Електроліти та неелектроліти. Електролітична дисоціація

На межі XVIII - XIX ст, коли для дослідження властивостей речовин почали застосовувати електричний струм, звернули увагу на те, що одні речовини, перебуваючи у водному розчині, проводять електричний струм, а інші його не проводять.

• Речовини, водні розчини (розплави) яких проводять електричний струм називають електролітами (Кислоти, солі,основи.).

• Речовини, водні розчини (розплави) яких не проводять електричний струм, називають неелектролітами (Цукор, жир, крохмаль, спирт, ацетон.).

Чому ж розчини електролітів проводять електричний струм?

Щоб зрозуміти причину електропровідності речовин після розчинення у воді необхідно пригадати  особливості будови молекули води. (Диполь, з ковалентним полярним зв'язком)

Для прикладу - процес електролітичної дисоціації кухонної солі (NaCl), речовини з йонним типом зв'язку

NaCl↔Na⁺ + Cl^- 

Електролітична дисоціація у водних розчинах – це процес розпаду електроліту на йони під впливом полярних молекул води.

За свою "Теорію електролітичної дисоціації (ТЕД)"   Сванте Арреніус у 1901 р. отримав Нобелівську премію з хімії.

Основні положення ТЕД

• Електролітична дисоціація відбувається під впливом полярних молекул розчинника.

• Процес дисоціації є оборотним

• При розчиненні у воді молекули електролітів дисоціюють на позитивно і негативно заря­джені йони: катіони і аніони.

• Йони у водному розчині перебувають у хаотичному безперервному русі. Якщо у розчин електроліту занурити електроди і прикласти до них електричну  напругу, то  іони  набудуть направленого руху: позитивно заряджені іони переміщуватимуться у напрямі до катода (негативно зарядженого електрода), а негативно заряджені іони у напрямку анода (позитивно зарядженого електрода).

  Аніони (-) Анод (+)

  Катіони (+) Катод (-)

(В робочому зошиті заповніть таблицю)

Спробуємо закріпити теорію