Мета уроку: створити умови для розвитку громадянської компетентності учнів; розвитку інтересу до вивчення громадянської освіти, логічного мислення, правової грамотної мови, самоконтролю; виховання ключових громадянської компетентності. розкрити зміст понять:,

Обладнання уроку: підручник.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Організаційний етап. Мотивація навчальної діяльності учнів.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Вивчення нового матеріалу.

План уроку

Свобода об'єднань — одне з ключових політичних права людини, яке дає їй можливість вільно об'єднуватися з іншими людьми для реалізації своїх прав і свобод .

Важливим фактором формування рис громадянськості є дитячі та молодіжні організації. Право дитини на свободу асоціацій гарантоване Конвенцією ООН про права дитини. В українському законодавстві відповідно до статті 23 Закону України «Про охорону дитинства» діти мають право на об’єднання в самостійні дитячі та молодіжні громадські організації за умови, що їхня діяльність не суперечить Конституції України та законам України, не порушує громадський порядок і безпеку держави, права і свободи інших осіб, не шкодить моралі й здоров’ю дітей та інших громадян. Офіційно права дитячих і юнацьких організацій зафіксовані в Законі України «Про молодіжні та дитячі громадські організації». У законі визначаються поняття молодіжна та дитяча громадська організація.

Молодіжні громадські організації — об’єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.

Дитячі громадські організації — об’єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.

Засновниками молодіжних і дитячих громадських організацій можуть бути особи, які досягли 14-річного віку. Членами дитячих громадських організацій можуть бути особи віком від 6—18 років, а молодіжних — 14-35 років. Якщо дитині ще не виповнилося 10 років, то вступити до дитячої громадської організації вона може лише за письмової згоди батьків. Найбільшими організаціями зараз є: Українське дитячо-юнацьке товариство «Січ», Українська скаутська організація «Пласт», Асоціація скаутів України тощо.

Молодіжний рух - боротьба молоді за задоволення її соціально-економічних і політичних вимог, а також її участь у загальнополітичній боротьбі. У молодіжному русі існують різні напрямки, що відбивають соціальну структуру суспільства; кожне з напрямків пов'язано з інтересами визначених класів і соціальних груп.

Молодіжний та дитячий рух як система складається із 3-х підсистем, зупинимося на характеристиці організаційно-інституційної підсистеми. До її складу входять: державні структури та громадські структури.

Головними у цій підсистемі є державні інститути, проте необхідно зазначити, що провідними і найбільш значимими в ній були і залишаються громадські самодіяльні структури. Основна причина такого стану речей: існування молодіжного руху довший час лише у формі громадських, самодіяльних об’єднань, а державні інститути молодіжного руху активно почали формуватися лише останні 10-12 років.

Громадська структура молодіжного руху складається з таких громадських об’єднань:

серцевина молодіжного руху, найбільш важливою його ланкою є молодіжні організації, тобто під різними назвами (союзи, спілки, асоціації, рухи...) вони різні за назвою, за масштабами діяльності, за політичним забарвленням;
різноманітні громадські молодіжні та дитячі фонди (зокрема: Дитячий фонд України, благодійний фонд підтримки робітничої та селянської молоді, Український фонд студентів, Український фонд студентів, Фонд "Молода Україна");
аматорські клуби за інтересами, що різняться як за напрямками (культурологічні, спортивні...) так і за формами діяльності;
молодіжні об’єднання, які не мають чітко вираженої організаційної структури, програмних документів їх називають "неформальні групи". До 80-х років "неформалами" називали майже всі молодіжні організації окрім комсомольської та піонерської. Сьогодні "неформальна група" – це група людей яких зв’язують особисті, не закріплені організаційно та не оформлені юридично зв’язки;
релігійні молодіжні об’єднання;
молодіжні секції, філії, "крила" при дорослих громадських організаціях та партіях;
молодіжні підприємства, госпрозрахункові установи, що діють при громадських молодіжних організаціях, а також окремі об’єднання молоді, які займаються виробничою, комерційною діяльністю не в межах громадських об’єднань (наприклад студентські загони МЖК, молодіжний туризм);
сьогодні виділяють як самостійну групу і студентські об’єднання (профспілкові організації студентів, фахові студентські організації та об’єднання за інтересами, органи студентського самоуправління).

Особливості діяльності молодіжних організацій

Більше 90% молоді входять до молодіжних громадських організацій

Отже, "МГО – це певні молодіжні суспільні сили, які: а) в тій чи іншій степені усвідомлюють свою специфічність, особливість своїх власних інтересів і свого місця і ролі в суспільстві; б) здійснюють певну суспільно значиму діяльність, яка напрямлена на реалізацію їхніх інтересів; в) мають чіткі внутрішні структури".

Серед всіх визначень молодіжних організацій найбільш науковим, яке відповідає реаліям сьогодення є те, яке дане в Законі України "Про молодіжні і дитячі громадські об’єднання" від 1 грудня 1998. молодіжні громадські організації – це об’єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення і захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших суспільних інтересів.

Ознаки молодіжних громадських організацій:

офіційно оформлене членство (причому у різних формах: видача членських квитків, нагрудних значків...);
участь членів об’єднання у створенні його матеріальної бази у тому числі шляхом сплати вступних і членських внесків;
участь у самоуправлінні об’єднання (тобто участь у загальних зборах організації, бути членом секретаріату, або членом виконавчих органів – правління);
обов’язкова наявність статуту об’єднання, інколи можливо програми чи іншого програмного документу.

Процес створення і становлення молодіжних громадських організацій різноманітний, проте він в цілому має чотири основних стадії. Отже, стадії створення молодіжних організацій є такими:

номінальна стадія молоді люди лише об’єднуються в організацію, причому цей процес є стихійним, а тому зв’язки між ними є досить слабкі;
стадія формування, коли формуються зв’язки між членами організації а також розвиваються внутрішні структури;
консолідуюча стадія характеризується чітким визначенням лідерів, формуванням активу, розподіленням функцій та обов’язків;
заключна стадія пов’язана із завершальним оформленням організації, коли вже прийняті основні документи – програми та статут.

Молодіжна громадська організація виконує наступні функції:

організаційну, вона пов’язана як із процесом об’єднування молоді на основі спільних інтересів в організацію так із навчанням молодих людей жити в колективі, звіряючи свої інтереси з інтересами інших людей даного колективу
виховна – тобто організація виховує, вчить як хорошого так і поганому тому що відбувається великий вплив людини на людину
комунікативна функція пов’язана із безпосереднім спілкуванням людей цієї організації між собою – це збагачує особистість навиками спілкування в колективі, окремій групі, мікро групі
господарська функція полягає у слідую чому: участь молоді у вирішенні як власних так і загальнодержавних задач (наприклад, матеріальна база, засоби забезпечення діяльності організації)

Типологія громадських об'єднань

Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» — 01.12.1998 р. зі змінами і доповненнями (редакція від 01.01.2016 р.)

1. За завданнями — політичні, професійні, наукові, творчі та інші організації.

2. За типом членства — індивідуальне членство (партія, профспілка), колективне членство (асоціації міст і підприємств), змішане членство (наукове товариство) без членства (суспільні рухи) та ін.

3. За суспільною роллю виділяють масові організації, орієнтовані на справи усього суспільства і такі, що дбають переважно про потреби та інтереси своїх членів.

4. За галузями діяльності.

Сучасні дитячі і молодіжні організації ще перебувають на стадії становлення і самовизначення, під впливом різноманітних соціальних, педагогічних і психологічних факторів.