великий, єдиний».

Слухаємо музику:

Людвіг ван Бетховен. «Ода до радості» .

Михайло Вербицький. «Ще не вмерла України…».

До портретної галереї.

Михайло Михайлович Вербицький (1815–1870) — український композитор, хоровий диригент, педагог, громадський діяч. Народився поблизу Перемишля на Львівщині в родині священика. У 10-річному віці Михайло втратив батька. Відтоді його долею опікувався далекий родич — єпископ Іван Снігурський, у школі якого Михайло почав навчатися музики, співу. У Львівській духовній семінарії М. Вербицький керував хором, опановував мистецтво гри на гітарі. Восени 1862 р. український поет, фольклорист і етнолог Павло Платонович Чубинський (1839—1884), який мешкав у Києві, написав патріотичний вірш «Ще не вмерла Україна…». Уперше він був опублікований на Галичині в 1864 р. в часописі «Мета». Зміст вірша надихнув Михайла Вербицького написати патріотичну пісню. Після опублікування ця пісня набула великої популярності серед українських патріотів, а після здобуття незалежності стала Державним Гімном України. Композиторський спадок М. Вербицького складається з релігійних і симфонічних творів (увертюр), музики до вистав українського театру.

З міфів Стародавньої Греції про музику і музикантів

Цар Фрігії Мідас був суддею на музичному змаганні бога Аполлона і Пана. Під час змагання Аполлон вдався до нечесного прийому — він перевернув свою ліру і грав на ній у такому незвичному положенні. Пан спробував зробити те ж саме зі своєю флейтою і не зміг видати жодного звука. У результаті переможцем виявився Аполлон. Цар Мідас необачно присудив, враховуючи малопривабливий вчинок Аполлона, першість Пану, за що Аполлон наділив Мідаса віслячими вухами, які той був змушений усе життя ховати під ковпаком (звідси вислів: «віслячі вуха Мідаса»). А зажурений Пан, переможений Аполлоном, віддалився глибше в гущавину лісів; часто лунають звідти повні смутку, ніжні звуки його сопілки, які з любов’ю слухають юні німфи.

Опера виникла в Італії як спроба повернутися до ідеалів краси й давньогрецького театру, де коментатором подій на сцені виступав хор. Отже, не випадково сюжети обиралися за античними міфами. Новий жанр швидко й міцно утвердився. З того часу грецькі міфи надихали багатьох композиторів на створення різних музичних форм.

Опера — складний синтетичний жанр мистецтва, який поєднує в єдиному театральному дійстві драматургію, вокальну й інструментальну музику, образотворче мистецтво, нерідко хореографію. В опері втілюються різні форми музики: сольний, ансамблевий і хоровий спів (арія, речитатив, ансамблі, хорові сцени), оркестрові номери (увертюра, епізоди, зокрема танцювальні).

2 з 12 балів

Мистецька скарбничка

Запишіть до зошита визначення:

Гімн (від грец. — урочиста пісня) — жанр музики, який прославляє кого-небудь або що-небудь.

Ода (від грец. — пісня) — жанр поезії та музики, урочистий твір.

Опера (від італ. — твір; від лат. — праця, виріб) — вид синтетичного мистецтва, жанр музики, зміст якого втілюється в сценічних музично-поетичних образах.

Фото записів прикріпіть до цього завдання.