Епіграф: «Вона з тих людей, які не спішать виставляти себе й свою працю на люди. А борозна, яку Галина Кирпа багато років веде в літературі, глибока, зерну в ній добре, і воно дає та ще дасть щедрий врожай. Женці вдячні і йому, й землі».
Наталка Поклад
Хід уроку
I. Організаційний момент. Забезпечення емоційної готовності до уроку. Вірш Наталки Поклад
Біжи на гору — радісно,
З гори збігай теж радісно.
Впадеш — то падай радісно
І радісно вставай.
Камінням будуть кидати —
Ховай обличчя радісно
І радісно, завжди і всюди,
пам’ятай:
Негативні емоції
Шкодять здоров’ю!..
Повідомлення теми , мети, завдань уроку
Слово вчителя: Сьогодні на уроці ми познайомимося з творчістю відомої сучасної української дитячої письменниці Галини Миколаївни Кирпи. Вона вже понад двадцять п’ять років поєднує поетичну та прозову творчість із перекладацькою та упорядницькою діяльністю. Авторка шести поетичних книжок та перекладів понад 30 книжок із білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов. Створене нею вражає, бо ця людина поєднала в собі талант поета, прозаїка, перекладача, літературного критика, журналіста, упорядника посібників для дітей.
«Дитина має право на своє Я (маленьке, але все-таки особисте). І стверджувати це право їй допомагають вірші Галини Кирпи. Яскравий представник сучасної дитячої модерної поезії, вона тонко й проникливо показує світ очима дитини…» (Наталія Дзюбишина-Мельник, літературний критик)
Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
Вчитель дає завдання учням у зручній для них формі (план, текст, таблиця, схема) записати у зошит почуті відомості (враховуючи інтерв`ю) про поетесу.
1. Імпровізоване інтерв`ю з письменницею (Одна учениця виконує роль поетеси, інший учень (учениця)- журналіст. 27 грудня 2015 в «Українській літературній газеті» було опубліковано інтерв`ю з Галиною Кирпою, яке взяла у неї не менш відома українська дитяча письменниця Наталка Поклад. Витримки з інтерв`ю).
-Де й коли Ви народилися?
Народилася я 1 січня 1950 року на хуторі Тарасівка, що біля села Любарці Бориспільського району Київської області.
Яку освіту здобули?
У 1966 році закінчила Любарецьку середню школу. З першого разу не вдалося вступити до вищого навчального закладу, тому п’ять років проходила «життєві університети», працюючи на фабриці, в радгоспі, друкаркою у видавництві, журналістом. Потім навчалася на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1971–1976).
Ким Ви мріяли бути в дитинстві?
Мріяла бути бібліотекарем, як наш Яків Іванович, що привозив на хутір двічі на місяць повні валізи книжок. Мені здавалось, нема кращої професії на світі, як читати книжки і вміти відрізняти гарні від поганих.
Потяг до писання творів, мабуть, з дитинства?
Так, першими спробами були звичайні дитячі щоденники, більше схожі на вигадки та фантазії. Я вела їх лише в дитинстві й роздаровувала подругам. І вони мене прозивали "письменницею". У школі заохочувала до писання вчителька української мови та літератури Варвара Іванівна Єнчева, що надсилала мої спроби в газету “Зірка”.
- Ваші найтепліші спогади з дитинства. З чим або ким вони пов`язані?
- Звичайно з мамою. Замолоду вона грала на гітарі і брала участь у виставах сільського драмгуртка. В мене досі та гітара перед очима – як вона висить на цвяшку на стіні. Мама була особлива, у неї навіть гортензії та хризантеми зимували в хаті в старих відрах і цвіли до самого Різдва. Ех, то був час дитинства й молодості, коли здавалося, що мама житиме вічно. Скільки всього лишилося недорозпитаного! З усього того могла б вийти ще одна повістина – «Мама», бо ці мої згадки – то лиш крапля в морі.
Чи правда, що у Вашій родині багато вчителів?
Так. Я росла у вчительському середовищі, окрім мами, вчителювали тітки, дядьки, двоюрідні брати, сестри. Такий собі освітній філіал: філологи, історики, математики, біологи, географи.
А що було спочатку журналістика чи письменництво?
Журналістика, бо з 1969 по 1978 роки я працювала у видавництвах «Дніпро», «Мистецтво». Пізніше — літературним працівником газети «Молода гвардія», редактором відділу журналу «Барвінок». Загалом журналістській роботі віддала 12 років (1978–1990).
Коли вийшла Ваша перша збірка? Це були поетичні твори чи прозові?
В 1984 році і це була збірка поезій «День народження грому».
А коли Ви зайнялися перекладанням?
- Із друком першої моєї збірки дуже затягалося, і тоді Євгенія Антонівна Горева (редактор у видавництві «Веселка») сказала: "Поки вас не друкують, перекладайте". Так із її легкої руки я й стала перекладати. Але серйозно я почала перекладати згодом, з 1989 року. І так цілих 15 років перекладала "в шухляду", аж поки Олег Жупанський (поет, перекладач, видавець) запропонував дещо видати у своєму видавництві («Видавництво Жупанського»). Здебільшого це переклади дитячих творів.
- Що тепер перекладаєте? Які творчі плани?
- У ці трагічні часи перекладати – це ще й рятувати душу від розпачу. Півроку «спілкувалася» з Астрід Ліндґрен, а тільки-но закінчила «Моє щасливе життя» Рози Лаґеркранц. До речі, дуже теплі, світлі повісті. А ще до моїх творчих планів належить і вибране для дітей Петра Короля ( український дитячий письменник, помер 1994 року), що я впорядкувала.
- Які у Вас є захоплення, окрім книжок?
– Поза світом книжок є ще світ людського спілкування. Є ті, ким я дорожу і кого люблю. Сподіваюся, взаємно. І, мабуть, тому, що їхні орбіти крутяться в колі моїх зацікавлень, мені в цьому жорсткому світі затишніше. Є картини Людмили Задорожної. Є батьківська хата на хуторі дитинства. Є спів соловейків, схоплений на касету. І є квіти, які щодня треба поливати. Якби це не було захопленням, то легко перетворилося б на обов’язок.
Дякую за інтерв`ю. Бажаю творчих успіхів і нових цікавих творів.

Виразне читання поезії «Мій ангел такий маленький»
Мій ангел такий маленький,
ну просто крихітка —
я навіть не бачу,
чи він сидить
на моєму плечі.
Мій ангел такий легенький,
ну просто пушинка —
я навіть не чую,
як він сидить
на моєму плечі.
Мій ангел такий тихенький,
ну просто тихіший трави —
я навіть не знаю,
коли він спить,
а коли прокидається
на моєму плечі.
Аналіз твору. «Мозковий штурм».
Я́нгол (а́нгел, а́нгол) — в християнській, мусульманській і іудейській релігіях надприродна істота, посередник між Богом і людьми, виконує волю Бога. Добрі янголи служать Богові й людям (наприклад, янгол-охоронець), злі янголи (диявол, сатана), які збунтувалися проти Бога, схиляють людей до гріха. Біблія називає янголів службовими духами.
У християнстві вважається, що кожна людина має свого янгола-охоронця. Існування янголів було підтверджено папою Римським Іоанном Павлом ІІ в 1986 році.
Їх називають синами неба або синами Бога. Деякі богослови й конфесії уважають, що вони здатні схрещуватися з людьми, породжуючи велетнів.
У християнстві існує подання про янголів-охоронців, що посилають до людини після таїнства хрещення. Зображують янголів зазвичай у вигляді юнака з крилами; у кожної людини є свій ангел-охоронець; коли дитина всміхається уві сні, це означає, що на неї дивиться ангел; між ангелом-охоронцем і дияволом-спокусником завжди ворожнеча.
Що символізує янгол у творі? ( Символізує не лише вищу опіку, а й віру в людину, яка несе в своєму серці часточку добра)
На які роздуми надихає нас вірш? ( Запрошує замислитися про існування речей, які, хоч і не мають матеріального виміру, однак суттєво впливають на наші вчинки. Вірш викликає роздуми про вічне та виводить уяву читача за межі буденності, навіює світлий, мрійливий душевний стан)
Розгляньте строфічну будову поезії. В чому її особливість? (Авторка використала верлібр (вільний вірш), але з досить чіткою строфічною будовою. Цікаво, що кожна строфа має однаковий початок (анафора) і після цього дається характеристика незримому супутникові, далі висловлюються відчуття героїні («не бачу», «не чую», «не знаю»). І, нарешті, завершують кожну строфу однакові словосполучення «на моєму плечі»)
Знайдіть у тексті повтори. Якого значення вони набувають у творі? (За допомогою повторів створюється такий ритм, який, немов заколисуючи заспокоює читача, дозволяє йому зосередитися на роздумах про невидимого заступника)
Визначте засоби, що надають поезії спокійного й лагідного тону (Зменшено-пестливі форми)
Яку ілюстрацію до твору ви б запропонували?
