У процесі дослідницької діяльності закріпити знання учнів про радіоактивний розпад, експериментально перевірити закон радіоактивного розпаду (на моделі).
Конструктор уроків
- Всеосвіта›
- Бібліотека уроків›
- Фізика›
- Експериментальна робота № 8. Моделювання радіоактивного розпаду
Урок:
Експериментальна робота № 8. Моделювання радіоактивного розпаду
07.05.2023
Опис уроку (учням цей опис не показується):
Вміст уроку:
1
2
3
4
5
6
Опис, який учні побачать перед початком уроку
Вітаю на уроці!
Задоволення від виконаної роботи!
1
Експериментальна робота № 8. Моделювання радіоактивного розпаду
Теоретичні відомості
Пригадайте відомості про закон радіоактивного розпаду (§40, п.4).
Роботу виконати за інструкцією на с.250(підручника), дотримуючись протоколу оформлення звіту виконаної роботи.
У відео: покрокова інструкція виконання роботи
Домашнє завдання: повторити і знати теоретичний матеріал §40.
2
Опис моделі
Розпад того чи іншого ядра – подія випадкова. Такою самою випадковою подією є випадання «герба» або «цифри» після кидка монети. Тому для моделювання радіоактивного розпаду використаємо таку модель.
Ядра в радіонуклідному зразку змоделюємо монетами в паперовому стакані: нехай ядру, що не розпалося, відповідає монета, на якій випаде «герб»; ядру, що розпалося, – монета, на якій випаде «цифра». Тоді кожен кидок купи монет відповідатиме періоду піврозпаду (часу, за який розпадається половина ядер радіонукліда в зразку), а кількість кидків – кількості періодів піврозпаду, тобто часу спостереження: .
3
Експеримент
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.
Результати вимірювань і обчислень відразу заносьте до таблиць.
Серія кидків 1 (колір графіка ___________________) | |||||||||
Кількість кидків n | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Число «ядер», що не розпалися, N | 128 | ||||||||
Число «ядер», що розпалися, N′ | 0 | ||||||||
1. Покладіть 128 монет у паперовий стакан. Перемішайте монети в паперовому стакані й висипте їх на тацю. Полічіть число монет, на яких випав «герб» (тобто число ядер, що не розпалися), і покладіть їх у стакан. Монети, на яких випала «цифра» (тобто ядра, що розпалися), покладіть в інший стакан та відставте його.
2. Перемішайте монети, на яких випав «герб», висипте їх на тацю і знову полічіть число монет, на яких випав «герб».
3. Повторюйте цей дослід, доки не залишиться одна монета з «гербом», але не більше ніж ще 6 разів. (Таким чином, усього ви повинні зробити максимум 8 кидків.)
4. Повторіть серію кидків (дії, описані в пунктах 1-2) ще 2 рази.
Серія кидків 2 (колір графіка ___________________) | |||||||||
Кількість кидків n | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Число «ядер», що не розпалися, N | 128 | ||||||||
Число «ядер», що розпалися, N′ | 0 | ||||||||
Серія кидків 3 (колір графіка ___________________) | |||||||||
Кількість кидків n | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Число «ядер», що не розпалися, N | 128 | ||||||||
Число «ядер», що розпалися, N′ | 0 | ||||||||
4
Опрацювання результатів експерименту
1. На міліметровому папері для кожної серії кидків побудуйте відповідним кольором графік залежності – залежності числа ядер, які не розпалися, від кількості кидків (приклад такого графіка див. на рисунку).
2. У тих самих осях для кожної серії кидків побудуйте графік функції
N = N0 2-n,
яка виражає закон радіоактивного розпаду (вважайте, що початкова кількість ядер радіонукліда N0 =128) - с.234: рис.40.5
(колір графіка _____________________)
Число періодів піврозпаду | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Число «ядер» , що не розпалися, яке виражається співвідношенням | 128 |
5
Аналіз експерименту та його результатів
За результатами експерименту сформулюйте висновок, у якому поясніть, чому побудовані графіки не збігаються. Це є закономірністю чи використано недосконалу модель? Чи мають місце обидві причини?
6
12 з 12 балів
Фото виконаної роботи має бути у цьому віконці
.png)
Опис, який учні побачать після проходження уроку
Роботу виконано!
Рефлексія від 2 учнів
Сподобався:
0
Так: 2
Ні: 0
Зрозумілий:
0
Так: 1
Ні: 1
Потрібні роз'яснення:
0
Ні: 1
Так: 1