Сьогодні на уроці ми вирушимо у світ української барокової поезії, де слово поєднується з музикою, символами й народною традицією.
Дізнаємося, як літературний вірш став народною піснею, простежимо фольклорні мотиви та приховані значення у творі Семена Климовського «Їхав козак за Дунай».
Познайомимося з незвичними явищами барокової поезії — курйозним віршем і зоропоезією, де важливими є не лише зміст, а й форма тексту.
На уроці будемо слухати, читати, аналізувати та відкривати символи, які роблять поезію живою й актуальною навіть сьогодні.
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
Бароко(від італійського barocco — «вибагливий, химерний») — це стиль у мистецтві, який виник наприкінці XVI століття і панував до XVIII століття. Він прийшов на зміну гармонійному і спокійному стилю Ренесансу. Бароко прагне вразити, зворушити, захопити глядача чи читача.
Основні риси стилю бароко
Пишність і урочистість— багато прикрас, золота, складних форм.
Контрасти — поєднання світла і тіні, добра і зла, радості й скорботи.
Метафоричність і алегоричність— твори часто мають приховані значення.
Релігійність і світськість — у літературі поєднуються духовні теми з життєвими.
Прагнення здивувати— бароко хоче викликати сильні емоції.
Література— глибокі образи, філософські роздуми, складна мова.
Бароко в Україні
В Україні стиль бароко набув особливого національного забарвлення — його називають українське бароко або козацьке бароко. Воно поєднало європейську пишність із народними традиціями.
Література: поєднання духовних тем із побутовими, любовними, філософськими.
Представники українського літературного бароко
Іван Величковський— автор курйозних віршів, майстер форми.
Семен Климовський — написав пісню «Їхав козак за Дунай», зразок давньої любовної лірики.
Григорій Сковорода— філософ і поет, поєднував глибокі думки з художністю.
Самійло Величко— літописець, описував історію України.
Феофан Прокопович — драматург, автор релігійних і філософських творів.
Чому варто вивчати бароко?
Це стиль, який навчає бачити глибше, відчувати сильніше, думати ширше.
Бароко — це емоції, краса, філософія, які залишають слід у душі.
Теорія літератури
Курйозний вірш — це вишуканий поетичний твір, незвичайний за формою, для якого характерним є поєднання зорових і слухових елементів, узгоджених зі змістом. В українській літературі теоретиком курйозного вірша вважають І. Величковського, який жив і творив у другій половині ХVІІ ст. Курйозні вірші він поділяв на жанри: лабіринт, вірш-відлуння, рак літеральний («вірш-паліндром») — вірш, рядки якого можна читати зліва направо й навпаки.
Вірш-відлуння
Рак літеральний
— Одкуду дієт ті ся сицевая досада?
— 3 сада.
— Кто ті в саді снідь смертну подаде од древа?
— Єва.
— Кто же Єву в том прельсти? Змій ли вертоградський?
— Адський.
Анна во дар бо ім’я мі обрадованна,
Анна дар і мні сін мира данна,
Анна пита мя я мати панна.
Саме курйозне віршування стало джерелом для сучасної української зорової поезії.
Зорова (візуальна) поезія — різновид мистецтва, коли текстовий символ (буква, слово, знак, речення) є елементом зорового образу завдяки особливому його розташуванню в зображенні чи об’єкті. Іноді на позначення такої поезії вживають термін «каліграма».
2
Виконайте тести
Тест 1
Українське літературне бароко сформувалося переважно в: А) XIV–XV ст. Б) XVII–XVIII ст. В) XIX ст. Г) XX ст.
Тест 2
Яка риса є характерною для барокової поезії? А) Простота і лаконічність Б) Відмова від символів В) Контрастність і символічність Г) Документальна точність
Тест 3
Поєднання книжної традиції з фольклорними мотивами є ознакою: А) класицизму Б) романтизму В) реалізму Г) бароко
Тест 4
Вірш «Їхав козак за Дунай» належить до: А) героїчної поеми Б) думи В) ліричної пісні барокової доби Г) байки
Тест 5
Курйозний вірш — це: А) жартівливий твір без художньої цінності Б) вірш із простим римуванням В) вірш із незвичною формою або грою слів Г) прозовий твір із мораллю
Тест 6
Зоропоезія — це: А) вірш про зорі Б) різновид усної народної творчості В) вірш, у якому текст утворює графічну фігуру Г) римована загадка
Перевір себе
1 – Б 2 – В 3 – Г 4 – В 5 – В 6 – В
3
Семен Климовський — автор вірша
"Їхав козак за Дунай" (ознайомтеся з короткими біографічними відомостями , усно перекажіть)
Семен Климовський – козак Харківського полку, філософ, поет та автор відомої пісні «Їхав козак за Дунай»
Точна дата народження Семена Климовського невідома, відомо лише те, що він народився на рубежі XVIII та XIX століть. Він є автором знаменитої пісні «Їхав козак за Дунай». Також відомі ще декілька твори - «Про правду та великодушність благодійників» та «Про правосуддя начальників».
Популярність харківському козаку принесло те, що О.О.Шаховський використав його образ у своїй опері – водевілі «Козак – стіхотворець». Про життя Семена Климовського також мало що відомо. Достовірно можна сказати те, що він навчався у Києво – Могилянській академії. Історик М. Карамзін вважав його самородком. Він наголошував на тому, що читаючи твори Семена Климовського, можна побачити його прекрасні знання іноземних мов, літератури та філософії.
Таємницею залишається питання про те, в яких роках жив харківський козак. Точно лише можна стверджувати, що своє життя Климовський закінчив у степах Дикого Поля. Там він разом зі своїм товаришем заснували хутір Припутні (Харківська губернія, Єлисаветградський повіт), де старого поета застав Микола Левицький, який пізніше надрукував в газеті «Український вісник» спогад про хутір та поета.
Деякі дослідники життя та творчості Семена Климовського сходяться на тому, що народився він приблизно в 1705 році, а помер в 1785 році. А 14 жовтня 2003 року на місці, де був розташований хутір Припутні встановлено пам’ятний знак.
4
Знайомство з піснею
Перегляньте відео, прослухайте пісню.
Прочитайте
Їхав козак за Дунай, Сказав: — Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси да гуляй.
Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче; З ким ти мене покидаєш — Тільки подумай!
— Білих ручок не ламай, Ясних очок не стирай, Мене з війни зо славою К собі дожидай.
— Не хочу я нічого, Тільки тебе одного, Ти будь здоров, мій миленький, А все пропадай!
Свиснув козак на коня — Зоставайся, молода! Я приїду, як не згину, Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду, Поки жив на світі буду. Коли умру на війні — Поплач обо мні!
Проаналізуйте пісню.
Паспорт пісні
Автор - «Їхав козак за Дунай» – Семен Климовський
Жанр - «Їхав козак за Дунай»: літературна пісня, інтимна лірика.
Рід літератури – ліро-епос
Тема : «Їхав козак за Дунай»: зображення зворушливого розлучення козака з дівчиною, через його участь у військових подіях за Дунаєм.
Ідея : «Їхав козак за Дунай»: возвеличення щирого почуття, яке випробовується часом і життєвими обставинами.
Основна думка: Тебе ж, мила, не забуду, / Поки жив на світі буду. / Коли умру на війні — /Поплач обо мні.
Композиція «Їхав козак за Дунай»
Твір побудований у формі діалогу між козаком та його коханою.
Художні засоби «Їхав козак за Дунай»
Звертання: «Дівчино, прощай», «Ти, конику вороненький…», «Постій, постій, козаче…», «Ти будь здоров, мій миленький», «Тебе ж, мила, не забуду».
Метафора: «ручок не ламай», «ясних очей не стирай». Зменшувально-пестливі форми слів: «миленький», «вороненький», «коник», «ручок».
Історія написання «Їхав козак за Дунай»
С. Климовський став автором надзвичайно популярної пісні «Їхав козак за Дунай», яку дуже любили в Україні ще за його життя. Історію пісні, як і біографію її автора С. Климовського, дослідив видатний український літературознавець Г. Нудьга («Літературна Україна» за 6 серпня 1969 р.).
Оригінал пісні не зберігся. Її текст уперше був опублікований у збірці «Російські народні пісні» (Прага, 1790; друге видання — 1806). Слова з нотами вперше надрукував у Петербурзі гітарист Генглез у 1796 році. До цих найстаріших друкованих текстів нові покоління додали щось своє, але основа пісні збереглася. Під впливом пісні «Їхав козак за Дунай» написали свої твори українські поети Л. Боровиковський, О. Шпигоцький.
Найповніший текст пісні подав Михайло Максимович у збірці 1827 року з такою приміткою: «Сія відома пісня створена козаком С. Климовським, якому, можливо, належить і багато інших, що однако ж стало невідомим, як і взагалі ми не знаємо авторів народних пісень».
Більше ста років варіант пісні зі збірки Максимовича пере- друковували в різних етнографічних виданнях та пісенниках без змін.
Світова слава пісні «Їхав козак за Дунай»
У 1808 р. твір «Їхав козак за Дунай» сягнув Західної Європи. Спочатку він став дуже популярним у Німеччині.
Німецький поет-романтик Тігдем та його приятель французький економіст й історик Сісмонді, почувши пісню від слуг якогось пана з України, були зачаровані й одразу ж переклали її кожний рідною мовою. У 1809 році Тігдем опублікував свій переклад і ноти в популярному кишеньковому виданні В. Беккера під назвою «Козак та його дівчина».
Фортепіанні варіації за її темою написав видатний німецький композитор Г. Вебер.
Геніальний німецький композитор Людвіг Ван Бетховен, який творчо використовував мелодії українських народних пісень, імовірно, почув пісню «Їхав козак за Дунай» у родині дипломатичного посланника Російської імперії у Відні Андрія Розумовського, сина останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Бетховен написав у 1816 році на основі цієї пісні варіацію для фортепіано з флейтою, а потім опрацював для збірки пісень народів Європи, надавши українській мелодії елегійності та урочистості.
Поширилася пісня Климовського й у Франції. Її французький текст з нотами вміщено в кількох виданнях на початку ХІХ ст.
У 40-х рр. ХІХ ст. перероблена Тігдемом пісня, якій він, зберігши українську мелодію, надав рис сентиментального романсу, стала улюбленою в Німеччині.
З Німеччини пісня потрапила до Австрії та Чехії, де з’явилося два переклади чеською — Ганки і Челаховського (1822).
З українського оригіналу також було зроблено і англійський переклад, надрукований у Лондоні в 1816 році.
Польською мовою пісню переклав Бродзінський (1817), а на музику її поклав польський скрипаль Кароль Літинський і видав у Львові 1833 року.
Італійською мовою пісню з нотами надрукували 1895 року.
В Угорщині текст було настільки змінено, що не залишилося ні козака, ні дівчини, але українська мелодія збереглася, за винятком кінцівки, що нагадувала чардаш.
Григорій Нудьга так пояснює привабливість і унікальну популярність української пісні в багатьох країнах Європи: «Насамперед — природнє вираження особистих і громадських почуттів героя, його вірність обов’язку і коханню, чистота переживань і настроїв, проста, прозора і в своїй основі оптимістична музика, складена в ля мінорі з відхиленням у середній частині до параллельного мажору. Виникла вона на ґрунті української пісні й романсової творчості. На початку ХІХ століття такі твори мали успіх».
Отож не диво, що народжена на Україні пісня з гучною славою облетіла майже всю Європу.
5
Робота з текстом
Прочитайте пісню «Їхав козак за Дунай». Визначте головні образи.
Поясніть символіку образу Дунаю. Чому він став символом розлуки?
Знайдіть у тексті фольклорні мотиви . Запишіть приклади.
6
Літературна гра «ТАК — НІ»
Семен Климовський: життя і творчість
Семен Климовський був українським поетом доби бароко.
Климовський жив і творив у XIX столітті.
Вірш «Їхав козак за Дунай» з самого початку був народною піснею.
Семен Климовський є автором лише одного відомого твору.
Вірш «Їхав козак за Дунай» належить до барокової лірики з фольклорними мотивами.
Основною темою твору є прощання козака з коханою перед походом.
У вірші відсутні діалог і звертання.
Образ Дунаю у творі символізує далеку дорогу та небезпеку.
Климовський був філософом і освіченою людиною своєї доби.
Вірш «Їхав козак за Дунай» не має жодних ознак барокового стилю.
Перевір себе
Так
Ні
Ні
Ні
Так
Так
Ні
Так
Так
Ні
7
Діалог крізь століття
Скласти короткий діалог ( 6-8 реплік)між:
Семеном Климовським і сучасним читачем або
козаком XVII ст. і сучасним воїном.
8
Рефлексія. «Одне слово»
Назвіть одне слово, яке передає ваш стан або враження після уроку (наприклад: сум, символ, дорога, кохання, глибина).
9
🏠 Домашнє завдання
Прочитати вірш Семена Климовського «Їхав козак за Дунай».
.png)
.png)