Чорна і Кольорова металургія України ( Інтелект України)

Кольорова металургія

Кольорова металургія виробляє різноманітні й унікальні за фізичними та хімічними

властивостями конструкційні матеріали.

Кольорові метали поділяють на групи:

• важкі (мідь, свинець, цинк, нікель, хром);

• легкі (алюміній, магній, титан);

• благородні (золото, срібло, платина);

• рідкісні (вольфрам, молібден та ін.).

Руди кольорових металів (особливо важких) відзначаються низьким умістом

металу, тому їх нераціонально перевозити на великі відстані (для виробництва

1 т цинку потрібно 16 т руди, 1 т міді — 100 т руди, 1 т олова — 300 т руди).

Руди кольорових металів містять багато хімічних елементів (наприклад, у свинцево-

цинкових рудах 18 супутніх компонентів). Комплексність їхньої переробки знижує

собівартість металів, тому, наприклад, титано-магнієве виробництво поєднують з ви-

готовленням хлоридної кислоти, емалей, титанових білил тощо.

Кольорова металургія — енергомістке виробництво (особливо для легких металів).

Наприклад, на виплавлення 1 т магнію потрібно 18–22 тис. кВт · год електроенергії,

алюмінію — 17 тис. кВт · год, титану — 30–60 тис. кВт · год.

Особливості технології виробництва важких металів: видобування руди → зба-

гачення руди → виплавка металів (іноді спочатку чорнових, потім рафінованих) →

виплавка сплавів.

Виробництво алюмінію має такі стадії: видобування алюмінієвих руд (бокситів,

алунітів тощо) → виробництво глинозему → виплавка металічного алюмінію → ви-

плавка сплавів.

Особливості технології виробництва титану: видобування титанової руди (ільме-

ніту) → збагачення та виробництво концентрату → виплавка металічного титану →

виплавка сплавів.

Отже, кольорова металургія — складник металургійного виробництва. Її особли-

востями в сучасному світі є розширення сировинної бази, асортименту продукції,

відповідно до вимог машинобудування, яке потребує нових конструкційних матеріалів;

зміна географії виробництва (збільшення частки виробництва кольорових металів

у країнах, що розвиваються).

Для розвитку чорної металургії Україна має потужну сировинну базу й компактне

розташування необхідних компонентів у межах своєї території. Металургійне вироб-

ництво зосереджене в Придніпров’ї (поблизу родовищ залізної та марганцевої руд),

на Донбасі (поблизу родовищ коксівного вугілля), Приазов’ї (на перетині транспорт-

них шляхів); вогнетривкі глини є на Придніпров’ї та Донбасі, флюсові вапняки —

на Донбасі та в АР Крим.

Незважаючи на тимчасові труднощі, перспективи розвитку чорної металургії

в Україні доволі непогані за умови залучення сучасних технологій та відповідного пе-

реоснащення підприємств. У цьому напрямі вже є певні досягнення: на багатьох за-

водах припинено виплавку сталі в мартенах, збільшено обсяг виплавки в кисневих

конверторах. Від мартенівського способу відмовився, зокрема, найбільший комбінат

України «ArcelorMittal», але ним досі послуговуються на підприємстві «Запоріжсталь».

Українські підприємства використовують і сучасні способи виплавки сталі (киснево-

конверторний та електросталеплавильний), але технічне переобладнання йде повільно.

Основні райони та центри чорної металургії в Україні (до лютого 2022 року)

• Придніпров’я: Кривий Ріг, Дніпро, Кам’янське, Самар (до 2024 р. Новомос-

ковськ), Нікополь, Марганець, Кременчук, Запоріжжя;

• Донбас: Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Краматорськ, Луганськ, Алчевськ, Хар-

цизьк;

• Приазов’я: Маріуполь, Керч (видобування руди призупинено через виснаження

родовища).

Сучасний стан чорної металургії України

Чорна металургія України протягом останнього десятиліття переживала не най-

кращі часи переважно через скорочення виробництва чорних металів, зумовлене

такими чинниками:

• зменшенням попиту на внутрішньому ринку;

• воєнними діями, зокрема, на Донбасі (частина металургійних заводів розміщена

на окупованій території);

• переорієнтацією експорту металів на ринки Європи, Північної Африки, Близь-

кого Сходу зі зміною стандартів та асортименту;

• послабленням позиції України на світовому ринку металів;

• низькою конкурентоспроможністю українських виробників сталі через недостат-

нє технологічне переоснащення підприємств; використання застарілих техно-

логій (зокрема, мартенівського способу виплавки сталі, від якого відмовилася

більшість світових виробників) призводить до енергомісткості виробництва,

що позначається на ціні;

• суттєвим впливом на формування світових цін Китаю, Росії та інших виробни-

ків (знижують ціни, намагаючись захопити більшу частину ринку);

• низькою забезпеченістю українських підприємств металобрухтом, оскільки знач-

на його кількість іде на експорт;

• зменшенням асортименту або його невідповідністю попиту ринку;

• належністю частини підприємств України іноземцям та іноземним компаніям.

Найбільші металургійні компанії, що працюють в Україні («ArcelorMittal», «Індустрі-

альний союз Донбасу», «Метінвест»), частково належать іноземним власникам. По-

трібна чітка державна підтримка металургії, бо вона забезпечує значні надходження

завдяки експорту й необхідна для розвитку машинобудування та інших виробництв.

Спад виробництва чорних металів спостерігався не тільки в Україні, а й у сві-

ті, особливо у високорозвинених державах. Натомість почали посилюватися позиції

країн, що розвиваються: Індія нарощує обсяги виробництва, Китай виплавляє майже

половину чорних металів світу. Проте в деяких країнах Африки, Південної Америки

виробництво чорних металів не представлене взагалі.

Кольорова металургія України

Кольорова металургія має недостатню сировинну базу, оскільки за часів СРСР

значну кількість сировини імпортували з інших республік. Після розпаду Радянського

Союзу пошуки власних запасів в Україні вели не дуже активно. Деякі підприємства

з виплавки кольорових металів розташовані в східній частині країни, бо орієнтували-

ся саме на привізну сировину.

Розміщення родовищ кольорових металів

• Мідні руди: невеликі запаси мають родовища Жиричі (Волинська обл.), Ра-

фалівське (Рівненська обл.); найближчі сусідні держави зі значними запасами

мідних руд — Польща, Росія, Казахстан;

• нікель-кобальтові руди: Побузький хромітово-нікелеворудний район (Кіровоград-

ська обл.);

• ртутні руди (кіновар): Микитівське (Донецька обл.) і Вишківське (Закарпат-

ська обл.) родовища;

• поліметалеві руди (здебільшого свинцево-цинкові): Біганське, Берегівське, Мужіїв-

ське родовища (Закарпатська обл.);

• алюмінієві руди (боксити, алуніти, нефеліни): незначні запаси мають Смілянське

(Черкаська обл.), Високопільське (Дніпропетровська обл.), Берегівське (Закар-

патська обл.) родовища, тому більшу частину сировини (бокситів) завозять

з Гвінеї (Західна Африка);

• титанові руди (ільменіт): запаси значні, найбільше родовище — Іршанське (Жи-

томирська обл.), поблизу нього розміщений завод з виробництва титанового

концентрату, важливі також Малишівське, Вовчанське, Самотканське (Дніпро-

петровська обл.), Зеленоярське (Вінницька обл.) родовища; частину титанової

сировини постачали з АР Крим;

• магній видобувають із соляних розчинів у Калуші (Івано-Франківська обл.)

та затоці Сиваш Азовського моря;

• золото: незначні поклади є в Сауляцькому родовищі (Закарпаття), де нині ви-

добування не ведуть, та Мужіївському*.

За роки незалежності відкрили родовища золота на Українському щиті — Май-

ське (Одеська обл.), Клинці (Кіровоградська обл.), Сергіївське (Дніпропетровська обл.)

та Донбасі — Бобриківське (Луганська обл.), видобування на якому ще не розпочато.

Більшість руд чорних і кольорових металів видобувають на Українському щиті,

такі родовища є також у межах областей складчастостей, зокрема Карпатської

та Донецької.

Основні райони та центри виробництва кольорових металів

в Україні (до лютого 2022 року)

Важливим центром виробництва кольорових металів є Донбас. У Бахмуті розта-

шований завод латунного та мідного прокату, у Костянтинівці — цинковий, Микитів-

ці — ртутний, Чистяковому — завод наплавочних твердих сплавів (Донецька обл.),

Довжанську — завод «Інтерсплав» (Луганська обл.).

Виробництво кольорових металів зосереджене також на Придніпров’ї. У Запоріжжі

алюмінієвий, магнієвий та титановий заводи розміщені поблизу Дніпровської ГЕС,

оскільки виробництво потребує великої кількості електроенергії.

Боксити в Миколаїв завозять переважно з Гвінеї. Тут їх переробляють на глинозем,

який далі везуть у Запоріжжя, де з нього виплавляють металічний алюміній. Чис-

тий алюміній дуже дорогий, тому використовують його сплави (силумін, дюралюміній

та ін.). З усіх кольорових металів саме алюмінію виплавляють найбільше, як в Укра-

їні, так і у світі. Його використовують у багатьох виробництвах: електроенергетиці

(дроти), автомобіле- та літакобудуванні (конструкційні матеріали), космічній промис-

ловості (компонент палива для ракет), для виготовлення тари, посуду, труб тощо.

Титан — один із найсучасніших матеріалів: він легкий, витримує високі тем-

ператури та навантаження, стійкий до корозії. Титановий завод, окрім Запоріжжя,

є у Верхньодніпровську (Дніпропетровська обл.), поблизу Середньодніпровської ГЕС.

Побузький нікелевий завод працює біля однойменного родовища. Завод чистих

металів у Світловодську (Кіровоградська обл.) припинив свою роботу.

У майбутньому може бути сформований Карпатський район, який має непогану

сировинну базу, але на сьогодні переробних підприємств тут немає. У Калуші (Івано-

Франківська обл.) тимчасово припинили видобування калійно-магнієвої сировини.

Тут ви маєте прикріпити фото виконаної практичної роботи з темою " Познач на контурній карті основні центри Чорної і кольорової металургіїї"