Гетьманщина за часів Івана Мазепи

Тест на повторення вивченого матеріалу.

Актуалізація знань:

До яких наслідків для українських земель призвела доба Руїни?

1. ІВАН МАЗЕПА, ПРИХІД ДО ВЛАДИ

Історичні подробиці

Іван Мазепа належав до роду шляхтичів. Його батько брав участь в укладенні Гадяцької угоди. Мати також була непересічною жінкою. Втративши чоловіка, вона опікувалася громадськими і церковними справами, була ігуменею Києво-Печерського Вознесенського монастиря. І. Мазепа здобув добру освіту: навчався в Києво-Могилянській колегії та єзуїтській школі у м. Варшава. Служив при дворі короля Яна II Казимира. І. Мазепа, крім української, добре володів польською, латинською, італійською, французькою і татарською мовами.

Гетьман Іван Мазепа (фоторепродукція гравюри роботи Мартіна Бернігерота, перша половина XVIII ст.)

І. Мазепа став гетьманом Лівобережжя після усунення від влади І. Самойловича 25 липня 1687 р. Цього самого дня він підписав нову угоду з Московією під назвою Коломацькі статті. Ця угода, в основі якої лежали Глухівські статті 1669 р., ще більше обмежували права Української козацької держави. Усі нові положення по суті погіршували правове становище Гетьманщини.

КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ 1687 р.: основні положення

• Обмеження прав козацтва щодо обрання гетьмана.

• Заборона самостійної зовнішньої політики.

• Збільшення кількості московських гарнізонів.

• Заборона ведення торгівлі з Кримським ханством.

• Обмеження права гетьмана на пожалування маєтків.

Упроваджувалася політика денаціоналізації українців — закладалися основи майбутньої асиміляції. У договорі значився пункт про заохочення шлюбів між українцями і московитами.

Поступово І. Мазепа, показавши свої політичні здібності, здобув авторитет у московського царя Петра І та підняв статус гетьманської влади. Це дало йому можливість рішуче діяти як у внутрішній, так і зовнішній політиці.

2. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА І. МАЗЕПИ

За гетьманування І. Мазепи відбулося економічне й культурне піднесення Української козацької держави.

Завдяки продовженню міграції населення на Лівобережжя і відносного спокою на землях Гетьманщини, відбувся значний приріст населення. Зросла кількість поселень, міст, хуторів.

За часів І. Мазепи були видані універсали щодо обмеження свободи пересування селян. Панщина поступово ставала постійним явищем. Водночас було видано універсали, що обмежували можливості зловживання козацької старшини.

Гетьман Іван Мазепа серед своїх добрих справ (гравюра роботи Івана Мигури-Плаксича, 1706 р.)

Спробуйте «прочитати» гравюру. Про які добрі справи гетьмана йдеться в ній

Управлінські посади дедалі частіше ставали пожиттєвими і спадковими. Водночас І. Мазепа виступав за збереження прав міст, особливо магдебурзького права.

І. Мазепа всіляко сприяв розвитку науки і культури. Він був меценатом української церкви й освіти. За участі гетьмана було засновано Чернігівський колегіум.

Було остаточно створено постійне військо, яке складалося з піхоти (сердюки) та кінноти (компанійці). Збільшилося і військове виробництво, створено Дніпровську флотилію.

У відносинах із Запорозькою Січчю І. Мазепа мав періодичні конфлікти. Він намагався підпорядкувати січове товариство своїй владі, однак отримував рішучий спротив. У цілому Українська козацька держава за гетьманування І. Мазепи значно зміцніла.

3. ВИСТУП І. МАЗЕПИ ПРОТИ МОСКОВІЇ

У зовнішній політиці І. Мазепа орієнтувався на Московську державу. Українське військо взяло участь у московсько-османських і московсько-шведських війнах. Поступово, у міру затягування війни зі шведами, І. Мазепа виступив за приєднання Правобережної України. Під час повстання на Правобережжі під проводом С. Палія 1702-1704 рр. І. Мазепа доволі швидко зайняв значну її частину.

Поворотним моментом у політиці й кар’єрі гетьмана І. Мазепи стала Північна війна між Московією і Швецією.

Північна війна (1700-1721 рр.) забрала багато українських людських і матеріальних ресурсів. Українські війська кілька разів рятували московитів від цілковитої поразки. Проте у відповідь права козаків грубо порушувалися або ігнорувалися. У 1708 р. шведське військо посунулося у бік Гетьманщини, але Петро І відмовився надати допомогу І. Мазепі. Тому Гетьман вдався до перемовин із Швецією. Було укладено таємний договір, згідно з яким після війни Україна ставала вільною державою, а шведський король гарантом її державності. У жовтні 1708 р. І. Мазепа з прибічниками прибув до ставки Карла XII. На звістку про підтримку І. Мазепою шведського короля Петро І знищив гетьманську столицю Батурин. У травні 1709 р. за наказом царя було повністю зруйновано Чортомлицьку Січ, яка виступила на підтримку повсталого гетьмана. Запорожці мали тікати у володіння кримського хана, де заснували Кам’янську й Олешківську Січі.

8 липня 1709 р. під Полтавою Карл XII наважився на відкриту битву, яка закінчилася поразкою шведів. Лише завдяки запорожцям вдалося переправити через Дніпро короля і гетьмана з їхнім оточенням. Союзники змушені були відступити до Бендер (нині місто в Молдові). Тут з 21 на 22 вересня 1709 р. І. Мазепи не стало. З його смертю закінчився важливий етап історії Української козацької держави.

Різня в Батурині (фрагмент картини художника Андрія Івахненка, 2000 р.)

• 1. Розгляньте картину, визначте дійових осіб трагедії в Батурині.

• 2. Висловіть припущення, як вплинула каральна акція на настрої в українському суспільстві до постаті І. Мазепи. За допомогою інформації додаткових джерел підтвердіть або спростуйте свої припущення.

Поміркуймо!

• 1. Чому І. Мазепа пішов на таємні переговори зі Швецією?

• 2. Чи були, на вашу думку, у гетьмана інші потенційні союзники?

• 3. Чому запорожці, раніше вороже налаштовані проти гетьмана, у вирішальний момент стали на його бік?

• 4. Чи вигідною була угода зі Швецією особисто І. Мазепі?

Домашнє завдання:

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Чи сприяли утвердженню Української держави Коломацькі статті?

2. Визначте особливості внутрішньої політики гетьмана І. Мазепи.

3. За яких обставин гетьман вирішив укласти союз зі Швецією?

4. Які антиукраїнські заходи здійснював Петро І?