Посилання гуглміт: https://meet.google.com/iuu-mkxi-gfy
Тема уроку
Фізичні властивості кислот. Поширеність у природі та використання кислот. Вплив на довкілля і здоров’я людини.
Фізичні властивості кислот
Оксигеновмісні кислоти — речовини молекулярної будови. Це зумовлює їхні певні фізичні властивості: кислоти являють собою рідини або легкоплавкі тверді речовини. Так, найпоширеніші кислоти — сульфатна H2SO4 та нітратна HNO3 — за звичайних умов є рідинами, ортофосфатна Н3РO4, боратна Н3ВO3, силікатна H2SiO3 — тверді речовини.
Безоксигенові кислоти — флуоридна HF, хлоридна НСl, бромідна НВr, йодидна НІ та сульфідна H2S — це водні розчини газів, що мають таку саму формулу, що й відповідні кислоти.
Сульфітна H2SO3 і карбонатна Н2СO3 кислоти є продуктами взаємодії сульфур(ІV) оксиду SO2 і карбон(ІV) оксиду СO2 з водою, тому добре розчинні у воді. Більшість неорганічних кислот добре розчинні у воді. У лабораторіях зазвичай використовують саме розбавлені розчини кислот, а не чисті кислоти. Винятком є силікатна кислота H2SiO3 — вона нерозчинна у воді.
У розбавлених розчинах кислоти зазвичай не мають запаху, але розчини деяких кислот зі значною концентрацією мають характерний запах. Усі концентровані розчини безоксигенових кислот мають запах відповідних газів унаслідок їхньої леткості.
Усі кислоти кислі на смак, завдяки чому й отримали таку назву.
• Слово «оцет» походить від грецького слова оксос, що означає «кислий». Оцет використовують вже понад три тисячі років, і в давні часи він був єдиною відомою харчовою кислотою, тому його назву ототожнювали з уявленням про саму кислу сутність. Тож стародавнім грекам було б сьогодні дивно почути наш термін «оцтова кислота», що буквально означає «кисла кислота».
• У Середні віки — в алхімічний період розвитку хімії — одним з основних способів дослідження нових речовин був органолептичний метод. Учений мав самостійно дослідити запах та смак речовин, більшість з яких, зокрема кислоти, були отруйними або їдкими. Щоб зменшити ризик отруєння, алхіміки куштували нові речовини кінчиком язика. Через деякий час кінчик язика відмирав, і язик алхіміків часто ставав схожим на роздвоєний язик змії, через що інші люди дуже їх боялись.
Поширеність кислот у природі
Під час грози в атмосфері утворюється велика кількість кислот, зокрема сульфатної та нітратної, що випадають на землю з дощем. Наприклад, щорічно нітратної кислоти випадає на землю значно більше, ніж виробляє світова промисловість.
Газована вода — це розчин карбонатної кислоти. Невеликі домішки карбонатної кислоти містить навіть прісна вода завдяки розчиненню в ній вуглекислого газу з повітря.
Сульфідна кислота міститься в деяких мінеральних водах. Багаті на цю кислоту природні джерела в Закарпатській та Львівській областях. Значним є її вміст у водах Чорного моря на глибині понад 100 м, через що там майже відсутні живі організми.
Овочі та фрукти містять органічні кислоти. Зазвичай їхня назва походить від продуктів, у яких вони були відкриті. У яблуках міститься яблучна кислота, у лимонах — лимонна. Також відомі щавлева, виноградна, бурштинова кислоти тощо.
Шлунковий сік завжди містить хлоридну кислоту в концентрації майже 0,6 %. Кисле середовище шлунка сприяє травленню та знищенню хвороботворних бактерій.
Під час виконання фізичних вправ у м’язах утворюється молочна кислота. Її наявність — причина болю в м’язах. Молочна кислота також утворюється в разі скисання молока або квашення капусти та силосу.
Отрута мурах та бджіл містить мурашину кислоту. Вона міститься також у волосках пекучої кропиви. Ця кислота є дуже їдкою речовиною й у разі потрапляння в ранку під час укусів роз’їдає шкіру.
Використання кислот
Значні об’єми сульфатної кислоти витрачаються для переробки нафти на пальне, а також у виробництві кольорових металів, мийних засобів, ліків і барвників, вибухових матеріалів, акумуляторів і сірників.
Нітратна кислота незамінна для виготовлення мінеральних добрив, ліків, вибухових речовин, лаків та фарб. Вона є компонентом ракетного палива.
Хлоридну кислоту використовують для обробки та добування металів, у виробництві цукру та виноробстві, для виготовлення мийних засобів, для виробництва ліків, барвників та пластмас.
Ортофосфатну кислоту в значних кількостях використовують для виробництва мінеральних добрив, протикорозійних покриттів для металів, стоматологічних препаратів, для виготовлення напоїв.
Чимало кислот використовують у харчовій промисловості. І не тільки як смакові приправи для надання кислого смаку. Кислоти (оцтова, лимонна, бензойна, винна) використовують як консерванти для вповільнення псування продуктів.
Оцет, який використовують у побуті для маринування грибів і овочів та для приготування приправ, — це 6 %-й або 9 %-й водний розчин оцтової кислоти.
Майже в кожного в домашній аптечці є аскорбінова кислота (вітамін С), ацетилсаліцилова кислота (аспірин) і боратна кислота (її спиртовий розчин використовують для дезінфекції).
• У XIX ст. з'явилися так звані «макальні сірники» — майже звичайні сірники, які загорялися не від тертя, а в разі вмочування їх у концентровану сульфатну кислоту. Разом із цими сірниками продавали склянки з кислотою. Але, певна річ, користуватися ними було вкрай незручно та небезпечно.
• Під дією хлоридної кислоти гине більшість бактерій, що потрапили у шлунок. Таку саму дію на мікроорганізми чинить й оцтова кислота. Саме тому її розчин часто використовують для консервування продуктів харчування.
Висновки
1. Більшість кислот — це безбарвні тверді або рідкі речовини. Безоксигенові кислоти — це розчини відповідних газів у воді. На практиці зазвичай використовують не чисті кислоти, а їхні розбавлені розчини.
2. Кислоти — дуже поширені в природі речовини. Багато неорганічних кислот міститься у воді Світового океану та в дощовій воді, куди вони потрапляють з повітря внаслідок вулканічної діяльності та грози. Органічні кислоти містяться в овочах, фруктах та тваринних організмах.
3. Неорганічні кислоти — дуже важливі для промисловості речовини. Найбільше використовують сульфатну, нітратну, хлоридну та ортофосфатну кислоти.
Д/З
1. Опишіть фізичні властивості кислот ?
2. Які кислоти є розчинами газуватих речовин у воді?
3. Чи використовують у лабораторній практиці чисті кислоти?
4. Чи можна відрізнити кислоти від інших речовин за запахом? кольором? смаком? Наведіть приклади.
.png)