ГЕТЬМАНЩИНА ЗА ПРАВЛІННЯ ІВАНА МАЗЕПИ

Іван Мазепа -- український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького -- 1687 --1708 рр. -, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704)  і всій Наддніпрянській Україні (1704-1708). Князь Священної Римської імперії (1707-1709).

Представник шляхетного роду Мазеп-Колединських гербу Курч з Київщини. У молодості служив при дворі короля Яна II Казимира. По обранню гетьманом, намагався відновити авторитет інституту гетьманства в Україні.

У 1687 р. підписав з Московською державою Коломацькі статті. 

Зверни увагу!!!! Жовтим кольором виділено статті, що обмежували державні права Української держави.

Зміст Коломацьких статей :

— декларативне підтвердженя 30-тисячного козацького реєстру,прав і привілеїв гетьмана та старшини (зокрема, звільнення маєтностей віддержавного оподаткування)

-- російські воєводи не мали права втручатися в українські справи

— заборона гетьману змінювати генеральну старшину на її «урядах»

  без дозволу царя

— заборона гетьману самостійно здійснювати дипломатичні відносини з іншими державами, а також він був зобов’язаний дотримуватися «Вічного миру» з Польщею (по суті, він не повинен був намагатися повернути під свою владу Правобережжя)

— гетьман був зобов’язаний за наказом царя надсилати козацькі війська проти Криму і Туреччини

-- заборонялося вести торгівлю з Кримом

— у Києві, Чернігові, Переяславі, Ніжині й Острі, як і раніше, мали перебувати російські воєводи із залогами, а в столиці Гетьманщини -- Батурині — для контролю над гетьманом мали розташовуватися російські стрілецькі полки

— запровадження спеціальної статті, яка роз’яснювала відносини між Гетьманщиною і Московською державою -- Гетьманщина є  складовою єдиної держави московського царя

— забезпечити вільний перехід із Московської держави в Україну

-- Гетьмана і старшину зобов'язували через змішані шлюби українців і  росіян, а також іншими засобами зміцнювати в Україні самодержавну  владу : гетьманський уряд був зобов’язаний «народ малороссийский всякими мерами и способами с великороссийским народом соединять и в нерозрывное и крепкое сугласие проводить супружеством и иным поведением»

-- на південних кордонах мають будуватися фортечні укріплення

Наслідки:

Коломацькі статті в основному повторювали Глухівські статті 1669 р., але водночас до них додали нові статті, які стали наступним кроком на шляху обмеження Московською державою державних прав України.

Внутрішня політика гетьмана І.Мазепи

Всіляко підтримував Росію; російські урядовці зазначали: «Ніколи ще не було гетьмана кориснішого й вигіднішого для царя»

- з початку гетьманства вірою і правдою служив російському царю Петру І;

 нагороджений російським орденом Андрія Первозваного та іншими і відзнаками. Волю царя виконував так, як слід васалу

-- наділяв землями та привілеями козацьку старшину, формуючи верхівку  українського суспільства

- рішуче підтримував велике старшинське і монастирське                       землеволодіння

- указом 1701 р. увів дводенну панщину ( уперше після національно- визвольної війни )

- протести селян придушував силою

- зміцнював авторитет гетьманської влади, тому що вважав, що сила держави в силі його лідера

-- створив систему найманих військ для особистої охорони гетьмана, охорони маєтків та поліцейської служби

-- надавав пільги організаторам промисловості, особливо рудних, 

   паперових, порохових мануфактур; розвивав вівчарство, конярство, соляний промисел, виробництво селітри

-- розвивав торгівлю як внутрішню, так і зовнішню (з Польщею, Кримом, Московським царством, Кавказом, Персією), що занепала за часів  Руїни

- намагався упорядкувати роздачу володінь

- виступав проти переходу козаків у селянський стан

- намагався обмежити систему оренд і податків

- знаходився в напружених відносинах із Запорізькою Січчю.         Намагався поставити її під контроль гетьмана, перешкоджав її 

 зовнішньополітичним зв’язкам, брав участь у будівництві на річці 

 Самарі фортець, що загрожували Січі.