Чи можна передбачити погоду?

Добрий день, діти!

1.Поміркуйте, про яку принцесу йдеться у вірші. Поясніть свою думку.

На блакитних тихих плесах
Спочива бува принцеса.
То вона сміється щиро,
Всіх стріча любов’ю, миром,
То, буває, шаленіє,
Аж від страху небо мліє.
Там, дивись, дощами плаче,
Та ніхто її не бачить.

Життя кожного з нас певною мірою залежить від погоди. Цікаво, якою буде погода завтра? У неділю? Влітку? Зазвичай, намагаючись відповісти на це запитання, ми дивимось у небо, адже там, у повітряному океані, народжується погода. Немає нічого більш рухливого та мінливого, ніж повітря. Перш ніж вчені відкрили таємниці передбачення погоди, люди уважно стежили за небом, поведінкою тварин, станом рослин.

Сьогодні ми з’ясуємо, чому погода така мінлива та як її передбачити.

2.Пригадайте.

- Якою областю ми подорожуємо разом із жевжиками?

- Яке місто є обласним центром цієї області?

Подивіться, який вигляд має це місто з висоти пташиного польоту.

https://youtu.be/vNRqXGgA9Fg

3.“Народні прикмети”

Ще до того, як з’явилася метеорологія, наші предки намагалися передбачати погоду. Основою народних прикмет ставали різноманітні фактори: поведінка птахів, напрям вітру, прозорість неба, його колір під час заходу сонця та на світанку. Такі “прогнози” були цілком природними, адже основним завданням людей було вберегти посіви від заморозків та інших несприятливих погодних умов і зібрати добрий врожай.

Сучасні метеорологи ставляться до більшості народних прикмет із гумором, вважають їх частиною народного фольклору. Однак деякі з цих прикмет мають наукове обґрунтування. Наприклад, прикмети, пов’язані з поведінкою рослин: зацвіла фіалка — сій моркву і петрушку, якщо лист берези розгорнеться повністю — можна садити картоплю.

Такі прикмети пов’язані з реакцією рослин на зміну температури й вологості в навколишньому середовищі.

4.Перегляньте презентації “Народні прикмети”

https://youtu.be/NSdsgpewH3Y

5.Херсон — місто на правому березі Дніпра. Щоранку Юрко і Соломія прогулювалися набережною, милуючись чудовими краєвидами. Щодня впродовж місяця Юрко фіксував температуру повітря. Потім хлопчик побудував графік. Розгляньте його і дайте відповіді на запитання (підр. с. 90, завд. 4).

-Якого дня температура повітря була найвищою?

-Яка ніч була найхолоднішою?

-У які дні температура повітря сягала +7°С?

-Яка температура повітря була 10 березня?

6.Перегляньте ще раз відео і дайте відповіді на запитання.

-Чи були прикмети, про які ви вже знали? А чи надійні вони?

-Про які нові погодні прикмети ви дізналися?

-Які прикмети вас здивували? Чому?

-Про що захотілося дізнатися більше? Які прикмети хочете перевірити?

7.Розкажіть про народну прикмету, що не згадувалася у матеріалі уроку.