Джерела української фразеології.

Сьогодні на уроці ми більш детально розглянемо, звідки походять фразеологізми, навчимося добирати синоніми та антоніми до фразеологізмів й з’ясуємо, для чого нам з вами потрібні фразеологізми.

Отже, запишіть тему сьогоднішнього уроку : «Джерела українських фразеологізмів. "

Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою.

Живе людина, що добре знає свою справу і кажуть про неї : “Він на цьому ділі собаку з’їв “. А трапиться незугарний працівник , який не вміє зробити того , за що взявся , як говорять: “Зробив із лемеша швайку“, і за кожним висловом стоїть своя, цікава історія, тепер уже забута, хоч зворот живе в різних сферах сучасної людської діяльності .

Історія фразеологізму перемивати (перетирати) кістки (кісточки) – займатись пересудами , обмовляти кого-небудь – зв’язана з обрядом другого поховання, яке організовувалось у східних слов’ян через кілька років після смерті людини . Наші предки вважали, що покійника треба звільнити від гріхів, зняти з нього закляття через очищення останків небіжчика.

Перемиваючи кості в прямому значенні цих слів, пригадували життя покійного, переповідали окремі події, найяскравіші сторінки біографії, говорили про характер, вихваляли, возвеличували його. Так поняття перемивати кістки було пов’язане з аналізом життя, вчинків, рис людини, яку вдруге ховали.

Живе в нашій мові фразеологічний зворот прикласти руку - взяти участь у чомусь . Історія його походження відкриває завіси над особливостями організації в давнину діловодства . Сьогодні, написавши будь-який діловий папір, документ, ми засвідчуємо його достовірність власноручним підписом. Так робили і в давнину, бо знали про своєрідність підпису кожної людини. Проте письмом у давні часи володіло не так багато людей і неписьменні, замість підпису прикладали до паперу руку або палець, попередньо злегка пофарбувавши їх. Відбиток руки або пальця надійно замінював підпис .

Ще іншу сторону життя наших предків розкриває фразеологічний зворот сім п’ятниць на тиждень , який використовується для характеристики нестійкої, легковажної людини, яка часто міняє свої рішення, погляди, не дотримується своїх слів.

Колись існував культ “святої п'ятниці“. На відзначення “святої п’ятниці “ будувалися церкви, день відкриття яких вважався в певній місцевості святом. У цей день приймали й частували гостей, поминали померлих. Біля церкви збиралося багато людей; організовувався ярмарок, велись торги, купували, продавали, міняли, брали в борг і повертали борги. П’ятниця ставала строковим днем, з яким зв’язували виконання обіцянок, зобов’язань. Траплялося, зрозуміло, й такі люди, які не дотримувались слова і відкладали виконання своїх обіцянок до наступної п’ятниці або й переносили на інший день . У таких людей всі дні тижня ставали строковими, перетворювались у п’ятниці, а обіцянки так і залишались не виконаними. Так і з’явився вислів , що став усталеним і досить точно характеризує непослідовних легковажних людей.

Опрацювати у підручнику таблицю на ст.42.

Виконати вправи 100, 102.

Фразеологізми мають синоніми та антоніми. Щоб не помилитися при доборі синонімів та антонімів, треба спочатку протлумачити  фразеологізми (пояснити їх лексичне значення).

Навіщо потрібні фразеологізми?

Знайти людину, яка б не знала і не використовувала б жодного фразеологізму, не просто важко, але й в принципі неможливо. Фразеологізми використовуються нами щодня, але мало хто знає, навіщо ж нам потрібні фразеологізми. Що таке фразеологізми?

Нагадаю, що фразеологізми – стійкі вирази, які протягом століть копітко відбиралися, а саме ті, які самі запам’ятовуються і найбільш яскраві. Побачити ми це зможемо, якщо порівняємо такі словосполучення:

1) Професори слухали дуже уважно. – Професори слухали затамувавши подих.

2) Над цим варто подумати. – Над цим треба розкинути мізками.

3) Вони розмовляли. – Вони точили ляси.

Другі пропозиції в цих парах дають більше інформації, а саме:

1) ми розуміємо, що лекція професора була дійсно цікавою;

2) проблема, що стоїть перед тим, хто зібрався розкинути мізками, дійсно того варто;

3) розмови, які можна назвати гострінням лясов, порожні і безглузді.

Звідси висновок: фразеологізми потрібні не просто для того, щоб збагатити й прикрасити нашу мову, але й точніше висловити думку, що в підсумку дозволяє краще зрозуміти співрозмовника. 

Спілкування між людьми переслідує дві мети: 1-ша - це передати інформацію, а 2-га - це поділитися своїми почуттями, емоціями та переживаннями. Саме другої мети дозволяють досягати фразеологізми, серед яких можна знайти влучне висловлювання на будь-який випадок життя.