Через те, що трон у спадок не передавався, імператор за життя мав отримати згоду князів на коронацію свого сина. Щоб домогтися прихильності високопоставлених виборців, претендент на корону мусив іти їм на поступки, надавати привілеї. Від німецьких монархів феодали отримали право чеканити свої монети, чинити суд над населенням, збирати податки і мито, засновувати нові міста. Це призвело до політичної роздробленості і слабкості господарських зв’язків усередині країни.

В XI ст. розпочалося піднесення господарства німецьких земель. Завдяки вигідному розташуванню німецькі міста були активними учасниками європейської торгівлі. Наприклад, розміщені на «Великій рейнській дорозі» Кельн, Майнц, Страсбург, Ульм, Шпеер, Вормс були центрами не тільки посередницької торгівлі, а й виробництва вовняних і лляних тканин, обробки металів. Проте жодне місто не стало єдиним національним економічним центром. Великі міста більше торгували з іншими країнами, ніж між собою. Впливові міщани не були зацікавлені в об’єднанні країни. Натомість міста обирали за краще утворювати самостійні об’єднання для захисту власних інтересів.

Значною мірою увагу німецьких імператорів від урядування в самій Німеччині відволікала боротьба з Папою Римським за інвеституру (право призначати єпископів), яка супроводжувалась війнами й інтригами.

Боротьба за інвеституру завершилася в 1122 р. укладенням Вормського конкордату (угоди між Папою та імператором), який обмежував вплив імператора на церкву.

Відволікала імператорів від управління Німеччиною також італійська політика. Від часів Оттона І протягом 962-1508 рр. німецькі королі отримували титул тільки після коронації в Римі. Нерідко походи в Італію по королівський титул перетворювалися на затяжні війни.

Створенню сильної централізованої Священної Римської імперії перешкоджала також постійна боротьба за владу між представниками різних правлячих династій.

Сторінка «Золотої булли» 1356 р.

Остаточно роздробленість Священної Римської імперії була закріплена в 1356 р. «Золотою буллою» імператора Карла IV Люксембурга:

булла узаконювала обрання імператора колегією семи імперських курфюрстів (князів);
булла забороняла поділ територій курфюрств, що ускладнювало процес «збирання» тому, хто забажав би об’єднати всі німецькі землі в єдиній державі.

З 1438 р. імперію очолила династія Габсбургів. Однак подолати роздробленість держави їм також не вдалося.

ЧЕСЬКЕ ТА УГОРСЬКЕ КОРОЛІВСТВА

Період XIV–XV ст. в Чехії минув під знаком боротьби проти німецького засилля та католицької церкви. У 1346 р. імператором Священної Римської імперії, а водночас і чеським королем став Карл IV. Він заснував у Празі перший на слов’янських землях університет (його донині називають Карлів університет). Це найстарішийуніверситетуЧехії,першийуніверситетуСвященнійРимській імперії, на слов’янських землях і в Центральній Європі загалом. Чехи були невдоволені пануванням багатої католицької церкви, служителі якої опікувалися подальшим збагаченням. Це призвело до формування світогляду, який офіційна церква назвала єретичним. На чолі єретиків стояли вчені-богослови, які добре знали Святе Письмо. Одним із таких богословів був Ян Гус (1370– 1415 рр.), магістр Празького університету. Він ставив слова Святого Письма вище за авторитет Папи Римського і церковних соборів. Гус рішуче засуджував здирництво священників, розкіш церковників, продаж індульгенцій (грамота для відпущення гріхів) і церковних посад. Учений виступав проти засилля німців у країні. Він вимагав, щоб чехи були господарями у своїй країні. Ян Гус сприяв розвиткові чеської культури, переклав чеською мовою Біблію. За «проповідь єресі» та критику церкви Яна Гуса у 1415 р. спалили на вогнищі.

Мученицька смерть Яна Гуса стала поштовхом до могутнього повстання за реформування церкви та проти німецьких впливів. Учасники руху називалися гуситами. Найбільшою реформою гуситів було примусове й безоплатне вилучення церковного майна, скасування десятини, реформування церкви і її обряду.

Спалення Яна Гуса (середньовічна мініатюра). Висока паперова шапка на голові Яна Гуса, схожа на урочистий головний убір Папи Римського, підкреслювала визнання його єретиком.

ВАРТО ЗАПАМ’ЯТАТИ!

Гуситські війни — війни прибічників чеського церковного реформатора Яна Гуса проти імператора Священної Римської імперії та католицької церкви, що відбулися у 1419-1434 рр.

Для придушення гуситів Папа Римський та імператор Священної Римської імперії оголошували хрестові походи. Але війська хрестоносців зазнавали поразок від полководців гуситів — Яна Жижки та Прокопа Великого. Гусити не лише оборонялися, а й здійснювали походи за межі Чехії.

Проте гусити не були єдиними у свої поглядах. Чашники задовольнялися ліквідацією привілеїв церкви, спрощенням церковного обряду, богослужіннями чеською мовою та незалежністю Чеського королівства. Таборити виступали за більш радикальні перетворення: вимагали ліквідації будь-яких податків, заперечували культ святих і вважали, що будь-хто, навіть жінка, може вести богослужіння. До таборитів належали збіднілі рицарі, ремісники, селяни та міські бідняки.

Суперечки між таборитами і чашниками призвели до громадянської війни. Переможці-чашники врешті-решт отримали визнання католицької церкви.

Гуситські війни (1419-1434 рр.) відіграли величезну роль в історії Чехії і всієї Європи. На два століття серед частини чеського населення утвердилася особлива гуситська церква; інша частина чехів залишалися католиками. Населення більшості міст стало чеським, чеська мова була панівною в усіх сферах життя країни. У Чехії утвердилася станова монархія. Гуситські війни послабили владу Священної Римської імперії в Центральній Європі та сприяли популяризації ідей реформування католицької церкви.

У XIII ст. Угорське королівство процвітало. Король Бела IV (1235-1270 рр.) дав прихисток частині половців і захистив незалежність королівства від монголів. За правління Людовика І Великого (1342-1382 рр.), який був одночасно імператором Німеччини та королем Чехії, Угорщина досягла вершини своєї могутності. Проте Людовик не залишив спадкоємця чоловічої статі, і після його смерті розпочалася боротьба за престол. У країні посилився вплив шляхти і ослабла королівська влада. Протягом XV ст. угорці вели постійні війни з Османською імперією, яка загарбала частину території королівства.

КОРОЛІВСТВО ПОЛЬЩА ТА ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ

Становище середньовічної Польщі було скрутним. У XII ст. південні польські землі спустошили монголи, з півночі нависла загроза Тевтонського ордену. Попри це, більшість польських земель вдалося об’єднати на початку XIV ст. князю Владиславу І Локетеку (прізвисько «Лікоть» дістав через невисокий зріст). Його син Казимир ПІ Великий, останній з династії П’ястів (1333-1370 рр.) продовжив справу батька зі зміцнення держави.

Казимир ІІІ Великий (портрет роботи Яна Матейка, XIX ст.) Печатка Казимира III Великого

Після смерті в 1340 р. Юрія II Болеслава та війни за спадщину Королівства Русі Польща приєднала Галичину. Територія Польської держави збільшилася майже вдвічі. Для розвитку країни король надав рівні права русинам, вірменам, євреям і представникам інших народів. Важливою подією польської і української історії було підтвердження і надання магдебурзького права українським містам, здійснення Казимиром III Великим грошової реформи.

У 1364 р. Казимир III заснував Краківський університет (зараз його частіше називають Ягеллонським). Він один з найбільших у Польщі та найстаріших у Європі.

На основі знань про діяльність Казимира III поясніть, чому він дістав прізвисько «Великий». З ким із правителів середньовічної Європи ви могли б його порівняти?

За течією річок Західна Двіна, Німан і на Балтійському узбережжі жили балтійські племена. Вони займалися землеробством, а також скотарством і рибальством, мисливством і бортництвом.

У першій половині XIII ст. у балто-слов’янському прикордонні, на північному заході руських земель, утворилася нова держава —Велике князівство Литовське. Засновником держави був князь Міндовг, який 1253 р. отримав від Папи Римського королівську корону.

За великого литовського князя Гедиміна (1316-1341 рр.) держава почала зростати. За Гедиміна і його нащадків до складу Великого князівства увійшли майже всі землі сучасних Білорусі та України (за винятком західних територій, підпорядкованих польському та угорському королям). Мирній інкорпорації Русі до складу Литви сприяло те, що на нових територіях зберігався традиційний адміністративній устрій, діяли норми «Руської правди», руська мова стала державною, литовські князі приймали православне хрещення. Титул монарха звучав як «Великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський та інших земель».

Гедимін (гравюра XVII ст.)

ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКА КРЕВСЬКА УНІЯ

Зовнішня загроза з боку німецьких рицарів Тевтонського ордену підштовхнула Литву з Польщею до об’єднання в боротьбі проти спільного ворога. Так виникла ідея унії двох держав. Литовський князь Ягайло у 1385 р. взяв шлюб із польською королівною Ядвігою. Ця династична унія поклала початок об’єднанню двох держав і ввійшла в історію як Кревська унія.

За умовами унії Ягайло ставав одночасно і польським королем під іменем Владислава II Ягелло, прийняв католицизм і повинен був навернути до нього все населення держави. Ягайло зобов’язувався також «на вічні часи приєднати свої землі, литовські і руські, до Польської Корони».

Об’єднання Королівства Польського і Великого князівства Литовського дало можливість рішуче виступити проти Тевтонського ордену. У 1410 р. біля містечка Грюнвальд війська ордену зазнали поразки. Німецький наступ на Схід було зупинено.

Грюнвальдська битва (мініатюра з «Бернської хроніки» Діболда Шиллінга Старшого, 1483 р.)

Проте не всі визнали польсько-литовський союз. Боротьбу проти Кревської унії, яка звужувала права литовських князів, очолив Вітовт, онук Гедиміна. У 1413 р. Ягайло і Вітовт підписали Городельську унію, яка визнавала незалежність Литви, але під зверхністю польського короля.

Велике князівство Литовське ти королівство Польське відіграли велику роль в історії Європи загалом та України зокрема. Українські князі та боярство приєдналися до цих державних утворень як рівноправні учасники: вони брали участь в управлінні країнами та ухваленні рішень на рівні з польською та литовською елітою.