Діагностувальна робота. Навичка читання мовчки. Ківш лиха

Встанови таймер - 3 хв.

Прочитай текст мовчки за вказаний час.

Познач, на якому слові ти зупинився/зупинилася, коли закінчився час.

Якщо ти не встиг/не встигла дочитати текст за 3 хв, по закінченню встановленого часу, дочитай текст до кінця.

Після читання тексту виконай завдання.

Ківш лиха
Українська народна казка

У багатого батька був один син, а батько нажив худобу неабияк, а таки чесно. Багато поту вилилося з його, багато крові зіпсувалося, поки заблищали у його в кишені червінці.

Синові про те байдуже. Він виріс серед червінців, то йому вони недорогі були. Як дасть батько, то він і сіє грішми, як половою, аж слід його сяє. Дививсь-дививсь на це батько — і гірко йому було, що син робити не хоче, а його заробленим  добром так нехтує. Уже й казав, і вмовляв — нічого не вдіє. Ото й надумавсь батько. Пішли якось батько з сином до річки, посідали, балакають.

Іде якийсь чоловік і несе горобця продати. Син зараз і виймає золотого.

— Дай мені! — каже батько.

Син дає. Батько заміривсь рукою стиха на річку, наче хоче золотого кинути, а син і байдуже. Батько вдруге заміривсь. Син нічого.

Узяв батько тоді та й кинув у воду червінця. Син навіть і не спитавсь у батька, нащо то й до чого, а зараз поліз у кишеню та й вийняв другого червінця. Батько бачить, що лиха година, та й каже синові:

— Ось віддай мені капшука з грішми!

Син дає. Тоді батько знов:

— Іди ж, ти, — каже, — як оце ти є, та зароби червінця! Як заробиш, то тоді приходь…

Син аж засміявся:

— Піду! — каже. А собі думає: «От розумний батько - чи диво то - червінця заробити!»

От і пішов він. Ішов чи довго, чи ні, та й замислився: «Що ж я робити вмію? Письмо я знаю!» От і пішов по городі шукати роботи письменської. Та куди не поткнеться — скрізь не треба.

А тут уже й їсти хочеться. Продав він кожушину — ходить у легенькому, а вже холодна осінь. Прийшов у бакалійницю, проситься у крамарчуки, у прикажчики. Питаються в нього:

— Де ж ви були? Що знаєте?

— Я, — каже, — жив біля батька, був коло хліборобства...

— Та й тільки? — кажуть йому. — Не треба нам таких. Узять вас хіба за хлопця-попихача, так ви більше з’їсте, ніж зробите.

Що його робити? А тут холодно, а тут їсти хочеться. Пішов він до Дніпра — там пароходів та усяких суден без ліку стоїть. Нічого робити - найнявся він лантухи тягати.

Як лозинка від вітру, гнувся він під тими лантухами важкими, ноги трусились, боліли. Увечері з незвички як упав на вулиці, так і заснув. Був би замерз, та солдат-поліціянт побачив - до поліції відвіз…

Другого дня - те ж, третього, четвертого — усе те ж. Він уже й недоїдає, недопиває, щоб більше грошей зоставалося, а ще й далеко до золотого, бо й плата мала, і сили в його небагато.

Робить — і так усю осінь і зиму проробив. І вже навесні зібралося у його стільки грошенят, що виміняв він за їх золотого.

Тоді йде до батька. Прийшов, аж батько стоїть біля млина, саме біля річки.

— Здорові, тату!

— Здоров, синку! — каже батько. — Ну, синку, приніс?

Лізе син у кишеню та потихеньку, як скляне, виймає щось загорнуте у ганчірочку, а потім ще й у папірець. Це червінець. Та й боїться давати батькові.

Узяв батько, повертів того золотого у руках, та як замірився в річку. Син як ухопить батька обома руками за руку, як крикне:

— Ой, батеньку, батеньку!..

А сам зробився як не свій. Тоді батько засміявся та й каже:

— Ну, тепер я бачу, що ти знаєш, по чому ківш лиха, як достається червінець. Отепер ти мені син, і моя худоба буде тобі.

І з того часу син годі вже гроші розкидати, такий працьовитий та хазяйновитий зробився.

Словничок

• ківш лиха - зазнавання багато горя, страждань, клопоту, неприємностей

• заміривсь рукою - замахнувся

• капшук - гаманець у вигляді торбинки

• лантух - великий мішок із грубої тканини

• червінець - золота монета

• Вкажи слово, на якому ти зупинився/зупинилася, коли закінчився час - 3 хв.

Виконай завдання.

Це лише достатній рівень!

Виконані правильно наступні два завдання - високий рівень.

У тебе все вийде!

Постарайся!

Поясни, як ти розумієш вислів "чесно нажити добро".

Дай повну відповідь, чого навчає ця казка.

Відпочинь!