Будова скелету людини. З'єднання кісток.

"З'єднання кісток. Будова скелету людини"

        Кістки, що утворюють скелет, можуть бути з’єднані в різні способи — нерухомо, напіврухомо і рухомо. 

        Нерухоме з’єднання (мал. 11.1 а) характерне для більшості кісток черепа: численні виступи однієї кістки входять у заглиблення іншої, утворюючи міцний кістковий шов. Нерухомо з’єднуються кістки й унаслідок зрощення. Так сполучені між собою хребці куприка.

        Хребці з’єднані між собою дисками — еластичними хрящовими прокладками (мал. 11.1 б). Хребці «ковзають» один відносно іншого, але їх рухливість обмежена. Саме завдяки їх напіврухомому з’єднанню ви нахиляєте тулуб, повертаєтеся тощо.

Мал. 11.1. Нерухоме з’єднання кісток черепа (а); напіврухоме з’єднання хребців (б): 1 — кістковий шов; 2 — хребці; 3 — диск 

Рухоме з’єднання кісток — суглоб (мал. 11.2), який забезпечує найскладніші рухи кінцівок. Як улаштований суглоб? На одній із кісток розміщується суглобова западина, у яку входить голівка іншої кістки. їх поверхні вкриті шаром гладкого хряща. Кістки в суглобі щільно стягнуті зв’язками — міцними тяжами зі сполучної тканини.

Мал. 11.2. Рухоме з’єднання кісток у суглобі: 1— суглобова западина; 2 — суглобова голівка; 3 — суглобова сумка; 4 — хрящ; 5 — суглобова рідина

          Суглобове з’єднання ззовні оточене суглобовою сумкою, клітини якої виділяють в’язку рідину. Вона зменшує тертя кісток у суглобі під час їх руху. Суглоби різняться за формою і кількістю осей обертання (мал. 11.3). Найбільшу рухомість мають кістки в суглобах з трьома осями, а найменшу — з однією віссю обертання.

Мал. 11.3. Види суглобів: з трьома осями обертання (а); з однією віссю обертання (б); з двома осями обертання (в) 

Будова скелету

        У скелеті людини виділяють ті ж самі відділи, що і в інших ссавців: скелети голови, тулуба й кінцівок.

        Скелет голови— це череп. Кістки мозкового відділу черепа надійно захищають мозок. У потиличній частині є великий отвір, крізь який до порожнини черепа проходить спинний мозок, а через безліч дрібних отворів — нерви та кровоносні судини. Найбільшими в лицьовому відділі є кістки щелепи: нерухома верхня й рухома нижня. На них розташовані зуби, корені яких входять до спеціальних кісткових комірок цих кісток. Мозковий відділ черепа людини більший за лицьовий, оскільки мозок людини більш розвинений, ніж в інших ссавців. А от унаслідок зміни виду їжі щелепи в людини розвинені менше.

У скелеті тулуба вирізняють хребет і грудну клітку. Хребет є основою скелета тулуба. Він утворений 33-34 хребцями. Хребець (мал. 11.5) складається з масивного тіла, дуги й кількох відростків, до яких прикріплюються м’язи. Дуга й тіло утворюють кільце. Хребці розташовані один над одним так, що тіла становлять хребетний стовп, а кільця — хребетний канал, який формує кістковий футляр для спинного мозку.

У хребті виділяють шийний, грудний, поперековий і крижовий відділи. Хребці поперекового відділу є наймасивнішими: у зв’язку з прямоходінням ця частина хребта зазнає найбільших навантажень. Хребці крижового відділу зрослися між собою, як і куприкові хребці. Куприкові хребці нерозвинені й відповідають хвостовим хребцям тварин.

Хребет має чотири вигини, які надають йому пружності: ця властивість дає змогу запобігти струсу мозку під час стрибків.

Грудна клітка утворена грудними хребцями, дванадцятьма парами ребер і плоскою грудною кісткою, або грудиною. З нею за допомогою хрящів сполучені передні кінці десятьох пар верхніх ребер, а задні їх кінці напіврухомо з’єднані з грудними хребцями. Це забезпечує рухливість грудної клітки під час дихання. Дві нижні пари ребер коротші за інші й закінчуються вільно. Грудна клітка захищає серце й легені, печінку й шлунок. У чоловіків вона ширша, ніж у жінок.

Скелет кінцівок складається з двох відділів: скелета верхніх кінцівок і скелета нижніх кінцівок. У скелеті верхніх кінцівок вирізняють скелет плечового пояса і скелет рук. Скелет плечового пояса складається з парних кісток: двох лопаток і двох ключиць. Ці кістки створюють опору для приєднаних до них рук. Лопатка — плоска кістка, з’єднана з ребрами та хребетним стовпом лише за допомогою м’язів. Ключиця є трохи зігнутою кісткою, яка одним кінцем з’єднана з лопаткою, а іншим — з грудною кісткою. Зовнішній кут лопатки разом з головкою плечової кістки формує плечовий суглоб. Кістки скелета верхніх кінцівок у чоловіків масивніші, ніж у жінок.

У скелеті руки три відділи: плече, передпліччя і кисть. Плече має лише одну плечову кістку. Передпліччя утворене двома кістками: ліктьовою та променевою. Плечова кістка сполучена ліктьовим суглобом з кістками передпліччя, а передпліччя рухомо з’єднується з кістками кисті. У кисті розрізняють три відділи: зап’ясток, п’ясть і фаланги пальців. Скелет зап’ястка утворений кількома короткими губчастими кістками. П’ять найдовших кісток п’ясті становлять скелет долоні й дають опору фалангам — кісткам пальців. Фаланги кожного пальця рухомо з’єднані між собою і з відповідними кістками п’ясті. Особливістю будови кисті людини є розташування фаланг великого пальця, який може розміщуватися перпендикулярно до всіх інших. Це дає змогу людині виконувати різноманітні точні рухи.

Скелет нижніх кінцівок складається зі скелета тазового пояса і скелета ніг. Тазовий пояс утворений двома масивними плоскими тазовими кістками. Ззаду вони міцно сполучені з крижовим відділом хребта, а спереду — одна з одною. У кожній тазовій кістці є куляста западина, з якою сполучається голівка стегнової кістки, утворюючи тазостегновий суглоб. Тазовий пояс підтримує внутрішні органи знизу. Таку будову він має лише в людини, що обумовлено прямоходінням. Тазовий пояс у жінок ширший, ніж у чоловіків.

Скелет ніг складається з кісток стегна, гомілки й стопи, що пристосовані до значних фізичних навантажень. Рухома стопа утворена короткими кістками передплесна, серед яких кістка п’яти є наймасивнішою, а також п’яти довгих кісток плесна і кісток флангів пальців. Кістки скелета ніг у чоловіків масивніші, ніж у жінок.