• освітня: розглянути поняття біологічного виду; навчити розрізняти представників різних видів за морфологічним критерієм; навчити встановлювати належність чи неналежність того чи іншого організму до певного виду чи таксону;

• розвивальна: проаналізувати критерії виду (морфологічний, фізіологічний, біохімічний, географічний, екологічний); розвинути навички класифікації для встановлення систематичногоположення організму; навчити аналізувати ступінь подібності та відмінності між представниками різних таксонів;

• виховна: виховувати дбайливе ставлення до біорізноманіття в живій природі.

Вміст уроку:

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

Додати завдання

1. Вид як базовий таксон

До XVIII ст. дослідники спиралися на уявлення про вид, що було створено ще Аристотелем, який вважав види сукупністю схожих зовнішньо особин. Саме такий підхід застосовувався багатьма біологами, включаючи Карла Ліннея — засновника сучасної систематики.

Подальший розвиток біології призвів до формування біологічної концепції виду. ця концепція припускає, що вид — не умовна категорія, яку вигадали люди для зручності, а спільність організмів, що характеризуються генетичною єдністю і спільним походженням. це спільне походження і є причиною зовнішньої схожості організмів одного виду.

Для організмів зі статевим розмноженням межу між видами утворює репродуктивна ізоляція — нездатність двох різних видів за схрещування давати плодюче потомство. Нащадки можуть бути, але стерильні.

У безстатевих організмів вид визначити складніше. Для них вид — це сукупність клонів, поєднаних спільною екологічною нішею і тому еволюціонуючих разом, схожим чином. У першу чергу це стосується прокаріотів та багатьох рослин.

Відповідно до сучасного визначення, вид — основна одиниця біологічної систематики живих організмів, група особин зі спільними морфофізіологічними, біохімічними та поведінковими ознаками, здатна до вільного схрещування, яке дає плодючих нащадків у ряду поколінь, поширена у межах певного ареалу і схожим чином змінюється під впливом факторів навколишнього середовища.

2. Критерії виду

Сучасна біологія визначає такі критерії виду:

Морфологічний критерій — подібність зовнішньої та внутрішньої будови організмів. Винятки: види-двійники, статевий диморфізм, мімікрія, альбінізм.

Фізіологічний критерій — подібність усіх процесів життєдіяльності та можливість отримання плодючих нащадків. Винятки: подібність процесів життєдіяльності у різних видів, міжвидові гібриди.

Біохімічний критерій — подібність за хімічним складом живих організмів. Винятки: близькі за біохімічним складом види.

Цитогенетичний критерій — характерний для кожного виду набір хромосом, їх число, розміри та форма. Винятки: подібність будови та кількості хромосом різних видів.

Молекулярно-біологічний критерій — схожість або відмінності у структурі ДНК різних організмів.

Географічний критерій — організми, що мешкають у межах певного ареалу. Винятки: космополіти, збіг ареалів різних видів.

Екологічний критерій — подібність за способом живлення, місцем мешкання, низкою чинників зовнішнього середовища, які є необхідними для існування. Винятки: екологічні ніші різних видів перекриваються.

Критерії тісно пов’язані між собою і визначають якісну характеристику виду.

Перегляньте презентацію і ознайомтеся з прикладами визначення біологічного виду у організмів за різними критеріями:

Вид – найменша, але основна систематична одиниця. Це єдиний таксон, який реально існує у природі. Натомість надвидові таксони (роди, родини, порядки (ряди), класи, відділи (типи), царства) суб’єктивно встановлюють учені систематики, базуючись на даних різних наук.

Критерії виду – характеристики організмів, за якими в систематиці розрізняють види.