Героїчний епос українського народу. Різновиди дум. Кобзарі та лірники – виконавці народних дум. Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму

Добрий день!

Ми продовжуємо вивчати усну народну творчість. І переходимо до вивчення українських народних дум. Отже, тема нашого уроку:

Героїчний епос українського народу. Різновиди дум. Кобзарі та лірники – виконавці народних дум. Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму.

Мотивація навчальної діяльності.

Пригадайте:

• Дайте визначення фольклору. Які твори художньої літератури він охоплює?

• Для чого народ складав пісні?

•Які особливості мають історичні пісні? На честь кого вони складалися?

• За що народ уславлює своїх захисників? Які з них вам відомі?

• Хто із пісенних героїв вам найбільше сподобався і чому?

 Засвоєння навчального матеріалу 

Українські народні думи — це неначе поетичний літопис козацького життя, бурхливого й широкого, як море. Хоч вони з'явилися не без впливу книжної освіти, як свідчить про це часте вживання церковнослов'янських слів, дійшли до нас в усній передачі народних співаків, лірників-бандуристів, кобзарів.

Думи — оригінальний і популярний вид усної народної творчості.

Загальна характеристика народних українських дум

Думи відображали події здебільшого героїчного характеру, підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі. В них оспівані різні подвиги, народна визвольна боротьба проти чужоземних нападників і «власних» панів, козацької старшини.

В думах возвеличуються герої з народу, що захищають незалежність вітчизни. Це представники запорізьких козаків, козацької голоти — Самійло Кішка, Іван Богуславець, козак Голота, Ганжа Андибер та інші звитяжці, слава про яких ніколи «не вмре, не поляже». Всі вони оспівані як виразники волі народу, його сили, мудрості.

Герої українських дум виступають самовідданими захисниками рідної землі, борцями за щастя трудового люду. Вони наділені незвичайною фізичною силою, мужністю, великим розумом, кмітливістю.

Любов до Батьківщини — високе і святе почуття для героїв народних дум. Громадському обов'язку вони підпорядковують свої особисті інтереси.

Так складався героїчний епос, що пройшов крізь віки і відіграв виняткову роль у духовному, культурно-мистецькому житті українського народу.

Думи — це дорогоцінна спадщина українського народу. Створені в них художні привабливі образи захисників вітчизни мають велике виховне значення.

Читаючи народні думи та історичні пісні, ми захоплюємося подвигами народних героїв. Саме тому ці твори живуть віками.

Теорія літератури

Дума — вид українського народного героїчного епосу: ліричний, оповідний твір про історичні або соціально-побутові події, який має своєрідну будову й виконується речитативом (читання співучим голосом під музичний супровід кобзи чи бандури). Поява дум припадає на XV—XVI століття.

 Особливості народних дум (історичних):

• зображення важливих суспільних подій, видатних історичних осіб;

• певне дотримання правдивості життєвих фактів;

• докладність поетичної розповіді;

• висока поетичність мови;

• невелика кількість основних дійових осіб (дві-три);

• своєрідність побудови (зачин, основна частина, повтори, кінцівка);

• віршована форма (нерівноскладовість рядків, довільна специфіка римування, монорими);

• виконання речитативом під акомпанемент кобзи, бандури, ліри;

• усне поширення і зберігання;

• варіантність тексту;

• великий обсяг (як для фольклорних творів).

Тематика українських народних дум

Тематика дум пов'язана з подіями, що стосуються всього народу, його ідеалів і прагнень. Отже, українські народні думи відтворювали:

• страждання невільників у турецькій неволі («Невільницький плач», «Маруся Богуславка», «Про втечу трьох братів з Азова, з турецької неволі»);

• оспівування боротьби українського народу за визволення з-під гніту експлуататорів у XVII ст. («Іван Богун»...);

• відображення класових суперечностей між козацькою старшиною та простим рядовим козацтвом, виступи проти «своїх» панів («Дума про козака Ганжу Андибера»);

• розповідь про діяльність історичних героїв, що стали на чолі визвольної боротьби — Богдана Хмельницького і його сподвижників — Максима Кривоноса, Івана Богуна, Нечая Морозенка;

• показ проблем моралі, людських взаємин («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат»...)

Народна дума та історична пісня

Ці два жанри усної народної творчості дуже близькі. У них подібна тематика, зв'язана з героїчною боротьбою народу проти гнобителів, але якщо пісня співається, то дума виконується речитативом, тобто повільним проказуванням, наближеним до співу. Дума на відміну від пісні має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування.

Виконавців дум називають кобзарями, бандуристами, лірниками відповідно до того, у супроводі яких музичних інструментів — кобзи, бандури чи ліри — звучать ці твори. Кобзарів за їхню суспільно значущу роль називають Го-мерами країни на честь славетного грецького поета, автора епічних поем «Іліада» та «Одіссея». Яскраві образи народних співців змалював Тарас Шевченко у вірші «Перебендя» та поемі «Гайдамаки». Здебільшого кобзарі були сліпими від народження або втрачали зір у полоні, тож змушені були мандрувати разом із хлопчиками-поводирями.

Кобзарство — унікальне мистецьке явище, що засвідчує особливу пісенність та волелюбність нашого народу. Витоки його сягають глибини століть. Ще в XI ст. на фресках Софійського собору зображено народного співця з кобзою в руках. Найбільшого значення кобзарство набуло з виникненням Запорозької Січі в XV–XVI ст., про що свідчить відома народна картина, де зображено козака Мамая з бандурою.

Під час визвольної боротьби кобзарі завжди були з народом, підтримували його бойовий дух. Найвідомішими кобзарями XIX ст. є Остап Вересай, Михайло Кравченко, Федір Грищенко-Холодний, Гнат Хоткевич, Федір Кушнерик, Гнат Гончаренко, Андрій Шут.

Матеріал уроку можна знайти у вашому підручнику, с. 28-31

Крім того, перегляньте на закріплення матеріалу відео урок

https://youtu.be/6ilv0g8u-5U

Виконайте письмово завдання 12, с. 31 за підручником

Двадцять дев'яте вересня

Домашня робота

Письмове завдання 12, с. 31 за підручником