Не секрет, що жорстокий король Англії Генріх VІІІ стратив одну зі своїх
жінок за те, що вона не змогла народити йому сина. На базі знань сучасної
генетики дайте відповідь, чи можна «звинувачувати» жінку в тому, що у неї
народилася дитина тієї чи іншої статі? Хто насправді був « винний» у тому, що у Генріха народилася дівчинка. (Звісно ж, окрім « Його Величності Випадку»)?
Як визначається стать дорослого організму під час його онтогенезу – одна з
цікавих проблем біології. Вивчаючи та порівнюючи утворення статевих клітин і хромосомні набори самців та самок, вчені встановили, що у багатьох випадках визначення статі залежить від хромосомного набору.
1.Генетика статі.
Існує три основних типи визначення статі:
-до запліднення,
- в момент запліднення
- після запліднення .
У людини, як і в більшості хребетних, комах та деяких інших
організмів стать визначається в момент запліднення та зумовлена
відмінностями в хромосомних наборах особин різної статі.
Диплоїдний набір хромосом кожного організму, що
розмножується статево, містить аутосомні хромосоми (аутосоми,
їх набір однаковий у особин різної статі) та статеві хромосоми
(гоносоми). У людини, наприклад, за загальної кількості хромосом
2n = 46, наявні 44 аутосоми та 2 статеві хромосоми. Останні й
визначають стать дитини в момент запліднення.
2.Типи визначення статі.
1. Хромосомне визначення статі.
Статева відмінність особин спостерігається здебільшого у тварин. Тривалий
час вчені не могли з’ясувати причини появи чоловічої та жіночої статі. Наукове визначення цьому явищу дала хромосомна теорія визначення статі.
Стать – це сукупність морфологічних, фізіологічних, біохімічних та
інших ознак організму, які забезпечують відтворення собі
подібного.
Співвідношення статей у різностатевих організмів приблизно 1:1. Це
співвідношення пов’язане з процесами утворення гамет та їх заплідненням.
Існують хромосоми двох видів
Аутосоми – хромосоми однакові у обох статей.
- Гетерохромосоми або статеві – хромосоми, за якими відрізняються
чоловіча та жіноча стать.
У людини існує 46 хромосом ( 23 пари ), з них 22 пари – аутосоми та 1 пара
статевих хромосом.
Статеві хромосоми позначаються Х та Y.
- Х – хромосома – пов’язана з більш, ніж 300 хвороб ( дальтонізм.
Аутизм, гемофілія, розумовий розвиток, м’язова дистрофія); може
впливати на чоловіків, бо вони не мають ін. Х – хромосоми, щоб
компенсувати помилку .
- Y- хромосома менша за розміром, ніж Х – хромосома, має меншу
кількість генів. Відомо лише декілька ознак, гени яких знаходяться в
Y- хромосомі .
Існує 5 типів хромосомного визначення статі.
- 1 тип : ♀ ХХ, ♂ ХУ. Характерний для ссавців, в тому числі і для
людини, деяких червів, ракоподібних, більшості комах,
земноводних, деяких риб .
- 2 тип : ♀ХУ, ♂ ХХ. Характерний для птахів плазунів, деяких
земноводних, лускокрилих та риб .
- 3 тип : ♀ХУ, ♂ ХО Нуль позначає відсутність хромосом.
Зустрічається в деяких комах – рівнокрилих .
- 4 тип : ♀ХО, ♂ ХУ. Зустрічається у деяких комах – цикад .
- 5 тип : гаплоїдно - диплоїдний - ♀ 2n, ♂n. Характерний для бджіл
та мурашок – самці розвиваються із незапліднених гаплоїдних
яйцеклітин, самки – із запліднених диплоїдних яйцеклітин
Успадкування, зчеплене зі статтю.
Гени статевих хромосом не можуть успадковуватись так як аутосоми,
оскільки нащадки різних статей отримують від батьків різні ( X та Y ) або
однакові ( Х та Х ) статеві хромосоми. Виходячи з цього, гени статевих
хромосом та ознаки, які контролюють ці гени, серед нащадків різних статей
розподіляються нерівномірно.
- Успадкування, зчеплене зі статтю – це успадкування ознак, гени
яких знаходяться в Х - та Y-хромосомах .
- Ознаки, зчеплені з Х – хромосомою, передаються від матері донькам
та синам, а від батька – лише донькам .
- Якщо ознака зчеплене з Y-хромосомою, то вона передається тільки
від батька і тільки синам .
Висновок: отже, у більшості роздільностатевих організмів стать майбутньої
дитини визначається в момент запліднення певним поєднанням статевих
хромосом у зиготі .
еорія успадкування статі була розроблена на початку 20 століття Т. Морганом.
Стать — це сукупність ознак і властивостей організму, що забезпечують відтворення собі подібних і передачу спадкової інформації наступному поколінню.
Стать є спадково запрограмованою і зазвичай визначається однією парою хромосом, які називають статевими хромосомами. Хромосоми, які є однаковими у особин чоловічої і жіночої статі, називають аутосомами.
Статеві хромосоми — хромосоми, що відрізняються у особин жіночої та чоловічої статі.
Зазвичай, статеві хромосоми позначають у генетичних записах буквами X і Y. У цих хромосомах містяться гени, що визначають синтез білків, які регулюють роботу статевих залоз (жіночих або чоловічих) і визначають статеві ознаки організму. При утворенні гамет в них потрапляє одна статева хромосома.
Стать, яка утворює однакові гамети, називається гомогаметною. Стать, яка утворює різні гамети, називається гетерогаметною.
Стать майбутнього організму, як правило, визначається у момент запліднення — сингамний механізм, наприклад, у людини.
Проте, у деяких примітивних організмів, наприклад, у коловерток, динофілюса, стать визначається до запліднення — прогамний механізм. У цьому випадку утворюються яйцеклітини двох типів. З великих яйцеклітин народжуються самки, з малих — самці.
Визначення статі після запліднення — епігамний механізм — спостерігається, наприклад, у крокодилів, черепах, тощо. У цьому випадку стать буде залежати від температури, середовища, тощо.
Відомо декілька типів визначення статі.
I. Тип XY
Відомо багато видів тварин, у яких жіноча стать є гомогаметною, а чоловіча — гетерогаметною. Самка утворює один вид гамет, а самець — два. Стать майбутнього організму залежить від того, яка з чоловічих гамет бере участь у заплідненні. Таким чином визначається стать у дрозофіли, людини, ссавців.
Приклад:
у дрозофіли у хромосомному наборі 6 аутосом і дві статеві хромосоми. Хромосомний набір самки 6A+XX, хромосомний набір самця 6A+XY.
Самка утворює один тип гамет з хромосомним набором 3A+X, а самець — два типи гамет: 3A+X і 3A+Y.
Приклад:
у хромосомному наборі людини 44 аутосоми і дві статеві хромосоми: у жінки — 44A+XX, у чоловіка — 44A+XY.
Хромосомний набір жінки
Хромосомний набір чоловіка
Усі жіночі гамети (яйцеклітини) мають однаковий набір хромосом. Вони містять 22 аутосоми і одну X-хромосому (22A+X). Чоловічий організм утворює два види гамет (сперматозоїдів): 22A+X і 22A+XY.
Інший варіант — гетерогаметна жіноча стать, гомогаметна чоловіча стать. Такий тип визначення статі спостерігається у птахів, метеликів, плазунів. У цьому випадку стать майбутнього організму визначається жіночими гаметами.
II. Тип X0
Гомогаметна стать має дві X-хромосоми і диплоїдний набір хромосом у клітині, а гетерогаметний — тільки одну X-хромосому і непарний хромосомний набір.
Приклад:
у самок деяких видів клопів у клітинах міститься по 14 хромосом (12A+XX), а у самців — по 13 хромосом (12A+X0). Самка утворює гамети 6A+X, а самець — 6A+X і 6A+0.
III. Диплоїдна жіноча стать, гаплоїдна чоловіча стать
У бджіл і мурах статевих хромосом немає. Самки мають диплоїдний набір хромосом, а самці — гаплоїдний.
IV. Стать організму залежить від умов середовища
У деяких тварин стать визначається умовами зовнішнього середовища. Так, у деяких видів крокодилів і черепах стать залежить від температури, при якій відбувається розвиток зародка у яйці: при високій температурі з'являється більше самок, при низькій — більше самців.
2
Як визначається стать тих чи інших організмів під час їхнього індивідуального розвитку - одна з найцікавіших проблем біології.
Як визначається стать різних груп організмів? Ще наприкінці XIX століття вчені звернули увагу на те, що хромосомні набори самців і самок різняться за будовою хромосом однієї з пар. У диплоїдних соматичних (нестатевих) клітинах самок багатьох видів тварин хромосоми всіх пар подібні за будовою, тоді як у самців хромосоми однієї з пар різні. Такі хромосоми, як ви пам"ятаєте, називають статевими хромосомами. Так, у самців дрозофіли одна зі статевих хромосом має паличкоподібну форму (це так звана Х-хромосома), інша - гачкоподібну (Y-xpoмосома). У самок дрозофіли обидві статеві хромосоми мають однакову будову (Х-хромосоми). Отже, каріотип самок дрозофіли можна умовно позначити як 6А + XX, а самців - 6А + XY (символом «А» позначають нестатеві хромосоми - аутосоми, однакові за будовою в особин різної статі).
Оскільки під час мейозу гомологічні хромосоми розходяться до різних гамет, то у особин однієї статі формується лише один тип гамет (гомогаметна стать), тоді як у особин протилежної - два (гетерогаметна стать). У багатьох групах організмів гомогаметною статтю є жіноча, а гетерогаметною - чоловіча (мухи, клопи, жуки, ссавці, більшість видів риб, деякі земноводні та дводомні рослини тощо), а в інших навпаки (метелики, плазуни, птахи, деякі риби і земноводні).
У деяких видів особини різних статей відрізняються за кількістю статевих хромосом. Так, у коників у диплоїдному наборі самки є обидві статеві хромосоми, а самця - лише одна.
Отже, у більшості роздільностатевих організмів стать майбутньої особини визначається в момент запліднення і залежить від того, скільки і які зі статевих хромосом поєднуються в зиготі (мал. 49, 50).
Але крім хромосомного, існують й інші механізми визначення статі організмів. У деяких безхребетних тварин (наприклад, коловерток, багатощетинкового черв"яка динофілюса) стать майбутньої особини визначаеться ще до моменту запліднення. Ці тварини можуть утворювати яйцеклітини двох типів: великі, багаті на жовток, і дрібні, з невеликим запасом поживних речовин. З яйцеклітин першого типу розвиваються лише самки, а з другого - самці.
У певних організмів на формування статі майбутньої особини можуть впливати біологічно активні речовини. Наприклад, у морської червоподібної тварини - бонелії - личинки, які прикріплюються до поверхні дна, розвиваються в великих (до 1 м завдовжки) самок. А ті з них, які потрапляють на хоботок самки, під впливом її гормонів перетворюються на карликових самців (1-3 мм завдовжки) (мал. 51).
У таких суспільних комах, як медоносна бджола, джмелі, мурашки, самки утворюють яйця двох типів: запліднені та незапліднені (партеногенетичні). З яєць першого типу розвиваються самки, а з другого - самці.
У деяких видів риб і земноводних під час зародкового розвитку одночасно закладаються зачатки як чоловічих, так і жіночих статевих залоз. Проте в процесі подальшого розвитку розвивається лише один із цих типів. Подібне явище спостерігається, наприклад, у риб-«чистильників», самці яких мають «гареми» з кількох самок. Після загибелі самця його функції переходять до однієї з самок, в якої з недиферен- ційованих статевих зачатків починають розвиватися сім"яники.
Чим визначається співвідношення статей у популяціях? У популяціях організмів, стать яких визначається в момент запліднення, співвідношення самців і самок, згідно із законом розщеплення, має становити 1:1 (схема 7).
Але в природі таке співвідношення статей рідко спостерігають унаслідок різного рівня смертності самців і самок. Вищу смертність, зазвичай, мають особини гетерогаметної статі, оскільки в Y-хромосомі через її менші розміри немає деяких алельних генів, наявних в Х-хромосомі. Тому у фенотипі особин гетерогаметної статі можуть проявитися летальні або напівлегальні рецесивні алелі. Наприклад, у шовковичного шовкопряда більше самців, ніж самок, оскільки від особливого вірусного захворювання частіше гине гусінь, з якої мали б розвиватися самки (гетерогаметна стать).
Що таке успадкування, зчеплене зі статтю? Існують деякі ознаки, на характер успадкування яких впливає стать організму. Це пояснюється неоднаковим складом генів у X- та Y-хромосом, про що ми згадували раніше. У Х-хромосомі є ділянки з генами, яких немає в Y-хромосомі через її менші розміри, хоча в ній можуть бути деякі гени, яких немає в Х-хромосомі (наприклад, ген, який зумовлює наявність або відсутність волосин по краю вушної раковини людини).
У кішок зчеплено зі статтю успадковуються певні види забарвлення шерсті. Відомо, що коти майже ніколи не мають черепахового забарвлення (руді та чорні плями на білому тлі) (мал. 52): вони бувають або з темними плямами, або рудими. Це пояснюється тим, що алельні гени, які зумовлюють руде або чорне забарвлення шерсті, розташовані лише в Х-хромосомі. Жодна з алелей не домінує над іншою. Тому кішки, гетерозиготні за цим геном, мають черепахове забарвлення шерсті, на відміну від котів, у яких Y-хромосома його позбавлена.
У людини зчеплено зі статтю успадковується майже 150 ознак, зокрема деякі захворювання (дальтонізм, гемофілія тощо). Дальтонізм (нездатність розпізнавати деякі кольори) визначається рецесивною алеллю, розташованою в X- і відсутньою в Y-хромосомі. Тому чоловік, який має цю алель, хворіє на дальтонізм. У жінок це захворювання виявляється лише в особин, гомозиготних за рецесивною алеллю; гетерозиготні жінки фенотипно здорові, хоча і є носіями цієї алелі.
Так само успадковується і гемофілія (нездатність крові зсідатися, внаслідок чого людина може загинути навіть за незначних ушкоджень кровоносних судин). Як правило, рецесивна алель, яка зумовлює це захворювання, передається з покоління в покоління гетерозиготними жінками-носіями, оскільки гомозиготні за цією алеллю жінки хворіють на гемофілію і не доживають до репродуктивного віку.
Мал. 52. Успадкування забарвлення шерсті у котів, зчеплене зі статтю: