Різновидом народного малярства, популярним способом декоративного оздоблення предметів побуту та житла є народний розпис. Здавна українці розмальовували печі в хатах, різні вжиткові речі — скрині, посуд. Пізніше виникло станкове малювання, вже не пов’язане з побутом. Зокрема, це петриківський декоративний розпис, який внесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Розпис виник у дивовижному за красою природи краї, у селі Петриківка на Дніпропетровщині. Сюди здавна з’їжджалися на ярмарок, щоб придбати дерев’яний і керамічний посуд, скрині, музичні інструменти, прикрашені орнаментами, які утворювали симетричні («вазон», «букет») або асиметричні («гілочка») композиції.

Удивляючись в яскравий за кольором малюнок народних художників, ми ніби відчуваємо аромати трав, квітів, ягід. Мов за помахом руки майстра-чарівника розпускаються дивовижні квіти, палають стиглі кетяги калини, злітають чарівні птахи та мандрують дивовижні звірі.

Оригінальний самчиківський розпис (від села Самчики на Хмельниччині) також сповнений українського колориту, проте має свої відмінні особливості, насамперед сюжетність. В основі композицій покладено різні мотиви: рослини, зазвичай квіти («вазон», «дерево життя»), птахи, (соловей, лелека, сорока, ластівка, сова, голуб, лебідь), рідше тварини (коні, олені, собаки, коти, лисиці, зайці, білки), іноді люди — козаки або україночки. Лінії цього розпису зубчасті, звивисті, загострені, ніби схожі на полум’я.

Українські традиції народного малювання передавалися з покоління в покоління. На основі цих традицій сформувалося професійне мистецтво. Картини відомих українських майстринь вражають оригінальністю, буйством фантазії, багатством палітри. Творити красу, творити для людей — у цьому вони бачили сенс свого життя.

Композиціям Ганни Собачко-Шостак притаманне віртуозне володіння лінією, ритмом, кольором. Їх навіяно давніми мотивами й водночас вони співзвучні сьогоденню.

Ганна Собачко-Шостак. Шпаківня

Катерина Білокур Колгоспне поле

Творчості Катерини Білокур із села Богданівна, що на Полтавщині, притаманна яскрава індивідуальність. В основному художниця малювала квіти, нерідко поєднуючи в одній картині весняні та осінні. Окрім квітів, у творчій спадщині художниці є пейзажі та портрети. Три картини Білокур — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» — було включено до експозиції Міжнародної виставки в Парижі (1954). Тут їх побачив видатний іспанський художник Пабло Пікассо. Увесь світ облетіли його слова:

«Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!»

До портретної галереї

Марія Приймаченко. Соняшники з бджолами та горохом

В основі творчості народної художниці Марії Приймаченко присутнє оригінальне відчуття природи і світу загалом. Змалку вона постійно вчилася у рідної поліської природи. Під час споглядання її картин перед очима постає дивовижний світ звірів, фантастичних істот, птахів, квітів. Народжені творчою уявою геніальної художниці, вони глибоко споріднені з традиціями українського народного мистецтва. На думку дослідників, Марія Приймаченко дивовижно об’єднала у своїй творчості малюнок і живопис: це і живописна графіка, і графічний живопис. Художниця мріяла: «От якби зібрати з усієї України народних майстрів, що за дива витворили б — цвів би не лише садами Київ. Будинки б сміялися до людей...».

Як, на твою думку, майстриня досягає «сонячного» звучання кольорів у композиції? Які почуття викликають ці дивовижні квіти?

Народна художниця Марфа Тимченко зберігала і розвивала традиції народного мистецтва, збагачуючи їх здобутками професійної школи декоративного живопису. В основі її творчості — глибинний зв’язок з орнаментальним мистецтвом її рідного славетного села — Петриківки. У спадщині художниці можна спостерігати безкінечні варіації петриківських мотивів.

Марфа Тимченко. Райський птах

Традиції розпису і досвід народних майстрів часто використовуються в сучасних дизайнерських розробках. Адже петриківка, у якій втілилася душа нашого народу, — це не лише пам’ять про культуру минулого, але й сучасно і модно. Сьогодні мотиви народного розпису можна побачити на стінах будинків, в інтер’єрах квартир і кав’ярень, у декорі одягу, на виробах промисловості від ужиткових предметів до автомобілів.