Урок створено за підручником Мистецтво 8 клас, автор Олена Гайдамака, 2021 рік видання. Давня Греція - "Грецька Перлина" - перід розквіту гігантської духовної культури, яка не «постаріла» навіть через тисячоліття. Творче завдання для справжніх художників - реставраторів. Створити малюнок чорнофігурної та червонофігурної вази.
Це - «грецьке диво», період в історії країни, коли народилася й розцвіла гігантська духовна культура, яка не «постаріла» навіть через тисячоліття. Грецію недаремно називають колискою європейської цивілізації - адже саме там закладено підвалини більшості наукових дисциплін: філософії, філології, медицини, природознавства. Грецькі література, музика, театр - найдавніші в Європі.
Давньогрецьке мистецтво базувалося на міфологічній основі і було тісно пов’язане з пантеоном богів Олімпу.
В основі всього давньогрецького мистецтва лежить образ прекрасної Людини. Своїх богів греки також уявляли в образі людей, але сильніших і величніших, ніж прості смертні.
Людяність є характерною і для грецької архітектури. Греки не намагалися будувати свої храми грандіозними, величезними. Вони прагнули, щоб їхні будівлі були співмірні з людиною, щоб вона поряд зі спорудами почувалася значущою і сильною.
Грецький храм, звичайно ж, розумівся як домівка бога, але він був передусім громадською спорудою, яка втілювала велич і красу вільного громадянина. А бог був заступником громади.
Для архітектурних споруд Давньої Греції характерні збалансованість композицій та рівновага їхніх частин. Найдавніші храми будували на кам’яній платформі, але стіни складали з необпаленої цегли й оздоблювали дерев’яними колонами. Пізніше стіни почали обличковувати розфарбованими плитками з теракоти (обпаленої глини). Згодом як будівельний матеріал використовували вапняк і, нарешті, мармур. Храми ставили на високих уступчастих платформах, так званих стилобатах. Оформленню екстер’єру храму надавали великого значення: фронтони, фризи та інші пласкі поверхні будівель багато оздоблювали рельєфами, верхні частини споруд розфарбовували в червоний та синій кольори; широко використовували позолоту. Колони були не тільки конструктивними складовими храму, а, залежно від ордеру, створювали відповідне емоційне враження від споруди, впливали на загальний характер архітектурного образу: строгий, вишуканий тощо.
Довідка.
Ордер (від лат. ordo — стрій, порядок) - один з видів архітектурної композиції, що складається з вертикальних (колона, пілястри) і горизонтальних (антаблемент) елементів. Колони широко застосовувалися в архітектурі давніх цивілізацій, та лише в Давній Греції було вперше вироблено сувору систему, засновану на пропорційному співвідношенні всіх частин будівлі. У давньогрецькій архітектурі склалися три класичних ордери, які продовжують застосовуватися й понині: доричний, іонічний і коринфський.
Для грецької архітектури характерним є тісний зв’язок зі скульптурою.
В Афінах, наприклад, було дуже багато статуй. Про це відомий філософ Плутарх казав: «У місті більше статуй, ніж живих людей». Статуї стояли в храмах, на площах, на березі моря. Сюжети для скульптурних композицій брали з міфів.
На жаль, давньогрецька скульптура дійшла до нас переважно в уламках, хоча багато статуй збереглися в римських копіях.
Пропоную переглянути для ознайомлення відео "Архітектура та скульптура Греції" за посиланням.
Поряд зі скульптурою високого розвитку в Давній Греції досяг живопис. Але фрески та картини, що малювали на дерев’яних дошках, не збереглися, і про них ми знаємо лише з розповідей давніх письменників. Про рівень майстерності художників свідчать силуетні зображення на глиняних вазах. Грецький вазопис був червонофігурним та чорнофігурним.
Фрески із зображеннями музикантів (фрагменти)
Музика в Давній Греції посідала особливе місце в житті людей. Вона звучала і на театральних виставах, де декламація змінювалася співом хору, і під час народних свят, і в повсякденні. Як відомо з давніх джерел, музика греків була одноголосою, ноти позначали буквами. Грецькі поети не декламували свої вірші, а співали їх. Танці греків супроводжувалися грою на авлосі - духовому інструменті. Існувала у греків і самостійна інструментальна музика. Але, на жаль, до нашого часу дійшло лише кілька уривків давніх пісень та гімнів.
Реставрація музичного твору. Слухання музики.
Зображення музикантів у вазописі
Один раз на п’ять років у середині літа в Афінах відбувалося всенародне свято - Великі Панафінеї. У ньому брали участь не тільки громадяни Афінської держави, а й безліч гостей. Святкове дійство складалося з урочистої процесії (помпи), гекатомби (ритуалу жертвопринесення зі 100 голів худоби) і спільної трапези, спортивних, кінних та музичних змагань. В останніх змагалися між собою співаки-солісти, хори, інструменталісти, автори віршів і пісень.
Давньої Греції прийшов до нас жанр гімну - пісні-благання, зверненої до богів. Для гімнів була характерна тричастинна форма: заклик до божества, міф про нього, молитва з проханням про допомогу.
У героїчний період грецької історії найбільшою любов’ю, визнанням і повагою користувалося мистецтво мандрівних співаків - аедів, рапсодів і кіфаредів. Вони оспівували подвиги героїв на славу рідної землі. Це були перші відомі нам грецькі музиканти-професіонали, справді народні поети і співаки.
Музика в Давній Греції була переважно вокальною. Основне призначення інструментів полягало в супроводі співу. Улюбленими інструментами греків були струнні щипкові: формінга, ліра та кіфара. Серед духових були поширені сиринга (флейта грецького божества Пана) і авлос (інструмент, подібний до гобоя). Простий і подвійний авлос застосовувалися переважно в театральній музиці, для супроводу танців та гімнастичних змагань.
2
12 з 12 балів
Творче завдання.
Створіть малюнок чорнофігурної або червонофігурної грецької вази. Сюжет малюнку - міфи Давньої Греції в техніці «силует» (аплікація, гуаш) та завантажте малюнок.