Есе (орієнтовна тема: «Що робить мене щасливим(ою)») з використанням складнопідрядних речень.

ЗАПИШІТЬ ДАТУ Й ТЕМУ УРОКУ В ЗОШИТ.

• Напевно, кожен з вас хоче бути щасливим(щасливою), але кожен  розуміє це поняття по-своєму. Про те, у чому для вас полягає щастя ви і поміркуєте на сьогоднішньому уроці під час написання есе «Що робить мене щасливим(ою)» з використанням складнопідрядних речень.

• ПРИГАДАЙТЕ, ЩО ТАКЕ ЕСЕ.

Есе – це невеликий текст, що виражає індівідуальну точку зору автора.

Есе – це невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання .

• ЯКА ЙОГО МЕТА?

Мета есе – розвиток навичок самостійного творчого мислення та письмовий виклад власних думок.

• Для того, щоб зрозуміти вимоги до есе, необхідно розібрати його властивості. Це ті основні риси, які визначають даний жанр.

•  Лаконічність. Есе - це твір дуже маленького об'єму. Тому потрібно намагатися не розтікатися думкою по древу, а викладати інформацію чітко та ясно.

•  Авторська думка. Есе не претендує на науковість або абсолютну істину. Важливо розуміти, що в такого роду творах висловлюється лише авторська думка. Відповідно, пишеться подібний твір, як правило, від першої особи.

•  В есе дуже часто використовуються конструкції типу "на мою думку", "я вважаю" та інші.

•  Вид подібних творів - роздум.

•  Стиль - публіцистичний. Це означає, що необхідно нормувати наявність художніх обертів. Втім, допускаються елементи інших стилів, так як форма есе досить вільна.

• Які ж вміння треба виявляти при написанні есе?

При побудові власного висловлення у формі есе  треба виявляти такі вміння:

• дотримуватися структури тексту цього типу мовлення;

• висловлювати власні думки щодо запропонованої теми;

• логічно викладати їх, доречно та правильно аргументувати;

• добирати приклади з літератури, інших видів мистецтва, історії тощо;

• використовувати приклади для аналізу проблеми та переконливої аргументації, а не переказувати зміст творів або перебіг історичних подій.

• Які ж особливості структури цього виду твору?

Структура есе

1.ВСТУП – це суть і обґрунтування вибору даної теми. Вступ складається із групи компонентів, пов’язаних логічно і стилістично.

На цьому етапі дуже важливо правильно сформулювати питання, на які ви збираєтесь знайти відповіді у своєму пошуку.

При роботі над вступом можуть допомогти відповіді на такі питання:

• Чому тема, яку я висвітлюю, є важливою на даний момент?

• Які поняття будуть вміщені у мої роздуми над темою?

• Чи можу я поділити тему на декілька підтем?

• Чи треба давати визначення термінам, вжитим у темі есе?

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА – це теоретичні основи обраної теми та викладення основного питання. Ця частина передбачає розвиток аргументації, аналіз, а також їх обґрунтування, виходячи з конкретних даних, інших аргументів і позицій з цього питання. У цьому полягає основний зміст есе і це найскладніший етап. Тому важливе значення мають підтеми (підзаголовки), на основі яких здійснюється вживання аргументів.

Залежно від поставленого питання, аналіз здійснюється на основі таких категорій:

• Причина – наслідок

• Загальне – особливе

• Форма – зміст

• Частина – ціле

• Постійна ознака – змінна ознака

 У процесі побудови есе важливо пам’ятати, що один абзац має містити одне твердження і відповідне доведення, підкріплене ілюстративним або науковим матеріалом.

Велике значення для написання есе має вміння спостерігати. Об’єктом ваших спостережень та описів можуть бути різноманітні речі, живі істоти, процеси, дії і навіть почуття. У художньому описі (есе) кожен змальовує предмет по-своєму, таким, яким бачить його саме він. Ви можете не називати всіх ознак предмета. Ваше завдання – дати яскраве уявлення про предмет, передати своє враження про нього, свою оцінку.

3. ВИСНОВОК  – це узагальнення й аргументовані висновки з теми із вказівкою сфери застосування. Підсумок есе – це і додаткові пояснення, уточнення, підкріплення викладеного в основній частині. Для цього рекомендують вживати повторення, ілюстрації, цитати, вражаючі твердження.

Хоча творча робота здебільшого має трьохчастинну структуру, твір повинен бути цілісним, а не «склеєним» зі вступу, основної частини та висновку. Важливу роль тут відіграють «місточки» - переходи від однієї частини до іншої.

Мовна будова есе – це динамічне чергування полемічних висловів, питань, проблем, використання розмовної інтонації і лексики.

ПАМ’ЯТКА

«Правила написання креативного есе»

1.Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).

2.Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).

3.Різна структура речень. (Читати речення однакової структури нудно. Складіть речення різні завдовжки.)

4.Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоби вразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)

5.Різні слова (Використовуйте синоніми.)

6.Лаконічність.

7.Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення має нести унікальний зміст).

8.Активна життєва позиція.

Як НЕ слід писати есе

1.НЕ вносьте в есе інформацію, яка не підтверджує вашу думку.

2.НЕ треба писати особисту біографію, детальні подробиці вашого життя.

3.НЕ бійтесь починати спочатку, вже написана робота не відповідає на питання есе.

4.НЕ намагайтеся злякати всіх надзвичайним словниковим запасом.

5.НЕ використовуйте загальний набір банальних фраз та тверджень.

6.НЕ перебільшуйте.

7.НЕ будуйте роботу лише на простих реченнях.

8.НЕ використовуйте цитати без імені автора.

9.НЕ здавайте роботу, не перевіривши її.

1. Напишіть вільне есе

   «Що робить мене щасливим»

   Визначте про що писатимете.

   Поміркуйте, що спонукає вас на цю тему.

   Пишіть все, що думаєте, не бійтеся помилитися.

   Наводьте приклади з власного життя.

   Постарайтеся найяскравіше виразити

   свої емоції і ставлення за допомогою слів.

2. Написання письмового твору - есе «Що робить мене щасливим(ою)» з використанням складнопідрядних речень на чернетці.

3. Редагування чорнових варіантів.

4. Переписування есе до зошитів.