Фізичний розвиток - це процес зміни форм і функцій організму під впливом умов життя, що визначається антропометричними показниками (зріст, вага тіла, окружність різних частин тіла, життєва ємність легенів - ЖЄЛ, пропорційність частин тіла, станова сила, а також морфофункціональні показники окремих органів та систем : серцево-судинної, дихальної, нервової, травлення і виділення та ін.) та результатами тестів з основних фізичних здібностей ( сили, витривалості, спритності, шв-силової, гнучкості).

Фізичний розвиток характеризується насамперед суттєвими змінами функціональних можливостей організму в певні періоди вікового розвитку, які у свою чергу, характеризується зміненням окремих фізичних здібностей і загального рівня фізичної працездатності. Зовнішніми кількісними показниками фізичного розвитку ( “фізичного стану”) є зміни просторових параметрів та маси тіла. Найбільш значущі прогресивні зміни форм і функціональних можливостей організму відбуваються в дитячий та юнацький періоди.

Одним із основних критеріїв фізичного розвитку є будова тіла. Вона визначається розмірами, формою, пропорціями (співвідношенням розмірів тіла) та особливостями розташування окремих частин тіла.

Особливості фізичного розвитку і будови тіла значною мірою визначають його конституцію. Конституція людини - будова організму (що зумовлена певним співвідношенням у розвитку органів і тканин), що тісно пов'язана з біохімічними процесами життєдіяльності ( водно-сольовий і вуглеводно-жировий обміни). саме ці процеси метаболізму впливають на будову тіла, зумовлюючи ступінь розвитку жирових відкладень, кістяка, м”язів, отже - форму грудної клітки, черевної порожнини, спини, ніг, рук, голови.

Фізичний розвиток людини залежить від умов навколишнього середовища ( клімату, рельєфу місцевості, наявності водойм, гір, лісів) і соціально-економічних факторів (суспільного устрою, ступеня економічного розвитку, умов праці, побуту, відпочинку, харчування, рівня культури, гігієнічних навичок, способу життя, національних традицій). Усі ці фактори взаємозумовлені. Однак вирішальну роль відіграють соціально-економічні фактори: зміни умов життя суспільства сприяють змінам у фізичному розвитку людини.

Фізична підготовка - професійна спрямованість фізичного виховання, що характеризуються специфікою завдань. Цим терміном визначають прикладну спрямованість фізичного виховання щодо трудової або іншої діяльності людини.

Загальна фізична підготовка - це процес фізичного виховання, що створює загальні передумови для високопродуктивної праці людини у будь якій сфері. Спеціальна фізична підготовка спрямована на підготовку до конкретної професійної або спортивної діяльності.

Основи самоконтролю під час занять фізичними вправами

Під час регулярних занять фізичними вправами і спортом дуже важливо систематично стежити за своїм самопочуттям і загальним станом здоров'я. Навантаження, що застосовуються, мають відповідати фізичній підготовленості й віку. Найбільш зручна форма самоконтролю - це складання спеціального щоденника. Показники самоконтролю умовно можна розділити на дві групи : суб'єктивні та об'єктивні.

До суб'єктивних показників належать самопочуття, сон, апетит, розумова та фізична працездатність, позитивні й негативні емоції. Якщо спостерігаються погіршення самопочуття, сну, апетиту - необхідно зменшити навантаження, а за повторних порушень - звернутись до лікаря.

До об'єктивних показників самоконтролю належить: спостереження за частотою серцевих скорочень ( пульсом ), артеріальним тиском, диханням, життєвою ємністю легень, вагою, мязовою силою, спортивними результатами.

Щоденник самоконтролю потрібний для обліку самостійних занять фізичною культурою та спортом, для реєстрації антропометричних змін, показників, функціональних проб і контрольних випробувань фізичної підготовленості, а також для контролю за виконанням тижневого рухового режиму.

Загальновизнано, що достовірним показником тренованості є пульс. Оцінку реакції пульсу на фізичне навантаження можна здійснити за допомогою методу зіставлення даних частоти серцевих скорочень у спокої ( до навантаження ) і після навантаження, тобто визначити відсоток почастішання пульсу.