Дійові особи (персонажі) казки Лесі Українки «Лелія». Соціальні мотиви у творі.

Дійові особи (персонажі) казки Лесі Українки «Лелія».

Соціальні мотиви у творі.

Леся Українка (справжнє ім’я — Лариса Косач-Квітка) (1871–1913) народилася на Волині в аристократичній родині, у якій шанували українські народні традиції. Через слабке здоров’я дівчинка навчалася вдома до п’ятого класу. Вона мала неабиякі здібності до наук. Навчилася читати в 4 роки, їй легко давалися іноземні мови, у 5 років почала писати п’єси, а у 9 — написала свій перший вірш «Надія». Пізніше майбутня письменниця захопилася східною культурою і навіть уклала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів».

У дитинстві Леся Українка була дуже тихою і скромною, найбільше дружила зі своїм старшим на два роки братиком Михайлом, їх навіть називали спільним іменем «Мишолосія».

Уже в молодому віці Леся стала відомою у всій Україні письменницею. Її перу належать поезії, прозові й драматичні твори, статті.

Леся Українка завжди цікавилася усною народною творчістю, записувала та наспівувала для аудіозаписів українські народні пісні та думи. Саме фольклор став основою для казок Лесі Українки, серед яких «Лелія». В основу цієї казки покладено чарівний сон-подорож. У своїй оповіді письменниця поєднала елементи фантастичних казок і реальні деталі панського та селянського побуту.

Дійові особи (персонажі), майстерно створені Лесею Українкою, вирізняються зовнішністю (портрет), характерами, долею. Читач/читачка не може залишитися байдужим до хворого хлопчика Павлуся, який прагне знайти втіху бодай у матусиній розповіді про чарівних ельфів.

Леся Українка поєднала казку з реалістичною розповіддю про життя, в якому є і смуток, і хвороби, і виснажлива праця.

Вивчи визначення!

Дійові особи (персонажі) — художні образи людей або тварин, чарівних істот, які діють у творі.

Казка "Лелія"

Сьогодні ми знову говоримо з вами про казку, найулюбленіший твір і для дітей, і для дорослих. Бо саме в них розповідається про чарівні події, що не відбуваються в реальному житті, і їх можна лише уявити. А фантазувати полюбляють не тільки дітки, а й дорослі! Леся Українка теж спробувала себе у цьому жанрі і мала неабиякий успіх. Авторка надавала дитячій літературі першорядного значення у вихованні підростаючого покоління, тому активно працювала над її збагаченням. Казка давала їй широкі можливості й для зображення складних соціальних конфліктів. Самобутньою рисою казки «Лілея» є те, що письменниця вдало переплітає реальність і вимисел, фантазію. У казці живуть цілком реа­льні діти – Павлусь, Мар’яна, і водночас ми бачимо казковий світ квітів і його мешканців – чарівних ельфів.

• Про що ж оповідає нам казка «Лелія»? (у казці розповідається про хворого хлопчика та царицю ельфів – Лелію, яка знайомить його із чарівним світом квітів та деталями панського і селянського побуту)

Лелії належали до улюблених квітів Лесі Українки. Вони процвітали під вікнами її будинку в Колодяжному. Ці квітки Леся оспівала й у вірші “На давній мотив”.

Мені снились білі лелії,

Що хитались в місячному світлі,

Мов гадали чарівнії мрії,

І пишались гордії, розквітлі.

І сіяли дивною красою,

Мов неповні, чарівничі квіти,

І блищали ясною росою,

Що горіла, наче самоцвіти.

• А хто такі ельфи?

• Е́льфи — вигадані істоти з міфології германців, а пізніше герої цілого ряду фентезійних книжок. У германців ці істоти вважалися на вигляд негарними і в своїх вчинках підлими і підступними. Вони любили грабувати хати, красти дітей і просто капостити людям. Германці вірили, що в природі все, що нас оточує, має свого духа-покровителя. Так з’явився казковий світ ельфів, русалок, лісовиків, велетнів, тролів. Улюблене місце ельфів (малих духів) — луки й дібро­ви, галяви та місця біля джерел. Це гарні, світлі, добрі творіння. Вони живуть спільнотою, якою керує власти­тель, захоплюються азартними іграми й танцями, вночі танцюють на лісових галявах до світанку. Простий смерт­ний, зачарований їх красою, приєднується до хороводу і зникає назавжди. Тому германці побоювалися їх, хоча ель­фи й належали до добрих духів.

Германці (лат. Germani) — група племен, яка належить до індоєвропейської мовної сім'ї, що заселяли Південну Скандинавію, Данію 5-6 тисяч років тому; пізніше, в І ст., проживали на досить обширній території — між Рейном і Віслою, з заходу на схід, між Дунаєм на півдні і Північним та Балтійськими морями на півночі.

Сім'я древніх германців в 300-і роки н. е.., історична реконструкція, 1913 рік

• Так, Леся Українка у своїй казці заселяє квіти ельфами - героями творів західноєвропейської літератури. А перетворення людини в рослину, уявлення про те, що квіти говорять, - авторка взяла з рідного фольклору.

• А чи зустрічалися вам ельфи в інших дитячих художніх творах?

Вашій увазі представлені декілька творів, героями яких є ельфи, хоча таких книжок в сучасній літературі дуже багато.

Галина Пагутяк. Коротко про зміст: Мама саме була у відрядженні, коли почались усі ті дива. Спершу з’явився хлопець, який перекидався лисом, а був Принцом. Тоді наш кіт Фелікс заговорив. Зрештою відьми і все товариство Книголюбів намагались викрасти книжку, яка виявилась чарівною. А далі… далі з'ясувалось, що це тільки початок пригод і що від мене залежить доля Королівства.

Наталка Малетич. Коротко про зміст: Книжка — підтвердження, що ельфи живуть не лише в скандинавський казках, а й у цілком українських історіях. Історія розповідає про те, що усі діти народжуються ельфами. У школі вони вчаться зміцнювати свої прозорі крила, гарно літати та розумітися із дорослими ельфами, батьками. Діти-ельфи так само ходять до школи, як і звичні діти. Пишуть самостійні, кидаються сніжками та встрягають в пригоди.

Сільвана Де Марі. Коротко про зміст: Йорш, останній на світі ельф, добре знає, як воно – бути не таким, як решта. Утративши родичів та загубившись посеред спустошеної країни, у якій безперестанку ллє дощ, він утратив надію на порятунок. І тим більше не сподівався, що допомога надійде від найлютішого ворога ельфів – людини, яка тільки й знає, що звинувачувати ельфів у всіх своїх нещастях. Випадкова зустріч із Сайрою та Монсером змінить їхні життя. Люди навчаться вірити у власні сили й згадають, що крім ненависті та страху на світі є інші почуття. А Йорш муситиме відшукати останнього дракона, щоб здійснилося давнє пророцтво, яке стверджує: саме він, останній ельф спричиниться до народження нового світу, де всі істоти житимуть у згоді.

Шеннон Мессенджер. Коротко про зміст: Школярка Софі, якій ледве виповнилося 12 років, завжди почувалася зайвою. Дівчинка-вундеркінд перестрибнула через кілька класів у школі, втім так і не зуміла потоваришувати зі старшими дітьми. Та й у власній родині не знаходила порозуміння. А все тому, що Софі — телепатка, тобто вміє читати думки інших людей. Ніхто не знає про її таємницю — принаймні так вона гадає… Однак того дня, коли Софі зустріла Фітца, загадкового (і надзвичайно вродливого!) хлопця, вона збагнула, що не лише в неї такий дар. Фітц теж виявився телепатом. І він повідав їй неймовірне: дівчина ніколи не почувалася у цьому світі як вдома, бо вона… насправді не вдома.

Робота з текстом казки

• Отже, ельфи - чарівні істоти і про них написано багато книжок. Якою ж постає ельфа у казці Лесі Українки? Знайдіть у тексті казки її опис.

(…вона така гарнесенька: очиці ясні, кучері довгі, сріблясті, сама в білих, прозорих шатах, на голівці малесенька золота корона, ще й крильцята має хороші та барвисті, як у метелика, котрі так і міняться різними барвами, немов та веселка. В рученятах у дівчинки довге стебло, квітка білої лелії, і пахне вона на всю хату).

Щоб описати цього персонажа, аби ми детально собі його уявили, авторка вдається до зображення зовнішності. А опис зовнішності персонажа, який ми зачитали, називається портретом.

• Як бачимо, зовнішність у ельфи гарна. І тільки через це Павлусь не злякався Лелії? Знайдіть у тексті підтвердження.

(Лелія усміхнулась, та так любо, аж в хаті ясніше стало і місячна смужка порожевіла)

• Отже, ми бачимо, що чарівна ельфа у Лесі Українки гарна та добра. Вона запропонувала Павлусю кудись полетіти, як саме?

«…торкнула Павлуся квіткою своєю і раптом Павлусь почув, як він сам зробився квіткою, тільки не лелією, а рожевим маком. От Лелія взяла його в ручку. Притулила до себе і швиденько вилетіла з хати в садок”

• Незвичайним, фантастичним у казці є перетворення хлопчика на квітку. Чого ще не буває у реальному житті, а зустрічається в тексті?

(Павлусь, хоч і зробився квіткою, однак міг розмовляти.

Раптом всі лелії захитались і заговорили, з кожної квітки виглянуло бліденьке личко ельфика)

• Чому ж білим леліям і маленьким ельфикам у панському садку жилося погано? Вони ж чарівні і можуть жити так, як їм захочеться? За ними ж гарно доглядали, ними втішалися. Від чого навіть фантастичні істоти можуть засмучуватися? Хто їх зневажав? Шукаймо відповіді в казці.

(Та де ж нам не бідкатись! Удень нас полють, руками займають, листя обривають, а часом і віку збавляють, гострим ножем стинають, несуть нас у велику хату, у панську палату, поставлять у воду, гублять нашу вроду. Ох, сестрице, скільки нас погинуло, любий світ покинуло... От було недавно свято ,— скільки ж нас було потято!

Темненької ночі ми, до сну охочі, головоньки схилимо біленькі — де візьметься панство вельможне, заможне, паничі й панянки молоденькі. Веселі співи гучні, музиченьки бучні не дають нам спати до півночі... Нащо нам вигода та така догода! Ми зовсім до неї не охочі..

Та мені тут все обридло: і садок, і сей дім, і квітки. Все у нас таке нецікаве, от хоч би й сі квітки. Хто ж видав, насадити таку силу сих лелій, та ще й білих! Якби хоч лелії які цікавіші — рожеві чи пасаті, а то... Вже білі лелії можна знайти у кожному міщанському, та навіть у хлопському садку. А пахнуть як, аж в голові морочиться, жодної делікатності нема в тих квітках..)

• Як бачимо, квітам недобре жилося в панському садку. Лелії стало шкода своїх зневажених сестриць. А кому співчуває авторка казки?

(молодим дівчатам)

• Знайдіть опис тяжкої праці дівчат у казці.

(…якась кімната з голими стінами, брудними, серед хати довгий стіл, нічим не накритий, а на столі купа різних шматок, дротів, бавовни, ниток, стоять слоїки з клеєм, в них повстромлювані квачики, в мисочках розпроваджені фарби різні, позолота, і всього того так багато, всюди такий нелад! За столом, на лавках, сидять дівчата, убрані по-міському, але надто вбого, запнуті брудними хвартушками; кожна дівчина має ножички і багато маленьких щипців, колодочок, лещаток; перед кожною дівчиною лежить купа отого шмаття та дріб'язку.

Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі вправляють дроти в те листя, треті фарбують, четверті крохмалять, завивають та розправляють, п'яті роблять серединки з бавовни та ниток, а останні вже клеять пелюсточки докупи і роблять з них квітку, востаннє підмальовують, поправляють, закручують — і квітка готова.

Дівчата роблять мовчки, хутко, не одриваючись од роботи. Вони не уважають, що кругом такий бруд і нелад, руки в них забруднені фарбою та клеєм,— їм нема часу на то уважати, вони звикли до сеї роботи. Вони не уважають, що важко

потомились, поблідли від сидні в душній хаті за марудною роботою, що в хаті тхне фарбою та клеєм, аж дихати важко, — їм нема часу на це уважати. Аби робота йшла хутко, аби їм більше зробити, бо яка робота, така й плата! Та якби ж так, а то плата ще й менша від роботи. А он біля дівчат походжає найстарша робітниця, вона наставлена, щоб глядіти, аби хто чого не зіпсував чи не вкрав, аби робота йшла сквапно та справно,— треба статкувати)

• Як бачимо, життя лелій у панському садку таке ж нещасливе, як життя бідних дівчат, що гірко заробляють на шматок хліба, виготовляючи штучні квіти. Бліді, заплакані лелії, краси яких не розуміє панночка, так нагадують втомлені, бліді обличчя робітниць, що схилились за столом у кімнаті над роботою.

• Як ви думаєте, чому Павлусь спочатку захопився красою штучних квітів, а потім змінив свою думку?

• Які моменти із реального життя зображує Леся Українка?

• Чи є у казці щасливі моменти?

(Радісна і щаслива зустріч Лелії з найменшою сестричкою (маленькою лелією), яка проживає у Мар’яниному саду; робота Мар’яни у своєму садочку; щасливий Павлусь, бо збулась його мрія; щаслива мама, бо її син прокинувся здоровим)

• Казка «Лелія» повчальна? Чому?

(навчає нас цінувати красу, жити в злагоді з природою, не боятися труднощів, сумлінно працювати, вміти почувати себе щасливим)

• Отже, Леся Українка майстерно поєднала в казці реальне й фантастичне, показала світ, у якому є добро і зло, бідність і багатство. В образі панночки показала нам людей, які не цінують того, що в них є, і не помічають свого щастя. В образі Мар’яни – тих, хто важко працює і не має багатства, але при цьому не втрачає почуття краси і вміє бути щасливими за будь-яких обставин, цінуючи кожен момент життя і найдрібніші, на перший погляд, речі.

Леся Українка доводить нам, що тільки людина праці може мати добре серце, ніжність почувань і розуміння істинної краси.

Домашнє завдання

Дайте відповідь на питання.

1. Серед дійових осіб казки Лесі Українки «Лелія» - Павлусь, Лелія, Мар’яна, панночка, Івась, батько панночки, ельфи – зайвим є:…

2. Чому хлопчику наснилася саме найстарша ельфа?

3. Яке чарівне перетворення відбулися із Павлусем?

4. Спочатку Ельфа полетіла з Павлусем до…

5. Чи помічає красу лелій молода панна?

6. Назви дві-три риси характеру панночки.

7. Звідки у садочку Мар’яни взялася біла лелія?

8. Як почувається молодша сестриця Лелії в садку Мар’яни?

9. Чи щаслива Мар’яна, працюючи у своєму садочку?

10. Чи щасливі дівчата, які тяжко працюють, виготовляючи штучні квіти?

11. Чим закінчується казка?

12. Доведи, що «Лелія» Лесі Українки – це літературна казка.