Біологія — наука про живу природу (від грец. «bios» — життя, «logos» — наука).
Як самостійна природнича наука біологія зародилася ще до нашої ери, а її назву запропонували у 1802 році незалежно один від одного французький вчений Жан Батіст Ламарк та німецький вчений Готфрід Рейнхольд Тревіранус.
Об'єктом науки біології є життя у всіх її проявах і формах, а також на різних рівнях.
У наші дні біологія — комплексна наука, що сформувалася у результаті диференціації та інтеграції різних наукових дисциплін.
Приклад:
в результаті диференціації з ботаніки виділилися мікологія (наука про гриби), бріологія (наука, що вивчає мохи), альгологія (вивчає водорості), палеоботаніка (вивчає залишки древніх рослин) та інші дисципліни; генетика розділилася на загальну і молекулярну генетику, генетику рослин, тварин, мікроорганізмів, людини, популяційну генетику.
У результаті інтеграції наук виникли біофізика, біохімія, біологія, космічна біологія, тощо.
Значення біології
Значення біологічних знань зростає з кожним роком. Сучасна біологія — комплексна наука, для якої характерно взаємопроникнення ідей і методів різних біологічних дисциплін та інших наук. Біологічні знання не тільки дозволяють скласти наукову картину світу, а й можуть бути використані у практичних цілях.
Завдяки відкриттям, зробленим у генетиці, анатомії, фізіології і біохімії у даний час стало можливим виробництво різноманітних лікарських препаратів; проводиться встановлення діагнозів і лікування хвороб, які раніше вважалися невиліковними; селекціонери отримали нові високопродуктивні породи домашніх тварин і сорти культурних рослин; були створені біологічні методи боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур.
За допомогою нового напряму матеріального виробництва — біотехнології — вчені намагаються вирішити проблему нестачі продуктів харчування.
У даний час біологічні знання використовуються у всіх сферах людської діяльності: у промисловості і сільському господарстві, медицині та енергетиці.
Надзвичайно велике значення мають екологічні дослідження. Ми, нарешті, стали усвідомлювати, що крихку рівновагу, що існує на нашій маленькій планеті, легко зруйнувати. Перед людством постало грандіозне завдання — збереження біосфери з метою підтримки умов існування і розвитку цивілізації. Без біологічних знань і спеціальних досліджень розв'язати цю проблему неможливо. Таким чином, у даний час біологія стала реальною продуктивною силою і раціональної науковою основою відносин між людиною і природою.
Біологічна грамотність необхідна кожній людині — так само як вміння читати, писати і рахувати!
З тих пір як людина стала усвідомлювати свою відмінність від тваринного світу, вона почала вивчати навколишній світ. Коротко розглянемо, як відбувався розвиток науки біології, і назвемо імена деяких видатних учених, які зробили внесок в її розвиток.
1. Період донаукових (практичних) знань
Спочатку дослідники вивчали окремі організми, збирали їх, складали списки рослин і тварин, що населяють різні місця. Зазвичай цей період вивчення живих організмів називають практичним, а саму дисципліну — природознавством (природна історія є попередницею біології).
Період донаукових (практичних) знань тривав від кам'яного віку до рубежу XV — XVI ст. Саме у цей період відбулися:
перші спроби наукових узагальнень;
опис тварин і рослин;
перші спроби класифікації живих організмів;
зародження ботаніки, зоології, анатомії,
розвиток медицини, накопичення знань з анатомії та фізіології людини;
виведення нових порід тварин та сортів рослин.
Видатними природослідниками цієї епохи були:
Гіппократ(460 — близько 370 рр. до н. е.) — основоположник медицини. Дав перший відносно докладний опис будови людини і тварин, указаши на роль середовища і спадковості у виникненні хвороб.
Аристотель (384 — 322 рр. до н. е.) — основоположник зоології. Описав багатьох тварин, поклав початок систематики (він ділив навколишній світ на чотири царства: неживий світ землі, води і повітря, світ рослин, світ тварин і світ людини).
Теофраст (372 — 287 рр. до н. е.) — основоположник ботаніки. Описав понад 500 видів рослин, указавши відомості про будову і розмноженні багатьох з них.
Гай Пліній Старший (23 — 79 рр.) — написав 37 томів енциклопедії «Природна історія», яка майже до періоду Середньовіччя була головним джерелом знань про природу.
Клавдій Гален(близько 130 — близько 200 рр.) — першим зробив порівняльно-анатомічний опис людини і мавпи.
2. Описовий період
У середні віки пануючою ідеологією була релігія, але йшло накопичення знань про живі організми.
Описовий період тривав від рубежу XV — XVI ст. до середини XIX ст. :
експериментальні методи досліджень;
поява мікроскопа;
відкриття мікроорганізмів;
дослідження клітинної будови організмів;
створення системи класифікації тварин і рослин;
розвиток окремих галузей біології.
Найвідоміший учений Епохи Відродження (перехідною від культури Середніх віків до культури Нового часу) Леонардо да Вінчі (1452 — 1519 рр.) уніс певний внесок і в розвиток біології. Він вивчав політ птахів, діяльність серця і зорову функцію ока, способи з'єднання кісток (зазначивши схожість суглобів і кісток людини і тварин).
В Епоху Великих географічних відкриттів (у другій половині XV ст.) природничо-наукові знання починають швидко розвиватися, і біологія ділиться на окремі науки.
У XVI — XVII століттях стали стрімко розвиватися ботаніка і зоологія.
Винахід мікроскопа на початку XVII ст. дозволило відкрити невидимі для неозброєного ока живі організми (бактерії, найпростіші).
Уільям Гарвей (1578 — 1657) — засновник сучасної ембріології, відкрив механізм кровообігу, ввів експериментальні методи в біологію.
Карл Лінней (1707 — 1778 рр.) запропонував систему класифікації тварин і рослин з використанням бінарної номенклатури (подвійних видових назв).
Жан Батіст Ламарк (1774 — 1829 рр.) запропонував першу теорію еволюції.
Карл Бер (1792 — 1876) сформулював основні положення теорії гомологічних органів і закону зародкової схожості, заклавши наукові основи ембріології.
3. Епоха синтезу наукових біологічних знань
Включає розвиток біології від середини XIX ст. до середини XX ст.
У 1839 році Теодором Шванном (1818 — 1882 рр.) і Маттіасом Якобом Шлейденом(1804 — 1881 рр.) була сформульована перша клітинна теорія, яка науково довела єдність живого світу і стала однією з передумов виникнення теорії еволюції Чарльза Дарвіна (1809 — 1882 рр .), опублікованою у 1859 р.
У XIX ст. завдяки роботам Луї Пастера (1822 — 1895 рр.), Роберта Коха (1843 — 1910 рр.), Іллі Ілліча Мечникова (1845 — 1916 рр.) як самостійна наука оформилася мікробіологія.
До кінця XIX в. в якості самостійних наук сформувалися паразитології та екологія (засновником екології вважається німецький біолог Ернст Геккель (1834 — 1919 рр.), який вперше у 1866 р вжив термін «екологія»).
У 1900 році були перевідкриття законів Грегора Менделя (1822 — 1884 рр.), що дало старт розвитку генетики.
4. Сучасний період розвитку біологічної науки
У цей період відбулося:
перетворення біології з описової науки в експериментальну і точну, відбулося використання досягнень фізики, хімії, математики, поширення методів моделювання;
розвиток молекулярної біології;
дослідження найпростіших організмів (бактерій, вірусів, фагів);
виникнення нових галузей знання (генетика, молекулярна біологія, радіобіологія, цитологія, вірусологія, тощо);
поглиблення спеціалізації і створення нових дисциплін;
виникнення комплексних «синтетичних» дисциплін і областей дослідження на стику наук (теорія систем, біокібернетика, біохімія, біофізика, радіобіологія, космічна біологія, тощо);
розуміння цілісності досліджуваних об'єктів і процесів;
формування комплексу екологічних наук.
.png)
