Навчальний матеріал гуртка "Юні екологи" І року навчання в рамках розділу "Синекологія".
Конструктор уроків
- Всеосвіта›
- Бібліотека уроків›
- Екологія›
- Біотичні взаємозв'язки в біоценозах
Урок:
Біотичні взаємозв'язки в біоценозах
12.02.2023
Опис уроку (учням цей опис не показується):
Вміст уроку:
1
Опис, який учні побачать перед початком уроку
Мета заняття:
- навчити розумінню біотичних взаємозв’язків, іх видів і форм, надати інформацію про основні зв’язки в біоценозах;
- виховувати зацікавленість у нових знаннях;
- розвивати екологічне мислення.
1
Для початку пригадаємо минулий матеріал. Що таке біоценоз?
Біоценоз – сукупність видів живих організмів (рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів), що заселяють певну ділянку суші або водоймища (біотоп). Всі вони пов’язані як між собою, так і з абіотичними факторами середовища. Біоценоз – це динамічна, здатна до саморегуляції система, компоненти якої взаємозалежать один від одного.
Біологічні відносини є результатом взаємодії організмів один з одним. У природі немає організмів, які ізольовані від оточуючого середовища. Взаємодія організмів з довкіллям є основою для їхнього виживання та функціонування природних екосистем у цілому.
В екології біологічні відносини являють собою взаємодії між двома видами в екосистемах. Ці взаємовідносини можуть бути класифіковані у різні групи взаємодій, залежно від ефекту або механізму взаємодії. Взаємодії між двома видами не обов'язково передбачають прямий контакт. Внаслідок існування різноманітних зв'язків у природних екосистемах види можуть впливати один на одного непрямо, наприклад, через розподіл ресурсів, або в результаті прямої боротьби.
Між організмами в процесі їхнього існування можуть виникати різноманітні як внутрішньо-, так і міжвидові відносини.
Можливі такі види впливу одних організмів на інші:
Позитивний (+) — один організм отримує користь за рахунок іншого.
Негативний (−) — організм завдає шкоду іншим.
Нейтральний (0) — один організм не впливає на інший.
Таким чином, можливі такі варіанти відносин між двома організмами за типом впливу їх один на одного:
0 | 0 | Нейтралізм — форма біотичних взаємовідносин, за яких співіснування двох видів на одній території не здійснює на них безпосереднього впливу та не має ні позитивних, ні негативних наслідків. |
+ | + | Мутуалізм — тип співіснування різних видів, за якого вони взаємно дістають користь. |
0 | + | Коменсалізм — вид взаємодії між двома організмами, коли один з них отримує від другого їжу чи іншу користь, не зашкоджуючи йому, але й не надаючи ніяких переваг. |
− | 0 | Аменсалізм — форма біотичних взаємовідносин між організмами, за яких один вид пригнічує життєдіяльність іншого, але при цьому не відчуває негативного або позитивного впливу у відповідь. |
− | + | Паразитизм — вид взаємозв'язків між різними видами, за яких один із них (паразит) більш-менш тривалий час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладаючи на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям. |
− | + | Хижацтво — явище, за якого один організм живиться органами та тканинами іншого, при цьому не спостерігається симбіотичних взаємовідносин. |
− | − | Конкуренція — обидві популяції негативно впливають одна на одну. |
За природою зв'язків в угрупованні В.М. Беклемішев біотичні фактори поділів на:
Топічні – забезпечення фізичного простору для мешкання, опора або субстрат.
В результаті топічних зв’язків деякі організми створюють своєрідні, сприятливі або несприятливі умови для поселення інших організмів. Наприклад, у лісі створюється свій мікроклімат, який характеризується підвищеною вологістю, малою контрастністю температур, меншою освітленістю. Це сприяє росту рослин і розміщенню їх за ярусами.
Завдяки трофічним і топічним звязкам, які часто переплітаються між собою, організми об’єднуються в досить стабільні угруповання різних рівнів, що входять до біоценозу.
Фабричні відносини – це зв’язки при яких один вид тварин використовує частини іншого виду рослин чи тварин для будівництва жител (гнізд). Наприклад, бобри використовують гілки дерев для будівництва житла. Матеріалом можуть слугувати як відмерлі залишки живих організмів, продукти їх виділення, так і живі організми як такі. Яскравим прикладом фабричних зв'язків можуть слугувати птахи, що використовують для будівництва гнізд лише певний вид матеріалів, а й іноді і живі організми (наприклад, дятел жовна робить дупло лише в стовбурах живих дерев).
Форичні – забезпечення поширення живих організмів (їх діаспор) у просторі. В ролі переносників виступають тварини. Транспортування дрібних особин називають форезією, а перенос насіння, спор або пилку – зоохорією.
Форичні відносини - це такі відносини при яких одні організми сприяють переміщенню інших. Наприклад, великі ссавці – олені, лосі тощо спричиняють поширенню плодів і насіння рослин; населення паразитів на тулубі цих тварин або птахів.
Дефензивні – безпосередній захист одних організмів від хижаків іншими. Яскравим прикладом можуть слугувати співіснування великих поодиноких поліпів (актиній) з деякими рибами (риба-клоун) або ракоподібними (краби, раки-самітники). Хижі птахи зазвичай не полюють на дрібних птахів, які мешкають поряд з їхніми гніздами. В результаті, охороняючи власну мисливську територію, хижі птах охороняють дрібних птахів від нападу інших хижаків.
Атрактивні та репелентні – виділення спеціальних хімічних виділень, що відлякують або приваблюють інші живі організми. Яскравим прикладом атрактивних зв’язків є виділення квітковими рослинами специфічних запахів, які приваблюють специфічних запилювачів.
Трофічні – використання одних організмів іншими як джерела живлення. Мабуть самий поширений біотичний зв'язок у біоценозах. Трофічними зв'язками вважається споживання як живих організмів або їх частин, такі і їх відмерлих залишків та продуктів життєдіяльності. Завдяки цим зв'язкам організми об’єднуються у єдину речовинно-енергетичну систему.
У фітоценозі розрізняють три основні форми впливу рослин між собою: контактні, трансабіотичні, і трансбіотичні.
Контактні відношення – це механічний вплив рослини на рослину, паразитизм, симбіоз тощо; трансабіотичні – вплив одних рослин на інші шляхом зміни навколишнього середовища (боротьба за світло, вологу, поживні речовини та виділення рослинами продуктів життєдіяльності в навколишнє середовище тощо); трансбіотичні – впив рослин на рослину через інші організми. Звичайно у фітоценозі різні форми взаємовпливу проявляються одночасно.
Наглядніше матеріал представлено у відеоролику:
Використані джерела:
Рефлексія від 11 учнів
Сподобався:
0
Так: 11
Ні: 0
Зрозумілий:
0
Так: 11
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
0
Ні: 11
Так: 0