Урок:

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю

18.01.2023
1 0
Опис уроку (учням цей опис не показується):

Посилання на урок https://meet.google.com/wro-ghpu-pyt

Тема уроку

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю

Джерело: МІЙ КЛАС

Теорія успадкування статі була розроблена на початку 20 століття Т. Морганом.

Стать — це сукупність ознак і властивостей організму, що забезпечують відтворення собі подібних і передачу спадкової інформації наступному поколінню.

Стать є спадково запрограмованою і зазвичай визначається однією парою хромосом, які називають статевими хромосомами. Хромосоми, які є однаковими у особин чоловічої і жіночої статі, називають аутосомами.

Статеві хромосоми — хромосоми, що відрізняються у особин жіночої та чоловічої статі.

Зазвичай, статеві хромосоми позначають у генетичних записах буквами X і Y. У цих хромосомах містяться гени, що визначають синтез білків, які регулюють роботу статевих залоз (жіночих або чоловічих) і визначають статеві ознаки організму.

При утворенні гамет в них потрапляє одна статева хромосома.

Стать, яка утворює однакові гамети, називається гомогаметною.
Стать, яка утворює різні гамети, називається
гетерогаметною.

Стать майбутнього організму, як правило, визначається у момент запліднення — сингамний механізм, наприклад, у людини.

Проте, у деяких примітивних організмів, наприклад, у коловерток, динофілюса, стать визначається до запліднення — прогамний механізм. У цьому випадку утворюються яйцеклітини двох типів. З великих яйцеклітин народжуються самки, з малих — самці.

Визначення статі після запліднення — епігамний механізм — спостерігається, наприклад, у крокодилів, черепах, тощо. У цьому випадку стать буде залежати від температури, середовища, тощо.

Відомо декілька типів визначення статі.

I. Тип XY

Відомо багато видів тварин, у яких жіноча стать є гомогаметною, а чоловіча — гетерогаметною. Самка утворює один вид гамет, а самець — два. Стать майбутнього організму залежить від того, яка з чоловічих гамет бере участь у заплідненні.

статеве розмноження.png

Таким чином визначається стать у дрозофіли, людини, ссавців.

Приклад:

у дрозофіли у хромосомному наборі 6 аутосом і дві статеві хромосоми. Хромосомний набір самки 6A+XX, хромосомний набір самця 6A+XY.

Самка утворює один тип гамет з хромосомним набором
3A+X, а самець — два типи гамет: 3A+X і 3A+Y.

Приклад:

у хромосомному наборі людини 44 аутосоми і дві статеві хромосоми: у жінки — 44A+XX, у чоловіка — 44A+XY.


Хромосомний набір жінки.jpg
Хромосомний набір жінки

хромосомний набір чоловіка.jpg

Хромосомний набір чоловіка

Усі жіночі гамети (яйцеклітини) мають однаковий набір хромосом. Вони містять 22 аутосоми і одну X-хромосому (22A+X). Чоловічий організм утворює два види гамет (сперматозоїдів): 22A+X і 22A+XY.

Інший варіант — гетерогаметна жіноча стать, гомогаметна чоловіча стать. Такий тип визначення статі спостерігається у птахів, метеликів, плазунів. У цьому випадку стать майбутнього організму визначається жіночими гаметами.

статеве розмноження2.png

II. Тип X0

Гомогаметна стать має дві X-хромосоми і диплоїдний набір хромосом у клітині, а гетерогаметний — тільки одну X-хромосому і непарний хромосомний набір.

статеве розмноження3.png

Приклад:

у самок деяких видів клопів у клітинах міститься по 14 хромосом (12A+XX), а у самців — по 13 хромосом (12A+X0). Самка утворює гамети 6A+X, а самець — 6A+X і 6A+0.

III. Диплоїдна жіноча стать, гаплоїдна чоловіча стать

У бджіл і мурах статевих хромосом немає. Самки мають диплоїдний набір хромосом, а самці — гаплоїдний.

статеве розмноження4.png


IV. Стать організму залежить від умов середовищаУ деяких тварин стать визначається умовами зовнішнього середовища. Так, у деяких видів крокодилів і черепах стать залежить від температури, при якій відбувається розвиток зародка у яйці: при високій температурі з'являється більше самок, при низькій — більше самців.

Хромосомний набір людини складається з 46 хромосом (23 пари):

  • 44 з них (22 пари) є однаковими для жіночих і чоловічих організмів і називаються аутосомами. Зазвичай, ці хромосоми позначають літерою А: 44А;

  • і одна пара — статеві хромосоми — для жіночих організмів це ХХ, для чоловічих — XY.

X і Y-хромосоми відрізняються формою, величиною і генним складом. X-хромосома належить до великих хромосом з великою кількістю генів. Y-хромосома є меншою за розмірами, і генів у ній міститься менше.

Х_Н.jpg
Y і X-хромосоми людини

В організмі жінки утворюються гамети лише одного виду — вони містять 22 аутосомні хромосоми (22А) і одну статеву Х: 22А+Х.

В організмі чоловіка утворюються гамети двох видів: 22А+Х та 22А+Y у співвідношенні 1:1 (50 % :50 %).

Багато генів, розташованих у статевих хромосомах, визначають ознаки, що не мають відношення до розвитку статі. Проте гени містяться у статевих хромосомах, і ознаки виявляються зчепленими зі статтю.

Зчеплене зі статтю успадкування має ряд особливостей. Оскільки більшість генів, локалізованих у X-хромосомі, не мають своїх алелей в Y-хромосомі, то у гетерогаметній статі (XY) проявляються усі гени, що містяться в єдиній X-хромосомі.

У людини гетерогаметною статтю є чоловіча. У чоловіків тільки одна X-хромосома, тому незалежно від домінантності або рецессивности розташованого у ній гена він проявиться. Ряд захворювань визначається рецесивним геном, розташованим в X-хромосомі. Такі хвороби частіше проявляються у чоловіків, ніж у жінок.

Зчеплено зі статтю успадковуються такі патології, як гемофілія (порушення зсідання крові) і дальтонізм (порушення сприйняття кольорів). Ці хвороби визначаються рецесивними генами. У жінок гемофілія і дальтонізм проявляються рідко, у чоловіків — частіше.

Батьки ніколи не передають свою X-хромосому синам, проте завжди — донькам. Донька успадковує хворобу лише у тому випадку, якщо рецесивні гени є у обох батьків (батько хворий, а мати хвора, або носій). Син успадковує хворобу від матері, якщо вона хвора, і може успадковувати з імовірністю 50 %, якщо вона здорова, проте є носієм гена, що визначає патологію.

Приклад:

мати здорова, батько хворий:

1.jpg
усі хлопці будуть здоровими, а дівчата — носіями генів захворювання

Приклад:

мати — носій гена, батько здоровий:

2.jpg
одна з доньок буде здорова, а одна — носієм генів захворювання; у синів ймовірність хвороби становить
50 %.

Приклад:

мати і батько хворі:

3.jpg
усі діти хворі. У цьому випадку хворобу успадковують і дочки.

Вміст уроку:
1
Опис, який учні побачать перед початком уроку

Посилання на урок https://meet.google.com/wro-ghpu-pyt

Самостійна робота

Тема уроку

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю

Джерело: МІЙ КЛАС

Теорія успадкування статі була розроблена на початку 20 століття Т. Морганом.

Стать — це сукупність ознак і властивостей організму, що забезпечують відтворення собі подібних і передачу спадкової інформації наступному поколінню.

Стать є спадково запрограмованою і зазвичай визначається однією парою хромосом, які називають статевими хромосомами. Хромосоми, які є однаковими у особин чоловічої і жіночої статі, називають аутосомами.

Статеві хромосоми — хромосоми, що відрізняються у особин жіночої та чоловічої статі.

Зазвичай, статеві хромосоми позначають у генетичних записах буквами X і Y. У цих хромосомах містяться гени, що визначають синтез білків, які регулюють роботу статевих залоз (жіночих або чоловічих) і визначають статеві ознаки організму.

При утворенні гамет в них потрапляє одна статева хромосома.

Стать, яка утворює однакові гамети, називається гомогаметною.
Стать, яка утворює різні гамети, називається
гетерогаметною.

Стать майбутнього організму, як правило, визначається у момент запліднення — сингамний механізм, наприклад, у людини.

Проте, у деяких примітивних організмів, наприклад, у коловерток, динофілюса, стать визначається до запліднення — прогамний механізм. У цьому випадку утворюються яйцеклітини двох типів. З великих яйцеклітин народжуються самки, з малих — самці.

Визначення статі після запліднення — епігамний механізм — спостерігається, наприклад, у крокодилів, черепах, тощо. У цьому випадку стать буде залежати від температури, середовища, тощо.

Відомо декілька типів визначення статі.

I. Тип XY

Відомо багато видів тварин, у яких жіноча стать є гомогаметною, а чоловіча — гетерогаметною. Самка утворює один вид гамет, а самець — два. Стать майбутнього організму залежить від того, яка з чоловічих гамет бере участь у заплідненні.

статеве розмноження.png

Таким чином визначається стать у дрозофіли, людини, ссавців.

Приклад:

у дрозофіли у хромосомному наборі 6 аутосом і дві статеві хромосоми. Хромосомний набір самки 6A+XX, хромосомний набір самця 6A+XY.

Самка утворює один тип гамет з хромосомним набором
3A+X, а самець — два типи гамет: 3A+X і 3A+Y.

Приклад:

у хромосомному наборі людини 44 аутосоми і дві статеві хромосоми: у жінки — 44A+XX, у чоловіка — 44A+XY.


Хромосомний набір жінки.jpg
Хромосомний набір жінки

хромосомний набір чоловіка.jpg

Хромосомний набір чоловіка

Усі жіночі гамети (яйцеклітини) мають однаковий набір хромосом. Вони містять 22 аутосоми і одну X-хромосому (22A+X). Чоловічий організм утворює два види гамет (сперматозоїдів): 22A+X і 22A+XY.

Інший варіант — гетерогаметна жіноча стать, гомогаметна чоловіча стать. Такий тип визначення статі спостерігається у птахів, метеликів, плазунів. У цьому випадку стать майбутнього організму визначається жіночими гаметами.

статеве розмноження2.png

II. Тип X0

Гомогаметна стать має дві X-хромосоми і диплоїдний набір хромосом у клітині, а гетерогаметний — тільки одну X-хромосому і непарний хромосомний набір.

статеве розмноження3.png

Приклад:

у самок деяких видів клопів у клітинах міститься по 14 хромосом (12A+XX), а у самців — по 13 хромосом (12A+X0). Самка утворює гамети 6A+X, а самець — 6A+X і 6A+0.

III. Диплоїдна жіноча стать, гаплоїдна чоловіча стать

У бджіл і мурах статевих хромосом немає. Самки мають диплоїдний набір хромосом, а самці — гаплоїдний.

статеве розмноження4.png


IV. Стать організму залежить від умов середовищаУ деяких тварин стать визначається умовами зовнішнього середовища. Так, у деяких видів крокодилів і черепах стать залежить від температури, при якій відбувається розвиток зародка у яйці: при високій температурі з'являється більше самок, при низькій — більше самців.

Хромосомний набір людини складається з 46 хромосом (23 пари):

  • 44 з них (22 пари) є однаковими для жіночих і чоловічих організмів і називаються аутосомами. Зазвичай, ці хромосоми позначають літерою А: 44А;

  • і одна пара — статеві хромосоми — для жіночих організмів це ХХ, для чоловічих — XY.

X і Y-хромосоми відрізняються формою, величиною і генним складом. X-хромосома належить до великих хромосом з великою кількістю генів. Y-хромосома є меншою за розмірами, і генів у ній міститься менше.

Х_Н.jpg
Y і X-хромосоми людини

В організмі жінки утворюються гамети лише одного виду — вони містять 22 аутосомні хромосоми (22А) і одну статеву Х: 22А+Х.

В організмі чоловіка утворюються гамети двох видів: 22А+Х та 22А+Y у співвідношенні 1:1 (50 % :50 %).

Багато генів, розташованих у статевих хромосомах, визначають ознаки, що не мають відношення до розвитку статі. Проте гени містяться у статевих хромосомах, і ознаки виявляються зчепленими зі статтю.

Зчеплене зі статтю успадкування має ряд особливостей. Оскільки більшість генів, локалізованих у X-хромосомі, не мають своїх алелей в Y-хромосомі, то у гетерогаметній статі (XY) проявляються усі гени, що містяться в єдиній X-хромосомі.

У людини гетерогаметною статтю є чоловіча. У чоловіків тільки одна X-хромосома, тому незалежно від домінантності або рецессивности розташованого у ній гена він проявиться. Ряд захворювань визначається рецесивним геном, розташованим в X-хромосомі. Такі хвороби частіше проявляються у чоловіків, ніж у жінок.

Зчеплено зі статтю успадковуються такі патології, як гемофілія (порушення зсідання крові) і дальтонізм (порушення сприйняття кольорів). Ці хвороби визначаються рецесивними генами. У жінок гемофілія і дальтонізм проявляються рідко, у чоловіків — частіше.

Батьки ніколи не передають свою X-хромосому синам, проте завжди — донькам. Донька успадковує хворобу лише у тому випадку, якщо рецесивні гени є у обох батьків (батько хворий, а мати хвора, або носій). Син успадковує хворобу від матері, якщо вона хвора, і може успадковувати з імовірністю 50 %, якщо вона здорова, проте є носієм гена, що визначає патологію.

Приклад:

мати здорова, батько хворий:

1.jpg
усі хлопці будуть здоровими, а дівчата — носіями генів захворювання

Приклад:

мати — носій гена, батько здоровий:

2.jpg
одна з доньок буде здорова, а одна — носієм генів захворювання; у синів ймовірність хвороби становить
50 %.

Приклад:

мати і батько хворі:

3.jpg
усі діти хворі. У цьому випадку хворобу успадковують і дочки.

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

1

Д/З Опрацюйте матеріал, напишіть доповідь на тему:

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю

Самостійна робота

Тема уроку

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю

Теорія успадкування статі була розроблена на початку 20 століття Т. Морганом.

Стать — це сукупність ознак і властивостей організму, що забезпечують відтворення собі подібних і передачу спадкової інформації наступному поколінню.

Стать є спадково запрограмованою і зазвичай визначається однією парою хромосом, які називають статевими хромосомами. Хромосоми, які є однаковими у особин чоловічої і жіночої статі, називають аутосомами.

Статеві хромосоми — хромосоми, що відрізняються у особин жіночої та чоловічої статі.

Зазвичай, статеві хромосоми позначають у генетичних записах буквами X і Y. У цих хромосомах містяться гени, що визначають синтез білків, які регулюють роботу статевих залоз (жіночих або чоловічих) і визначають статеві ознаки організму.

При утворенні гамет в них потрапляє одна статева хромосома.

Стать, яка утворює однакові гамети, називається гомогаметною.
Стать, яка утворює різні гамети, називається 
гетерогаметною.

Стать майбутнього організму, як правило, визначається у момент запліднення — сингамний механізм, наприклад, у людини.

Проте, у деяких примітивних організмів, наприклад, у коловерток, динофілюса, стать визначається до запліднення — прогамний механізм. У цьому випадку утворюються яйцеклітини двох типів. З великих яйцеклітин народжуються самки, з малих — самці.

Визначення статі після запліднення — епігамний механізм — спостерігається, наприклад, у крокодилів, черепах, тощо. У цьому випадку стать буде залежати від температури, середовища, тощо.

Відомо декілька типів визначення статі.

I. Тип XY

Відомо багато видів тварин, у яких жіноча стать є гомогаметною, а чоловіча — гетерогаметною. Самка утворює один вид гамет, а самець — два. Стать майбутнього організму залежить від того, яка з чоловічих гамет бере участь у заплідненні.

статеве розмноження.png

Таким чином визначається стать у дрозофілилюдиниссавців.

Приклад:

у дрозофіли у хромосомному наборі 6 аутосом і дві статеві хромосоми. Хромосомний набір самки 6A+XX, хромосомний набір самця 6A+XY.

Самка утворює один тип гамет з хромосомним набором 
3A+X, а самець — два типи гамет: 3A+X і 3A+Y.

Приклад:

у хромосомному наборі людини 44 аутосоми і дві статеві хромосоми: у жінки — 44A+XX, у чоловіка — 44A+XY.


Хромосомний набір жінки.jpg
Хромосомний набір жінки

хромосомний набір чоловіка.jpg

Хромосомний набір чоловіка

Усі жіночі гамети (яйцеклітини) мають однаковий набір хромосом. Вони містять 22 аутосоми і одну X-хромосому (22A+X). Чоловічий організм утворює два види гамет (сперматозоїдів): 22A+X і 22A+XY.

Інший варіант — гетерогаметна жіноча стать, гомогаметна чоловіча стать. Такий тип визначення статі спостерігається у птахів, метеликів, плазунів. У цьому випадку стать майбутнього організму визначається жіночими гаметами.

статеве розмноження2.png

II. Тип X0

Гомогаметна стать має дві X-хромосоми і диплоїдний набір хромосом у клітині, а гетерогаметний — тільки одну X-хромосому і непарний хромосомний набір.

статеве розмноження3.png

Приклад:

у самок деяких видів клопів у клітинах міститься по 14 хромосом (12A+XX), а у самців — по 13 хромосом (12A+X0). Самка утворює гамети 6A+X, а самець — 6A+X і 6A+0.

III. Диплоїдна жіноча стать, гаплоїдна чоловіча стать

У бджіл і мурах статевих хромосом немає. Самки мають диплоїдний набір хромосом, а самці — гаплоїдний.

статеве розмноження4.png


IV. Стать організму залежить від умов середовищаУ деяких тварин стать визначається умовами зовнішнього середовища. Так, у деяких видів крокодилів і черепах стать залежить від температури, при якій відбувається розвиток зародка у яйці: при високій температурі з'являється більше самок, при низькій — більше самців.

Хромосомний набір людини складається з 46 хромосом (23 пари):

  • 44 з них (22 пари) є однаковими для жіночих і чоловічих організмів і називаються аутосомами. Зазвичай, ці хромосоми позначають літерою А: 44А;

  • і одна пара — статеві хромосоми — для жіночих організмів це ХХ, для чоловічих — XY.

X і Y-хромосоми відрізняються формою, величиною і генним складом. X-хромосома належить до великих хромосом з великою кількістю генів. Y-хромосома є меншою за розмірами, і генів у ній міститься менше.

Х_Н.jpg
Y і X-хромосоми людини

В організмі жінки утворюються гамети лише одного виду — вони містять 22 аутосомні хромосоми (22А) і одну статеву Х: 22А+Х.

В організмі чоловіка утворюються гамети двох видів: 22А+Х та 22А+Y у співвідношенні 1:1 (50 % :50 %).

Багато генів, розташованих у статевих хромосомах, визначають ознаки, що не мають відношення до розвитку статі. Проте гени містяться у статевих хромосомах, і ознаки виявляються зчепленими зі статтю.

Зчеплене зі статтю успадкування має ряд особливостей. Оскільки більшість генів, локалізованих у X-хромосомі, не мають своїх алелей в Y-хромосомі, то у гетерогаметній статі (XY) проявляються усі гени, що містяться в єдиній X-хромосомі.

У людини гетерогаметною статтю є чоловіча. У чоловіків тільки одна X-хромосома, тому незалежно від домінантності або рецессивности розташованого у ній гена він проявиться. Ряд захворювань визначається рецесивним геном, розташованим в X-хромосомі. Такі хвороби частіше проявляються у чоловіків, ніж у жінок.

Зчеплено зі статтю успадковуються такі патології, як гемофілія (порушення зсідання крові) і дальтонізм (порушення сприйняття кольорів). Ці хвороби визначаються рецесивними генами. У жінок гемофілія і дальтонізм проявляються рідко, у чоловіків — частіше.

Батьки ніколи не передають свою X-хромосому синам, проте завжди — донькам. Донька успадковує хворобу лише у тому випадку, якщо рецесивні гени є у обох батьків (батько хворий, а мати хвора, або носій). Син успадковує хворобу від матері, якщо вона хвора, і може успадковувати з імовірністю 50 %, якщо вона здорова, проте є носієм гена, що визначає патологію.

Приклад:

мати здорова, батько хворий:

1.jpg
усі хлопці будуть здоровими, а дівчата — носіями генів захворювання

Приклад:

мати — носій гена, батько здоровий:

2.jpg
одна з доньок буде здорова, а одна — носієм генів захворювання; у синів ймовірність хвороби становить 
50 %.

Приклад:

мати і батько хворі:

3.jpg
усі діти хворі. У цьому випадку хворобу успадковують і дочки.


Рефлексія від 2 учнів

Сподобався:

0

Так: 2

Ні: 0

Зрозумілий:

0

Так: 2

Ні: 0

Потрібні роз'яснення:

0

Ні: 2

Так: 0

Рекомендуємо

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю

229

Аватар профіля Вайда Галина Іванівна
Біологія
9 клас

25 грн

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ГЕНЕТИКИ

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ГЕНЕТИКИ

188

Аватар профіля Лугова Тамара Олексіївна
Біологія
10 клас

33 грн

Незалежне успадкування ознак. Дигібридне схрещування.

Незалежне успадкування ознак. Дигібридне схрещування.

200

Аватар профіля Вайда Галина Іванівна
Біологія
9 клас

30 грн

Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції 🧬 🌍 ⏳ 🦠 ➜ 🐟 ➜ 🦎 ➜ 🐒 ➜ 🧑

Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції 🧬 🌍 ⏳ 🦠 ➜ 🐟 ➜ 🦎 ➜ 🐒 ➜ 🧑

274

Аватар профіля Стась Лариса Ігорівна
Біологія
9 клас

58 грн

Гетьманування Дем’яна Многогрішного. «Глухівські статті»

Гетьманування Дем’яна Многогрішного. «Глухівські статті»

157

Аватар профіля Шмига Віолета Семенівна
Історія України
8 клас

25 грн

РМ № 17. Тези прочитаної науково-пізнавальної статті

РМ № 17. Тези прочитаної науково-пізнавальної статті

543

Аватар профіля Лизько Валентина Степанівна
Українська мова
9 клас

33 грн

Схожі уроки

Опора і рух. Види скелету. Значення опорно-рухової системи.

Опора і рух. Види скелету. Значення опорно-рухової системи.

681

Аватар профіля Янченко Віктор Григорович
Біологія
7 клас

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

845

Аватар профіля Лохвицька Марія Федорівна
Біологія
9 клас

Функціональна роль популяцій в екосистемах. Біогеоценоз та його структура

Функціональна роль популяцій в екосистемах. Біогеоценоз та його структура

1934

Аватар профіля Чернишова Світлана Володимирівна
Біологія
11 клас

Властивостi та характеристики екосистем.

Властивостi та характеристики екосистем.

405

Аватар профіля Цуркан Неля Михайлівна
Біологія
11 клас

Закони Менделя, їх генетичні основи.

Закони Менделя, їх генетичні основи.

616

Аватар профіля Шимон Анжеліка Омелянівна
Біологія
9 клас

Органи та системи органів тварин

Органи та системи органів тварин

845

Аватар профіля Жмурко Олександр Олександрович
Біологія
7 клас