Біотехнологія.

Тема №6. Біотехнологія.

Біотехнологія (від грец. біос - життя, технос - майстерність і логос - вчення) - комплекс наук та методів використання організмів і біологічних процесів у виробництві.

• термін → в 1917р. Карл Ерекі (угор.)

Завдання №1. Використовуючи схему і матеріал сайту скласти опорний конспект "Напрямки біотехнології"

Іл.  Схема основних напрямів сучасної біотехнології

Галузі сучасної біотехнології:

1. нанобіотехнологія - технологія наночастинок (від 1 до 100 нм)

• технологія адресної доставки ліків за допомогою ліпосом (ліпідних бішарових структур)

2. цитотехнологія - клітинна технологія

• вирощування гібридом - В-лімфоцитів + ракові клітини → для отримання моноклональних антитіл;

• отримання білків-інтерферонів

• отримання людського інсулін (кишкова паличка)

3. гістотехнологія - тканинна технологія на поживних середовищах

• вирощування шкіри, органів для трансплантації

4. ембріотехнологія - зародкова технологія

• пересаджування ембріональних стовбурових клітин пуповинної крові для лікування променевої хвороби

• екстракорпоральне запліднення

5. біотехнологія культивування організмів (наприклад, біотехнологія

• вирощування грибів (печериць й гливи), молюсків

• мікроклональне розмноження рослин

6.  біоінженерна технологія

• тестування ДНК з використанням біочипів

• створення штучних суглобів, кардіостимуляторів, апаратів ниркового діалізу

Отже, сучасна біотехнологія демонструє майже необмежені можливості використання організмів у різних галузях діяльності людини.

Завдання №1. Використовуючи теоретичного блоку (дивись нижче) заповнити таблицю "Значення біотехнології"

Яке значення біотехнології?

Сучасна біотехнологія має величезні перспективи для вирішення екологічних проблем, ліквідації дефіциту їжі й боротьби з голодом, отримання сировини й енергії для промисловості, збереження здоров’я людини та ін. За допомогою біотехнології здійснюються:

• • одержання харчових продуктів (наприклад, кефірів, йогуртів, сухого молока, хліба, соків);

• • отримання сортів рослин (наприклад, виведення сортів пшениці призвело до «зеленої революції» в Мексиці, створення сортів рису з вегетаційним періодом 120 днів значно поліпшило рівень життя населення Азії);

• • отримання лікарських препаратів (наприклад, вакцин, антибіотиків, вітамінів, ферментів за допомогою грибів й бактерій);

• • діагностика спадкових хвороб людини (наприклад, технології культивування лімфоцитів, діагностика ембріона на ранній стадії внутрішньоутробного розвитку, створення тест-систем для генної діагностики);

• • розробка безвідходних технологій для очищення середовища (наприклад, використання бактерій для розкладу штучних полімерних матеріалів чи пестицидів);

• • створення технологій отримання енергії (наприклад, використання метанобактерій для отримання біогазу, створення пального із цукрової тростини чи кукурудзи);

• • отримання кормів для поліпшення умов вирощування сільськогосподарських тварин (наприклад, дріжджові гриби синтезують кормові білки із парафінів нафти);

• • створення засобів догляду й захисту рослин (наприклад, створення бактеріальних добрив і біогумусу);

• • створення тварин-біореакторів, що виробляють речовини для лікування хвороб (наприклад, корів чи кіз, які даватимуть з молоком білок для лікування інсультів).

Використання біотехнології може мати і негативні наслідки. Це шкідливий вплив на природу мутагенів, втрата біосистемами здатності до саморегуляції, зміна геномів організмів й генофонду популяцій та ін. Наслідками неконтрольованого поширення генетично змінених об’єктів у довкіллі може бути збільшення кількості стійких до антибіотиків мікроорганізмів, підвищення концентрації алергенів у природі, порушення рівноваги природних екосистем, підвищення рівня шкідливості мікроорганізмів, мутаційні зміни та поширення захворювань організмів тощо.