А як ви думаєте, чи знадобиться вам у подальшому житті матеріал, вивчений на сьогоднішньому уроці?
ІІІ. Етап опрацювання матеріалу
Не так давно в «Український літературній газеті» було опубліковано інтерв’ю з Г. Кирпою, яке взяла у неї відома українська дитяча письменниця Наталка Поклад. В інтернеті я знайшла цікавий видозмінений варіант.
Тож, до вашої уваги – імпровізоване інтерв’ю з письменницею.
У ролі Г. Кирпи…
У ролі кореспондента…
Імпровізоване інтерв’ю з письменницею
Шановна Галино Миколаївно, сьогодні ми вперше знайомимося з Вашою творчістю, тому хотілося б дізнатися, який куточок України навіяв Вам поетичний талант?
(Народилася я в самому центрі нашої рідної України, на хуторі Тарасівка, що біля села Любарці Бориспільського району Київської області 1 січня 1950 року).
(У 1966 році закінчила Любарецьку середню школу. З першого разу не вдалося вступити до вищого навчального закладу, тому 5 років проходила «життєві університети, працюючи на фабриці, в радгоспі, друкаркою у видавництві, журналістом.
Потім навчалася на філологічному факультеті Київського державного університету імені Т. Шевченка).
(Мріяла бути бібліотекарем, як наш Яків Іванович, що привозив на хутір двічі на місяць повні валізи книжок. Мені здавалось, нема кращої професії на світі, як читати книжки і вміти відрізняти гарні від поганих.)
(Так. Першими спробами були звичайні дитячі щоденники, більше схожі на вигадки та фантазії. Я вела їх лише в дитинстві й роздаровувала подругам. І вони мене прозивали «письменницею».
У школі заохочувала до писання вчителька української мови та літератури Варвара Іванівна Єнгева, яка надсилала мої спроби в газету «Зірка».
(Звичайно з мамою. Замолоду вона грала на гітарі й брала участь у виставах сільського драмгуртка. В мене досі та гітара перед очима – як вона висить на цвяшку на стіні.
Мама була особлива, у неї навіть гортензії та хризантеми зимували в хаті у старих відрах і цвіли до самого Різдва.
Ех, то був час дитинства й молодості, коли здавалося, що мама житиме вічно.
Скільки всього лишилося нерозпитаного!
З усього того могла б вийти ще одна повістина «Мама», бо ці мої згадки– то лиш крапля в морі.)
(Так. Я росла у вчительському середовищі. Окрім мами, вчителювати тітки, дядьки, двоюрідні брати, сестри.
Такий собі освітній філіал: філологи, історики, математики, біологи, географи.)
(Журналістика. Працювала у видавництвах «Дніпро», «Мистецтво», «Молода гвардія», редактором журналу «Барвінок».
Загалом журналістській роботі віддала 12 років.)
( У 1984 році. І це була збірка поезій «День народження грому».)
(Поза світом книжок є ще світ людського спілкування. Є ті, ким я дорожу і кого люблю. Сподіваюся, взаємно. І, мабуть, тому, що їхні орбіти крутяться в колі моїх зацікавлень, мені в цьому жорстокому світі затишніше.
Є картини Людмили Задорожної.
Є батьківська хата на хуторі дитинства.
Є спів соловейків, схоплений на касету.
Є квіти, які щодня треба поливати.
Якби це не було захопленням, то легко перетворилося б на обов’язок.)
Дякую за інтерв’ю. Бажаю творчих успіхів і нових цікавих творів.
Щойно ви познайомилися з Г.М. Кирпою як письменницею і звичайною людиною зі своїми радощами, мріями, переживаннями, захопленнями.
Літературна діяльність її не менш захоплююча і різнопланова. Понад 25 років Г. Кирпа поєднує поетичну та прозову творчість із перекладацькою та упорядницькою діяльністю. Вона авторка 6 поетичних збірок. Має ряд нагород. Її твори перекладалися білоруською, польською, російською мовами.
Друкувалася у Польщі, Білорусії, Чехії, Словаччині, Канаді, США.
Член Спілки письменників України з 1986 року. Літературний псевдонім – Оксана Верес
Тепер, коли ви так багато дізналися про письменницю, саме час зануритися у дивосвіт її поезії
Поезія «Коли до вас темної ночі»

с.86
Теорія літератури. Тропи
Ви правильно помітили, що цей вірш не просто про лева, тут є прихований зміст. А значить…
(Алегорія)
(Алегорія – інакомовлення, яке полягає у приховуванні реальних осіб чи явищ в образах тварин, рослин, предметів неживої природи тощо з метою розкрити їхні справжні характерні риси.)
Поети часто використовують алегорію, щоб спонукати читачів до роздумів, звернутися до їхнього життєвого досвіду.
«Мозковий штурм»
З якою метою Г. Кирпа застосувала прийом сну?
Що ви знаєте про левів з уроків зоології, власного досвіду?
(Лев – вид хижих ссавців…)
(Отже, в образі Лева змальовано людину- вільну, сильну, мужню, витривалу, благородну, наділену почуттям власної гідності. Ба, навіть увесь український народ.
(Народ, позбавлений волі.)
(Місце, де тварин тримають у неволі.)
(Звісно, це залежить від людей, які за ними доглядають. Та навіть найкращий і найдосконаліший зоопарк – це неволя.)
(Неволя)
(Вільна, незалежна держава вільних людей.)
А чому ж Лев’яча Держава буде аж через кілька поколінь? Як про це сказано у творі?
Підсумкове слово вчителя.
Так, письменниця в алегоричній формі зобразила проблему власного народу. Згадати хоча б стосунки з Росією, події на Сході.
Проте з упевненістю можна сказати, що український народ вільний, незалежний, має славну багатовікову історію і незалежну Батьківщину. І волю його ніколи й нікому не відібрати.
«Подаруй твору назву»
«Коли до вас темної ночі» ->
Метод «Незакінчене речення»