Бюджет домогосподарств

Бюджет домогосподарств: види доходів, напрямки витрат, заощадження.

Мета: роз’яснити учням поняття бюджет і доходи сім’ї, класифікація видів сімейних доходів, номінальні і реальні доходи, групи витрат.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Організаційні моменти.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Вивчення нового матеріалу.

Домашні господарства є автономними (окремими) елементами суспільства. Вони майже самодостатні в економічному розумінні, адже мають власний бюджет доходів та витрат.

Бюджет сім'ї — формування доходів членів сім'ї та їх використання.

Доходи сім'ї (family income) — це грошові засоби, які отримані членами сім'ї від третіх осіб або організацій і можуть бути використані для оплати витрат.

Сім’ї отримують дохід, якщо вони володіють тим, що корисно для інших (чинниками виробництва). Така власність, здана у користування іншим людям чи фірмі (наприклад оренда кімнати у квартирі третім особам), використовується для виробництва товарів або послуг, які можна продати за гроші іншим. Наприклад, якщо сім’я має автомобіль та використовує його для перевезення членів сім’ї, доходів це не приносить. Не приносить доходів і водіння такого автомобіля. Однак якщо цей автомобіль здати в оренду для перевезення, то гроші, отримані в такий спосіб, будуть доходом (платою) від використання двох чинників виробництва: за працю (заробітна плата за водіння) і за капітал (оплата автомобіля). Отже, дохід приносить лише та власність, яка може бути використана для виробництва потрібних для людини благ.

Дохід сім’ї може формуватися з різних джерел. Класифікацію видів сімейних доходів від володіння чинниками виробництва показано в таблиці:

У ринковій економіці отримані доходи сім’ї можна об’єднати в три групи:

1) трудові доходи — заробітна плата (зокрема, в натуральному вигляді); доходи від індивідуальної трудової підприємницької діяльності; доходи від особистого підсобного господарства, виплати трудових пенсій;

2) майнові доходи — доходи, отримані від власності: рента (орендна плата), відсотки від вкладів у банку, володіння цінними паперами та інші;

3) отримані трансфери — соціальні пенсії та допомоги, виплати по безробіттю, виплати на утримання дітей, стипендії, а також можливість отримання безкоштовних медичних послуг і освіти для населення. Третя група доходів сім’ї в соціальній економіці формується із суспільних фондів споживання, тобто у вигляді грошових виплат та безкоштовних послуг, що їх надає держава. У формуванні такого джерела доходів сім’ї закладена праця всього суспільства, а отже, і кожного працездатного члена сім’ї.

Для більшості країн світу основним джерелом формування доходів сім’ї є заробітна плата. Водночас у ХХІ столітті збільшується кількість сімей, які отримують доходи з інших джерел.

Доходи можуть бути номінальними та реальними.

Номінальний дохід домогосподарства — сума коштів, отриманих із різних джерел за певний період часу.

Реальний дохід сім’ї — це кількість товарів та послуг, які сім’я може купити за номінальний дохід. В Україні купівельна спроможність доходів населення є низькою, адже рівень цін та інфляція зростають швидшими темпами, ніж номінальні доходи населення.

Сукупний сімейний дохід не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто вартість (грошової оцінки) набору товарів та послуг, розраховану на основі наукових нормативів споживання і забезпечення населення першочерговими життєвими засобами.

Прожитковий мінімум встановлюється на одну особу щороку, його розміри відповідно до певних категорій населення зазначені в Законі України «Про Державний бюджет України».

Отримані доходи домогосподарства витрачають на задоволення власних потреб. Основними напрямами використання доходів сім’ї є такі: харчування; придбання товарів широкого вжитку (одяг, взуття) і довгострокового користування (меблі, холодильники, телевізор, комп’ютери, автомобілі); оплата соціально-культурних заходів; оплата житлово-комунальних послуг; сплата різних податків і обов’язкових платежів; заощадження та нагромадження; інші непередбачені витрати.

Усі витрати можна об’єднати в групи: витрати на товари; витрати на оплату послуг; виплачені трансферти; заощадження. З отриманих доходів виплачуються різні податки, збори та штрафи. Вони є витратами і називаються виплаченими трансфертами. Заощадження можуть зберігатися в банку або вдома.

Зростання доходів домогосподарств веде до зміни структури його витрат.

Різні блага мають для людей різну корисність, тому потреби диференціюються за різними ознаками. Першочергово задовольняються потреби в харчуванні. При зростанні доходів частка витрат на харчування зменшується першою. Така тенденція є прогресивною і свідчить про зростання рівня та якості життя населення. Вона характерна для всіх країн із динамічним розвитком економіки.

Згодом задовольняються потреби в одязі, хоча й не такими швидкими темпами, як потреби в харчуванні. Причиною є постійні новинки моди. Найважче людині задовольнити потреби в житлі. Переважно в країнах, де низькі витрати на харчування і одяг, витрати на оплату житла є доволі високими. Житло, як і автомобілі, є товарами престижного попиту

Позитивними є тенденції збільшення частини витрат домогосподарств на соціально-культурні потреби, збільшення заощаджень, які спрямовуються для поліпшення добробуту членів сім’ї, на відкриття та ведення власного бізнесу тощо.

Бюджет домогосподарства може бути дефіцитним, профіцитним і збалансованим. Переважання витрат над доходами сім’ї означає, що він є дефіцитним, а коли доходи більші за витрати — профіцитним. Профіцит бюджету дає змогу робити заощадження, великі покупки або вкладати кошти у власну справу.

Домашнє завдання. Опрацювати поданий матеріал та в підручнику ст. 173-179