Ключові слова , значення яких потрібно знати й розуміти для успішного засвоєння теми:
БУДОВА СЛОВА (МОРФЕМІКА)
ЗАКІНЧЕННЯ (ФЛЕКСІЯ) 
ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА (МОРФЕМИ) :
КОРІНЬ
, ПРЕФІКС
, СУФІКС
СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА
ФОРМИ СЛОВА
ЛЕКСИЧНЕ І ГРАМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
НЕЗМІННІ СЛОВА
ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ ТЕМИ
Будова слова або МОРФЕМІКА - розділ мовознавства, який вивчає морфемний склад слова, тобто з яких найменших значущих частин слова воно складається.
Значущих частин слова або МОРФЕМ (найменших значущих частин слова) в українській мові 4: КОРІНЬ, ПРЕФІКС, СУФІКС, ЗАКІНЧЕННЯ.
Кожна морфема позначається умовною позначкою:

Корінь – це спільна частина споріднених слів, яка виражає їхнє основне (загальне, поняттєве) лексичне значення, ОСНОВНА СТРИЖНЕВА МОРФЕМА.
Префікс – частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм.
Суфікс - частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм.
Основа – частина слова без закінчення, виражає лексичне значення слова.
Закінчення або ФЛЕКСІЯ – змінна частина слова, яка стоїть переважно в його кінці, вказуючи на відношення до інших слів у словосполученні й реченні (служить для зв’язку слів у словосполучення та речення); ВИРАЖАЄ ГРАМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА (утворює нові слова) . Закінчення, яке з'являється лише при відмінюванні слова ( в його формах) називається нульовим СИН - СИНА
У НЕЗМІННИХ СЛОВАХ ЗАКІНЧЕННЯ НЕ БУВАЄ.
Незмінювані повнозначні слова складаються лише з основи, що назвивається чистою: восени, додому.
Незмінними є прислівники ( надворі, влітку, взимку, навесні, тихо, наввипередки, додому, гарно, швидко, змолоду, забагато, завширшки, весело, дуже, краще, вночі, по-твоєму, по-моєму, по-вовчи, по-нашому, абияк, абиде, колись, як-небудь, ледве,трохи); незмінюванні іменники( кіно, радіо, фойє, журі, ательє, трюмо, таксі, метро, шимпанзе, какаду, поні, кенгуру , манто,леді, мадам, рагу, желе, авокадо, манго );
Дієслова в початковій формі або ІНФІНІТІВ ДІЄСЛОВА (відповідають на питання ЩО РОБИТИ? ЩО ЗРОБИТИ?, суфікс –ТИ-): читати, писати, кохати, збирати, грати, співати, будувати, мислити, думати, мріяти, знаходити, жити, нести, допомагати, робити.
Дієприслівники як незмінна форма дієслова ( мають суфікси –АЧИ-, -ЯЧИ-, -УЧИ-, -ЮЧИ-, -ВШИ-): питаючи, ховаючи, знайшовши, мріючи, сідаючи, роблячи.
Спільнокореневі слова — це слова зі спільним коренем, але з різними лексичними значеннями. Можуть належати як до однієї, так і до різних частин мови.
Форми слова — це зміни слова за відмінками, числами, родами чи особами (стіл-стола, прийшов-прийшла, смієшся-сміються, парта-парти-партами).
► Як відрізняти форми одного і того самого слова від спільнокореневих слів та слова з омонімічними коренями?
Запам’ятай!
Корені слів, які тільки звучать однаково, але мають різне значення,— це різні корені. Їх називають омонімічними, бо звучать і пишуться однаково, але мають зовсім різне лексичне значення. Наприклад, слова лист, листоноша, листочок, листяний — не споріднені, бо в них корені різні за значенням.

Запам’ятай! Є спільнокореневі слова і форми слова.
спільнокореневі слова | форми слова мають одне лексичне значення , різняться |
Спільнокореневі слова завжди мають спільний корінь, але не означають одне й теж саме, тобто різні за лексичним значенням ; можуть належати до однієї або різних частин мови. школа школяр школярка шкільний 
учитель учителька учительська учителювати учительський учительство | За принципом «ОДИН-БАГАТО»: За принципом «ВІН-ВОНА-ВОНО»: зелений-зелена-зелене (відмінювання за родами) за принципом « Я-ТИ- МИ-ВИ-ВОНИ»: знаю- знаєш-знаємо-знаєте-знають (відмінювання за особами) За принципом хто?що?кого?чого? кому?чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому? (відмінювання за відмінками) Н. дерево, дерева Р. дерева, дерев Д. дереву, деревам 3н. дерево, дерева Ор. деревом, деревами М. ( на) дереві. (на) деревах Кл. дерево дерева |