Герої міфів і легенд. Сюжети народних легенд. НУШ.

Добрий день, шановні шостикласники!

Вітаю Вас на уроці інтегрованого курсу Мистецтво!

З античними міфами й легендами інших народів багато в чому перетинається слов’янська міфологія. Наприклад, вищим богом — творцем блискавок у греків був Зевс, у римлян — Юпітер, у слов’ян — Перун.

Легендарний співець Київської Русі Боян, подібно до грецьких рапсодів, оспівував ці героїчні подвиги, про які народ складав легенди.

У народній пам’яті збереглося багато переказів про уявних персонажів слов’янського фольклору. Ці образи надихали композиторів на створення музики в різних жанрах. В оперному мистецтві найулюбленішими образами багатьох митців з країн слов’янського кола стали русалки й мавки. Вони виступають у ролі головних героїнь опер українських композиторів: «На Русалчин Великдень» Миколи Леонтовича, «Лісова пісня» Віталія Кирейка та ін.

Фантастична опера М. Леонтовича «На Русалчин Великдень» за казковими сюжетами творів Б. Грінченка, на жаль, унаслідок передчасної загибелі композитора залишилася незавершеною (через багато років її завершив Мирослав Скорик). Музика пронизана інтонаціями й ритмами українських веснянок, у ній багато танцювальних сцен, які відбивають хороводну стихію русалок.

Микола Леонтович. Пісні-ігри «Ой гори, ой світи», «Чи всі ви сестриц» з опери «На Русалчин Великдень».

Портрет митця.

Микола Дмитрович ЛЕОНТОВИЧ (1877—1921) — український композитор, хормейстер, педагог, неперевершений майстер обробки народної пісні. Народився в с. Монастирці на Поділлі в багатодітній сім’ї священика. Змалечку відчув потяг до народної пісні й співу, чому сприяли музично освічені батьки. Закінчив Немирівську гімназію, Шаргородське духовне училище. Під час навчання в Кам’янець-Подільській духовній семінарії опанував скрипку, флейту, фісгармонію, співав у хорі та грав у струнному оркестрі, на старших курсах керував цими колективами як диригент. Під час канікул юнак почав записувати фольклор, створив перші обробки народних пісень.

Після закінчення навчання М. Леонтович учителював у різних навчальних закладах, де керував хорами, організовував оркестри. Він брав активну участь у культурно-громадському житті Тульчина на Вінниччині; у Києві читав лекції, укладав музичні посібники, експериментував у царині кольоромузики. Трагічно загинув у с. Марківці, де був застрелений у батьківській хаті.

На Різдво 1916 р. відбулося прем’єрне виконання знаменитого «Щедрика» — хорової мініатюри, яка зробила відомим ім’я молодого композитора. У творчій спадщині М. Леонтовича, окрім великої кількості обробок (понад 150), є й оригінальні хорові твори, духовна музика.

Віктор Дяченко. Композитор Леонтович

Софія Караффа-Корбут. З ілюстрацій до «Лісової пісні»

Оперу «Лісова пісня» сучасний композитор Віталій Кирейко створив за сюжетом однойменної драми-феєрії Лесі Українки про кохання музично обдарованого юнака Лукаша і казкової лісової красуні Мавки. Композитор сам написав лібрето. Він використав волинські сопілкові награвання, записані самою Лесею Українкою.

Феєрія (з фр. feerie, від fee — фея, чарівниця) — театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами й трюками.    Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. елементи феєричності проникають у літературу, зокрема в драматургію. Виникає так звана драма-феєрія (драма-казка), для якої характерні: – виразне ліричне начало; – зіставлення природного й людського; – широке використання міфічних і фольклорних образів, фантастичних елементів тощо.

До вершинних творів цього жанру у світовій літературі належать «Затоплений дзвін» Г. Гауптмана, «Лісова пісня» Лесі Українки та «Синій птах» М. Метерлінка. Драма-феєрія стала набутком неоромантичної естетики.

Ідейно-тематичний зміст. В одному з листів Леся писала, що ця драма була створена на честь «волинських лісів». Ця місцевість дивовижно мальовнича, казкова й нині.

Разом із героями-людьми — Лукашем, його матір’ю, дядьком Левом і Килиною — у драмі діють також казкові істоти, якими народна фантазія заселила ліси й води, поля й гори. Про міфічних істот ми дізнаємося вже з «Прологу», у якому з’являються жителі лісового озера: Водяник, Русалка, Той, що греблі рве, Потерчата, а пізніше — Перелесник, Лісовик, Куць, Той, що в скалі сидить та ін. Усіх цих істот читач сприймає як представників природи, які протиставляються людині. Саме зіставлення світу людини та світу природи в їхніх гармонійних і дисгармонійних взаєминах — тема «Лісової пісні». Конфлікт, розвиток дії підпорядковані провідній ідеї — утвердженню думки, що світ урятує краса. Краса, яка виявляється у високій, світлій духовності людини, у її гармонії з природою, у жертовній любові й здатності прощати. Така краса очищає й відроджує людину та світ.

Сюжет розвивається стрімко. Дитина лісу Мавка, розбуджена голосом сопілки сільського парубка Лукаша, прокидається від зимового сну (зав’язка). Вони закохуються. Проте кохання Лукаша згодом в’яне, як і все в природі пізнього літа. Він не в змозі зробити вибір між вимріяним світом і буденщиною. Тоді й з’являється молодиця Килина — утілення бездуховності й обивательської обмеженості. Вона в усьому протистоїть Мавці — уособленню любові й краси (розвиток дії). Коли Лукаш зраджує кохану та сватає Килину, охоплена відчаєм Мавка втрачає бажання жити й добровільно погоджується покинути цей світ, зникнути «у підземеллі темного Марища» — Того, що в скалі сидить (передкульмінація).

У третій дії драми Лукаш стає вовкулакою¹, але

Мавка жаліє коханого, прощає його й повертає йому людську подобу. Однак надто багато смутку довелося пережити Мавці — вона перетворюється на Вербу. Мати й Килина, які понад усе прагнуть багатства, постійно сваряться й бідніють. Розлючена Килина хоче зрубати Вербу-Мавку, але Перелесник (дух вогню) запалює Вербу, а з нею згоряє все господарство (кульмінація). Мати й Килина повертаються в село, а Лукаш залишається в зимовому лісі, де був щасливим з коханою, і поступово замерзає (розв’язка).

Вовкулака — за народними повір’ями, людина, яка обертається на вовка.

Довгоочікуваний твір українських аніматорів. Мультфільм Мавка.

Пропоную переглянути баленту виставу "Лісова пісня".

Творче завдання. Продовжуємо роботу над композицією "Козак Мамай" та прикріплюємо роботу до минулого уроку за 17.10.2022 року.

Здати малюнок необхідно 07.11.2022 року.