Берестейська церковна унія 1596

1. Передумови укладення Берестейської церковної унії.

Європейські державні та церковні діячі неодноразово обговорювали питання відновлення християнської церкви. Інтерес до цієї справи особливо посилився в умовах розгортання Контрреформації. Католицька церква активізувала свої намагання розширити вплив на Сході з метою обєднання католиків та православних під зверхністю папського престолу.

Робота з історичним джерелом 

Документ 1. Із книги польського проповідника Петра Скарги 1577 р. видав книгу «Про єдність церкви Божої»
«…Істинною є лише одна церква — римо-католицька, тож найкориснішим для Русі було б відкинути помилки греків та об’єднатися з осердям істинної віри».

Запитання          
1. На основі даного документа визначте ставлення католиків до православних.
2. На яких умовах вони прагнули об’єднати обидві церкви?

Питання церковної унії обговорювалося представниками Папи Римського з українсько-білоруською  православною знаттю. Загалом вона прихильно ставилася до можливого обєднання за умови, що воно відбудеться на засадах рівноправності. Завдяки унії вона прагнула оновити православну церкву, наблизити її до потреб часу.

Передумови церковної унії

1. Українсько-православні єпископи вбачали в обєднанні шлях до подолання кризи православної церкви й оздоровлення церкви в цілому.

2. Досягнення православними фактичної рівності в правах із католиками в речі Посполитій.

3. Дозволить православним ієрархам,як і католицьким, отримати місця в сенаті.

4. Церковна унія розглядалася, по-перше, як шлях до остаточного закріплення українських і білоруських земель в Речі Посполитій.

Що таке церковні собори?

2. Церковні собори в Бересті 1596 р. та утворення греко- католицької церкви.

Для офіційного урочистого проголошення унії Київським митрополитом Михайлом Рогозою та польським королем Сигізмундом IIІ Вазою було скликано церковний собор у Бересті (Бресті), який відбувся 16–20 жовтня 1596 р. Для участі у його роботі прибули всі єпископи, багато архімандритів, ігуменів, священиків та представників мирян. Проте уже на початку собору його учасники поділилися. До противників унії, яких очолювали князь К. Острозький та представник Константинопольського патріарха протосинкел Никифор, приєдналися єпископ львівський Гедеон Балабан та перемишльський М. Копистенський. Разом із частиною духовенства та мирян вони провели окремий православний собор, який засудив діяльність митрополита Михайло Рогози та єпископів, котрі прийняли унію і хотіли наблизити православну церкву до західного світу.
Митрополит Рогоза та вірні йому єпископи відбули згідно з канонічним правом собор, який довершив справу унії з Римським престолом. У ньому взяли участь митрополит, 5 єпископів, частина духовенства та шляхти, а також представники католицької церкви.
Собор затвердив акт унії, про що було оповіщено окремим посланням митрополита.

Умови Берестейської церковної унії:

1. православна церква зберігала східний обряд, церковнослов’янську мову;

2. Виборне право на заміщення митрополита та єпископів, юліанський календар .

3. Право одружуватися для нижчого духовенства.

4. Визнавалася зверхність Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви та приймалася католицька догматика.

5. Виникнення греко-католицької церкви.

Що таке Греко-католицька церква?

Робота з документом

Документ 8
«Після укладення унії розпочався масовий наступ на православну церкву. Унія насаджувалася силою, православні церковні маєтності передавалися уніатам, православні залишилися без вищої церковної ієрархії. Водночас уніати перебували в стані невизначеності, ніби між двома вогнями. Православні вбачали в них зрадників, а католики не вважали їх повноцінними громадянами… Католицька верхівка вбачала в греко-католицькій церкві лише засіб поширення власного впливу, а не самостійну церковну організацію.
Отже, форсований наступ католицизму на українські землі, що посилився після укладення Люблінської унії, мав своїм наслідком ополячення та окатоличення українського народу, вів до загальної дезорганізації та занепаду православної церкви, яка катастрофічно втрачала роль осередку культурного життя, гаранта збереження національних традицій. Берестейська унія була для Польщі зручною формою посилення своєї влади на українських землях, розширення сфери впливу католицизму, а для частини православного духовенства — спробою підняти його престиж, подолати дискримінацію православних віруючих, вивести православну церкву із кризи». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 123)

Запитання

Якими, на думку автора, були наслідки Берестейської унії 1596 р. для України?

Наслідки Берестейської унії

1. Проголошуваного зрівняння в правах греко-католиків і католиків не відбулося;

2. Місць у сенаті греко-католицькі єпископи не отримали;

3. Право патронату залежало від світської влади ( яка саме саме церква існуватиме на підвладній території.

4. Масове окатоличення населення та полонізація населення.

5. Українська православна церква залишилася поза законом.

6. Розкол національної єдності українців

7. Посилення впливу Ватикану.

8. Розкол православної церкви на уніатську і православну.

Заповніть кола Вена

По краям кола записати, які відмінності православної та уніатської церкви, а в перетині кіл, записати їх спільні риси.

Робота з таблицею.  Берестейська церковна унія.

Прочитати про Петра Могилу на сторінках 29-31 (на слідуючому уроці буду опитувати).