Географічна оболонка

Географічна оболонка — комплексна оболонка Землі, в якій стикаються, взаємно проникають і взаємодіють між собою чотири сфери.

ЗАКОНОМІРНОСТІ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ.

Основними властивостями географічної оболонки є ритмічність природних явищ, кругообіг речовин й енергії, цілісність і єдність, зональність, саморегулювання. Ритмічними називають явища,

які повторюються з певною періодичністю. За тривалістю розрізняють

ритми добові, річні, внутрішньовікові (від кількох років до десятиліть),

багатовікові, геологічні (коли явища повторюються через мільйони

років). Ритми можна спостерігати як у живій, так і в неживій природі.

Важливо відзначити, що ритми живої природи стали можливі лише

завдяки ритмічності неживої природи. Так, добовий ритм зумовлений обертанням Землі навколо своєї осі. Він проявляється у зміні температури, атмосферного тиску, вологості повітря, припливах і відпливах, активності в житті тварин, інтенсивності фотосинтезу в рослин.

Річні ритми полягають у повторюваності явищ у географічній оболонці,

пов’язаних зі зміною пір року (передусім, у помірних і полярних широтах).

Відбувається зміна пір року, яка супроводжується зміною температурного

режиму, збільшенням або зменшенням кількості опадів, сили вітру тощо. Зниження температури в зимовий період зумовлює уповільнення багатьох процесів у природі: рослини перебувають у стані відносного спокою, деякі тварини впадають у сплячку, у воді зменшується кількість кисню, а вуглекислого газу, навпаки, збільшується, знижуючи життєдіяльність живих організмів. Нерівномірний розподіл енергії в географічній оболонці викликає рух речовини й утворення кругообігів в атмосфері, гідросфері, літосфері та

біосфері. Виникають рухи повітряних і водних мас, а також неорганічної

та органічної речовин, що утворюють атмосферну циркуляцію й кругообіг води, перенесення мінеральної речовини, літосферні й біосферні кругообіги. Кругова форма переносів забезпечує неперервність руху в умовах обмеженої кількості речовини. Усі кругообіги не замкнені, тобто частина речовини й енергії може під час руху вилучатися з кругообігу, а іноді в кругообіг включаються нові речовини й енергія. Наприклад, вилучення значних обсягів води з географічної оболонки в четвертинний період під час утворення льодовиків і надходження її в географічну оболонку в період їх танення.

Цілісність географічної оболонки проявляється в тому, що зміна одного

компонента природного комплексу зумовлює зміну інших або всієї системи

як цілого. Циклічність — це процес, що розвивається не по колу, а по спіралі, бо кожний виток — новий рівень на тлі загального розвитку й поступального руху. Група «витків» утворює цикл наступного порядку. Наприклад, повсюдне розорювання земель і вирубування лісів призводить не тільки до погіршення стану ґрунтового покриву, ай до зміни гідролого-геологічних умов, скорочення кількості атмосферних опадів, зміни біогеоценозів. Так антропогенний вплив на один компонент природної системи (ґрунт) викликав зміни стану всієї системи. Єдність географічної оболонки виявляється в тому, що локальні зміни відображаються на всій оболонці. Наприклад, появу кислотних дощів, які підкислюють ґрунти, спричиняють переважно перенесення сірчаних й азотних сполук (викидів промислових підприємств у повітря). Тож антропогенний вплив на атмосферу в одному місці географічної оболонки позначається на ґрунтовому покриві в іншому.

Зональність — закономірна зміна у просторі будови компонентів

географічної оболонки. Розрізняють широтну (горизонтальну) і висотну

(вертикальну) зональність. Перша зумовлена неоднаковою кількістю тепла,

що надходить у різних широтах, — наслідок кулеподібної форми

Землі. Інший вид зональності — висотна поясність — виявляється лише

в горах і зумовлена зміною клімату з висотою.

Географічна оболонка має здатність до саморегулювання, що дає змогу

підтримувати параметри функціонування на певному рівні. Наприклад,

сталість сольового складу вод Світового океану, хоча показники розподілу

опадів і випаровування в різних його частинах не однакові, а щорічне надходження в океан прісних вод, принесених річками, становить 37,5 тис. км3.

Знайдіть прислів'я, приказки, у яких приховано вислови про закономірності

географічної оболонки. Наприклад: «Якби не було хмар, то ми не знали б ціни сонцю».

СУЧАСНИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ. АН-

ТРОПОСФЕРА.

Антропосфера — це особлива сфера, яка формується в географічній оболонці шляхом зміни її складових. Вона розвивається головним чином у біосфері (у її широкому розумінні) за активного впливу людини. Людина давно й цілеспрямовано змінює географічну оболонку,

використовуючи природні ресурси та багатства, створюючи нові об’єкти

в процесі життєдіяльності. Географічну оболонку, змінену господарською діяльністю людини, називають географічним середовищем. Уже в недалекому майбутньому поняття географічної оболонки й географічного середовища можуть стати синонімами. (Поясніть чому.) Усю відому й освоєну людиною частину Землі називають ойкуменою.

Перегляньте відео:

Заповніть пропуски в тексті. Прикріпіть до цього завдання фотозвіт з результатом.

Виконайте вправу та прикріпіть фотозвіт з результатом.

Виконайте вправу та прикріпіть фотозвіт з результатом.