Ґрунт є основою організації біосфери - таке визначення дає академік Володимір Іванович Вернадський. У ґрунті стикаються всі компоненти біосфери, поєднуються там, формуючи складну систему. Без ґрунту неможливе життя рослин і тварин на суші. За Вернадським, ґрунт - це особливе біокосне тіло, що складається одночасно з біологічних (живих) і косних (неживих) тіл - мінералів, води, повітря, органічних решток.

Пригадаємо, з чого складається ґрунт. Так, його основні складові: мінеральні солі, вода, пісок, глина, органічні рештки, повітря та живі організми.

Мінеральні солі, необхідні для живлення рослин, це азот, фосфор, калій, в меншій кількості - сірка, кальцій, магній та деякі мікроелементи.

Ґрунт як середовище існування характеризується такими особливостями: вода і повітря містяться в порожнинах між часточками ґрунту, склад ґрунтового повітря відрізняється від атмосферного; немає впливу світла; вологість ґрунту завжди вища, ніж повітря; характерна незначна амплітуда добових і річних коливань температур.

У ґрунті менше кисню і більше вуглекислого газу, ніж у наземно-повітряному середовищі. Ще однією характерною особливістю ґрунту є майже незмінна температура, починаючи з глибини 2 м. Це дає можливість багатьом організмам переживати в глибині ґрунту періоди високих або низьких температур.

Ґрунт– це значне середовище життя. Уся товща ґрунту пронизана корінням рослин, які всмоктують з ґрунту воду і розчини неорганічних речовин.

На поверхні й в товщі ґрунту живуть водорості, гриби, лишайники, ціанобактерії. Ґрунтові бактерії проникають вглиб на кілька метрів; навколо коріння рослин утворюють бактеріоризу.

В ґрунті мешкають представники різних систематичних груп тварин (найпростіші, круглі, кільчасті черви, членистоногі, павукоподібні, ракоподібні, комахи, хребетні). Серед них є види, які постійно мешкають у ґрунті (черви, кліщі), або у певний період свого життя (личинки), або живуть і у ґрунті, і у наземно-повітряному середовищі (мурашки, ящірки). Багато тварин зимує у ґрунті (комахи, гризуни).

У багатьох тварин утворилися певні адаптації до пересування у ґрунті. Наприклад, риючі кінцівки (у ведмедки, жуків), скорочення м’язів (у дощового черв’яка), різці, голова (у сліпака) тощо. Дрібні тварини пристосувалися до пересування у воді, що заповнює шпари.

Ось, наприклад, передні кінцівки в крота – основний інструмент для риття. Вони пласкі, як лопати, з дуже великими кігтями. А в сліпака ноги звичайні, він вгризається в ґрунт міцними передніми зубами. Тіло у ціх звірків овальне, компактне.

Деякі тварини пристосувалися до дихання всією поверхнею тіла (кліщі, дощовий черв’як).

Організми, які мешкають в ґрунті, впливають на його родючість. Рослини корінням виділяють у ґрунт різні органічні речовини. Ці речовини поліпшують проникність ґрунту для води і повітря. Кореневими виділеннями, частинами живих і мертвих організмів живляться бактерії, гриби і тварини.
Тварини утворюють в ґрунті систему ходів і щілин, по яких до коренів рослин надходить повітря і вода. Ґрунтові тварини постійно переорюють ґрунт, з нижніх шарів виносять наверх частинки твердої речовини, змінюючи хімічний склад і структуру ґрунту. У цьому процесі важливу роль відіграють черв’яки. Залишками органічних речовин живляться бактерії. Деякі з них розкладають за добу речовину, маса якої в 1000 разів перевищує їхню власну.

Дощові черв’яки найкраще готують ґрунт для проростання рослин. Завдяки їхній діяльності ґрунт збагачується повітрям. Вони розпушують його, рівномірно перемішують так, ніби це робить садівник, який готує ґрунт для своїх рослин.

Дощові черв’яки тягнуть у свої нірки величезну кількість сухих листків, частини рослин – для закупорки нірок та для споживання. Листя, розірвані на найдрібніші ниточки й частково перетравлені, перемішуються з великою кількістю землі. Вона утворює плодоносний шар, гумус, що покриває поверхню нашої планети.

Отже, ми з вами сьогодні зрозуміли, що ґрунт – це основа природних екосистем, агроценозів.