Конструктор уроків
Очікувані результати:
•поглибимо знання про життя та творчість Богдана Лепкого;
•дізнаємось історію написання його поезії «Шевченкова верба»;
•дізнаємося, що мова літературного твору є віршована і прозова;
•прочитаємо та прослухаємо , проаналізуєте поезію «Шевченкова верба»;
•з’ясуємо, що таке ритм, рима, строфа; які є види римування;
•зуміємо пояснити значення назви твору;
•висловимо своє ставлення, думки та міркування з приводу ідеї вірша;
• навчимося аналізувати твір у мистецькому контексті.
№1:
Теоретичний блок
Перебуваючи в засланні на Косаралі, Тарас Шевченко знайшов на дорозі гілочку верби, посадив її, дбайливо доглядав — і згодом виросла верба, під тінню якої любив відпочивати поет-засланець. Цей момент із біографії Кобзаря оспівав Богдан Лепкий.
Богдан Лепкий народився у селі Крогулець на Тернопільщині в родині священника. Навчався в Бережанській гімназії, а згодом у Віденському та Львівському університетах. Працював учителем у Бережанській гімназії. Згодом переїхав до Кракова, де викладав українську мову та літературу. Богдан Лепкий присвятив чимало віршів Тарасові Шевченку. Зокрема, цілу збірку «За люд. У сотні роковини уродин Тараса Шевченка». Саме в ній є вірш «Шевченкова верба» про Тарасове перебування в неволі. Мотив туги за рідним краєм звучить у кожному рядку Б. Лепкого. Так само, як і в Шевченкових віршах і картинах. У 1963 році, напередодні 150-літнього Шевченкового ювілею, поет Андрій Малишко привіз гілочки цієї верби з Казахстану. Їх було висаджено в Києві біля Спілки письменників і біля будинку поета Максима Рильського.
№2:
Вільне введення тексту
Як ти гадаєш, для чого поет Андрій Малишко привіз гілочку Шевченкової верби в Україну?
№3:
Вільне введення тексту
Літературознавчий словничок
Ритм —чергування наголошених і ненаголошених складів, а також строф і рим, які повторюються.
Рима — співзвучне закінчення віршованих рядків. Наприклад, у першій строфі «Шевченкова верба» римуються такі слова: ступав — підняв; неволю — собою.
Строфа — група повторюваних віршованих рядків, що римуються. Строфи найчастіше бувають чотирирядкові, а також дво-, трирядкові та інші.
Літературознавчий практикум
В чотирирядкових строфах найчастіше трапляються такі способи римування :
перехресне — римування першого рядка з третім, а другого —з четвертим (формула абаб).
Таке римування у вірші
«Шевченкова верба»:
Була відірвана, як він, а
Від пня і від землі святої, б
Засуджена на лютий скін а
Серед пустині степової. б
Яке римування в уривку ?
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
горами хвилю підійма. («Причинна»)
№4:
Вільне введення тексту
Проєкт «Збірка віршів»
Напиши вірш на кілька рядків, де римуються подані слова: нас — Тарас; край — сяй; зернина — Батьківщина; жити — любити; гори — твори; слово — мова.
№5:
Теоретичний блок
Якщо співзвучні (римуються) перший і другий, третій і четвертий рядки — це суміжне римування (аа бб). Василь Симоненко:
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Якщо співзвучні (римуються) перший і четвертий, другий і третій рядки — це кільцеве римування (абба). Олександр Олесь:
О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятно забутий.
№6:
Вільне введення тексту
Визнач, яке римування: а) вірша Богдана Лепкого «Шевченкова верба»:
Коли на чорний шлях ступав,
Йдучи на вигнання, в неволю,
Галузку вербову підняв
Й забрав ту гілочку з собою.
б) перші рядки казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка»:
Сумний наш Князь, сумний наш Князь,
Лягли йому на чоло хмари,
Неначе ждуть нас знов удари,
Неначе знов орда знялась...
в) репліка Князя з казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка»:
Все зроблю, сивенький мій,
Тільки б завтра був двобій!
Я на все, старий, готовий!
Прощавай, іди здоровий.
№7:
Вільне введення тексту
Рефлексія від 18 учнів
Сподобався:
Зрозумілий:
Потрібні роз'яснення:
