Футзал,шахи,волейбол,туризм

Завдання уроку:

1. Правила безпеки під час проведення уроку з фізичної культури. ЗРВ.

2. Розвиток футзалу в Україні

3. Правила захисту короля.

4. рух по купинах;

5. Прийом м’яча двома руками знизу від стіни

прочитати матеріал..Міні-футбол (футзал) - гра надто приваблива. Чому вона користується такою популярністю? У чому причини? Важко відповісти на ці запитання однозначно. Бо, граючи, ми отримуємо задоволення від уміння приборкати м'яч, вдалої взаємодії з партнерами, напруженої боротьби із суперниками. Спостерігаючи за грою зі сторони, ми захоплюємося красою та різноманітністю комбінацій, вправними рухами футболістів.

Граючи в міні-футбол (футзал), кожен значно частіше, ніж, скажімо, в футболі, зустрічається з м’ячем і бере участь у загальних ігрових діях. А це, згодьтеся, приємно. До того ж і голів у міні-футболі (футзалі) забивають значно більше, а це також цікаво. Є у "молодшого брата" футболу й інші достоїнства. Міні-футбол (футзал) - спрощений варіант великого футболу.  В нього можна грати на майданчиках невеликих розмірів і з меншим числом гравців в командах. Отже для цього можна використати будь-яку поляну або галявину. В малий футбол з успіхом можна грати в спортивному залі, хокейній "коробці", на найпростішому майданчику тощо. Словом, можна сміливо стверджувати, що міні-футбол (футзал) - універсальна гра, нібито створена для всіх. До речі, граючи у футбол за спрощеними правилами на п’ятачок подвір’їв і пустирів, ази футбольної гри пізнавали такі корифеї великого футболу як Григорій Федотов, Всеволод Бобров, Валентин Іванов, Давид Кіпіані, Антон Ідзковський, Олег Макаров, Віктор Каневський, Юрій Войнов, Андрій Біба, Олег Блохін і багато інших.

Ось що розповідає відомий у минулому футболіст, заслужений майстер спорту Валентин Ніколаєв: "наші хлоп’ячі футбольні матчі відбувалися на подвір’ях звичайних будинків. Воротами нам слугували шкільні портфелі, камені й скинуті з плеч піджаки. Проте, незважаючи на свою невибагливість, це були дивовижні за своїм напруженням ігри, які переривали тільки вечірні сутінки. Це й був стихійний міні-футбол, звичайно, в ті часи ще не маючи модного префікса "міні", але яким буквально жили всі хлопці мого покоління".

Природно, сьогодні малий футбол уже не той, що був в пору дитинства Валентина Ніколаєва й інших прославлених майстрів  футболу. Нині міні-футбол виріс з "коротких штанців" і отримав загальне визнання. Надягнувши сучасний одяг, він став кращим і привабливішим.

Вважається, що першими в Європі почали грати в сучасний міні-футбол (футзал) австрійці. У 1958 р. один з керівників збірної Австрії Й.Аргауер привіз ідею цієї гри з чемпіонату світу з футболу в Швеції. Там він побачив двосторонню тренувальну гру бразильців у залі за участю таких відомих футболістів, як: Пеле, Вава, Зіко, Діді, Гарінча. Він захопився міні-футболом і запропонував організувати турнір. Гра- експеримент прийшлася всім до душі. Поступово міні-футбол завоював популярність і в інших країнах. Правда, в США і Канаді малий футбол називається "індор-соккер", тобто зальний футбол. Немало прихильників "ташен-футболу", іншими словами "кишенькового" футболу, в Німеччині. В Голландії "молодший брат великого футболу" носить назву "цаал-футбол", у Бразилії - "футбол де салон".

З 1972 р. багато радянських команд брали участь у турнірах, що проводилися за кордоном. Більше того, в 70-х роках в СРСР регулярно взимку проводилися всесоюзні змагання з міні-футболу серед команд-майстрів. На жаль, після 1977 року ці змагання припинили своє існування.

Нині у світі підвищилася цікавість щодо малого футболу. В різних країнах деякі футболісти бажають грати тільки в міні-футбол (футзал). Міжнародна федерація футболу (ФІФА) взяла міні-футбол(футзал) під свою егіду. Під патронатом ФІФА відбулися три експериментальних міжнародних турніра з міні-футболу ("п’ять на п’ять") в Угорщині, Бразилії та Іспанії. Ці змагання довели, що міні-футбол у виконанні збірних команд - привабливе видовище. Спеціальному підкомітету ФІФА було доручено розробити правила змагань з міні-футболу (футзалу), або, як його стали називати, футболу "п’ять на п’ять".

Перший чемпіонат світу з міні-футболу (футзалу) відбувся в січні 1989 року в Голландії. Чемпіоном стала збірна команда Бразилії, перемігши у фіналі команду Голландії з рахунком 2:1. Третє місце завоювала збірна США, що перемогла у складній боротьбі бельгійців - 3:2.

Чемпіонат світу показав, що малий футбол має повне право на існування як окремий вид спорту. Це не така атлетична і жорстка гра, як сучасний футбол. І все ж досить інтенсивна, приваблива і видовищна, що вимагає від гравців високої техніки, вміння добре орієнтуватися і взаємодіяти з партнерами в умовах постійного дефіциту і простору.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ МІНІ-ФУТБОЛУ (ФУТЗАЛУ)

10 березня 1993 р. стало видатною датою в житті українських шанувальників міні-футболу (футзалу). Саме в цей день в Дніпропетровську пройшла установча конференція зі створення Асоціації міні-футболу (футзалу) України, де її першим президентом було обрано завідувача кафедри футболу Національного університету фізичного виховання і спорту України, професора – Г.А. Лісенчука. А вже наступний рік (1994), став роком створення збірної команди України і виходом її на міжнародну арену. А лише рік по тому, восени 1995 року в Туріні (Італія) наша національна збірна стає срібним призером відбірних ігор і потрапляє в фінальну частину чемпіонатів Світу і Європи.

У січні 1996 року вона стала п’ятою в фінальній частині чемпіонату Європи, а в грудні 1996 року блискуче провела 8 матчів фінального турніру Чемпіонату світу і повернулась на батьківщину з бронзовими медалями, за що 10 гравцям команди було присвоєно звання "Майстер спорту міжнародного класу", а головний тренер Лісенчук Г.А. отримав звання "Заслужений тренер України". Крім цього Олександр Москалюк був нагороджений "бронзовою бутсою” як третій бомбардир чемпіонату, пропустивши вперед тільки двох бразильців.

Не менш блискуче виступила в ці роки і молодіжна збірна України, яка літом 1996 року виграла в фінському місті Юваскуля бронзові нагороди чемпіонату світу, а в 1998 році привезла із далекої Португалії золоті нагороди чемпіонів світу.

Хотілось би відмітити чудову гру наших футболістів Ігоря Москвичева, Олександра Косенко, Сергія Корідзе, Георгія Мельникова, які отримали високу оцінку закордонних спеціалістів.

У чемпіонаті Європи з міні-футболу ( футзалу), який проходив у Москві в лютому 2001 року, збірна команда України завоювала срібні медалі, поступившись в фіналі чемпіонам світу — збірній Іспанії в додатковому часі. Сергій Корідзе, видатний майстер футзалу, став кращим бомбардиром чемпіонату Європи.

Після вдалих виступів наших збірних на міжнародній арені міні-футбол (футзал) стає все більш популярним видом спорту. В міні-футбол (футзал) починають грати від малого до великого, від школяра до керівників міністерства, банкірів і підприємців.

У країні починають проводитись першості серед команд першої і другої ліги, серед юнаків і ветеранів. Міні-футбол (футзал) включають в програму І Всеукраїнських літніх спортивних ігор, а студентські команди змагаються на Кубок Президента України. Виконуючи вимоги "Цільової комплексної програми розвитку футболу в Україні на 1997-2000 роки", продовжується робота по створенню регіональних Асоціацій міні-футболу (футзалу), яких на сьогодні налічують близько двадцяти.

Асоціація міні-футболу (футзалу) проводить велику роботу по підготовці суддівського та інспекторського корпусів. На кафедрі футболу Національного університету фізичного виховання і спорту України створюється комплексна наукова група (КНГ) для науково-методичного забезпечення збірних команд  з міні-футболу (футзалу), випускається методична література на допомогу тренерам і гравцям.

У містах Києві, Одесі, Харкові, Донецьку, Сумах, Іллічевську та інших відкриваються відділи з міні-футболу ( футзалу) ДЮСШ.

Все це показує, що міні-футбол  (футзал) в Україні завоював велику популярність і знаходиться на правильному шляху розвитку.

Досягнення

• Перше місце на міжнародному турнірі "Каттара 94" (ОАЕ, 1994).

• П’яте місце на Чемпіонаті світу серед молодіжних збірних команд (Кіпр, 1994).

• Друге місце на міжнародному турнірі "Петербурзька осінь" (Росія, 1994).

• Володарі кубку на міжнародному турнірі "Кубок Донбасу" (Україна, 1994).

• Переможці 12-го традиційного міжнародного турніру "Артус-Кап" (Німеччина, 1995).

• Срібний призер відбірних ігор Чемпіонату Європи (під егідою УЄФА) і світу (під егідою Ф1ФА) серед національних збірних команд (м. Турін, Італія, 1995).

• П’яте місце в фінальній стадії Чемпіонату Європи серед національних збірних команд по міні-футболу (фут залу) (Іспанія, 1996).

• Перше місце на міжнародному турнірі з участю 48 команд "Граау - 96" (Голландія, 1996).

• Переможець міжнародного турніру "Кубок великого Дніпра" (Україна, 1996).

• Перше місце на міжнародному турнірі "Київська Русь" (Україна, 1996).

• Бронзові медалі на Чемпіонаті світу серед молодіжних збірних команд (Фінляндія, 1996).

• Бронзові медалі на Чемпіонаті світу серед національних збірних команд (Іспанія, 1996).

• Переможець міжнародного турніру "Граау - 98" (Голландія, 1998). S Володар Кубку на міжнародному турнірі "Фландрія Кап" (Бельгія, 1998).

• Чемпіони світу серед молодіжних команд (Португалія, 1998).

• Срібні медалі на Чемпіонаті Європи (Росія, 2002).

• Бронзові медалі на Чемпіонаті світу серед молодіжних збірних команд (Угорщина, 2002).

• Золоті медалі на чемпіонаті світу серед студентських команд (Пальма де Мальорка, 2004).

• Четверте місце на чемпіонаті Європи серед національних команд (Чехія, 2005).

• Трете місце на молодіжному Чемпіонаті світу (2006).

¼ фіналу на чемпіонатах Європи серед національних команд (Угорщина, 2010, Хорватія, 2012 та Бельгія, 2014) та ¼ фіналу на чемпіонаті світу (Таїланд, 2012).

https://youtube.com/shorts/2oPc_vMc_fA?feature=share

переглянути відео за посиланням

1... природні купини

2...умовні купини

3... як долати купини

переглянути фото.виконати рух і зафіксувати на фото