Багатства вод світового океану

1.Прийом «Географічна мозаїка» Що це? (працюють два учні)

• Біскайська…

• Чорне ...    

• Керченська…      

• Африка…  

• Індійський.. .

• Дрейка...

• Берінґове…

• Червоне...

• Бенґальська…

• Антарктида… 

Прийом «Експрес –тест»

1. Основна причина океанічних течій: а) географічне положення океану; б) нагрівання води Сонцем; в) підземні водні джерела; г) постійні вітри; д) усі перераховані причини.

2. Головна причина морських припливів: а) океанічні течії; б) притягання води Місяцем і Сонцем; в) перепад температур морської води; г) вітри.

3. Причина утворення цунамі? а) землетруси; б) різниця температур морської води; в) вітри; г) океанічні течії.

4. Материк, який омивається чотирма океанами: а) Євразія; б) Африка; в) Австралія; г) Північна Америка.

5. Море з найбільшою солоністю води: а) Чорне; б) Середземне; в) Каспійське; г) Червоне.

6. Температура з глибиною: а) підвищується; б) знижується.

7. Значення океану для Землі: а) вирівнює коливання температур; б) забезпечує водяною парою атмосферу; в) живить опадами сушу; г) усі названі фактори. 

Блакитна безодня водних просторів нашої планети приховує величезні багатства. За розрахунками вчених на дні знаходиться понад один мільйон затонулих кораблів, які в епоху Великих географічних відкриттів перевозили золото і срібло в Європу. Але це не головні багатства Світового океану. Адже Океан це транспортні шляхи та корисні копалини, їжа й дешева енергія. Та сьогодні людства використовує лише незначну частку цих багатств. Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, чим багатий світ океанів. Дослідження показують, що сумарна кількість живої речовини в океані в 750 разів менша, ніж на суходолі. Сьогодні роль океану як годувальника надзвичайно скромна. Кількість морепродуктів, що виловлюється в середньому за рік, становить лише 1 % від загального об’єму продуктів харчування, що виробляються на планеті. Океан має значні мінеральні ресурси, але видобуток їх є дуже важким. В океані є компонент, який академік О. Ферсман назвав «найбільш важливим мінералом на Землі, без якого немає життя». Це сама вода. Швейцарський океанолог Жак Пікар писав: «…океан — це безодня проблем, таємниць, незрозумілих речей, безглуздих питань і захоплюючих загадок». На уроці ми і поговоримо про те, як людина використовує багатства океану та якими є їх наслідки господарської діяльності. 

Чи можна за допомогою ехолота дізнатись, які багатства є в океані?

Щоб дізнатись, чим багатий океан, учені досліджують його за допомогою:

• експедиційних суден (вивчають рельєф, магнітне поле);

• дрейфуючих станцій (вивчають температуру, солоність, течії);

• підводних апаратів: акваланг, батискаф, підводні човни з  відеооснащенням;

• сейсмічних методів (склад гірських порід);

• штучних супутників Землі;

• космічних кораблів (хвилі, кригу, косяки риб). 

Століттями загадкою була причина морських припливів і відпливів. Сьогодні достовірно відомо, що ритмічний рух морських вод викликають сили тяжіння Місяця і Сонця.  Припливи і відпливи повторюються двічі на добу, хоча точний час їх настання змінюється залежно від сезону і положення Місяця. Здавна люди намагались використати енергію припливів. Уже в Середньовіччі вона була застосована для практичних цілей. Першими спорудами, механізми яких приводились у дію припливною енергією, були млини та лісопильні, що з'явилися у X-XI ст. на берегах Англії та Франції.. Пізніше  на берегах океанів і морів будували припливні електростанції (ПЕС). Перша морська ПЕС  була побудована у 1913 р. у Англії. Нині ПЕС побудовані і вже років 20-25 успішно працюють  у Франції, у Росії,  Китаї, Канаді та Японії. Доречі, для Японії з її протяжною береговою лінією знайти придатні місця для будівництва таких ПЕС легко. У цій країні на сьогодні діють 53 атомні електростанції, а викопне паливо вона змушена імпортувати. Тому будівництво ПЕС для Японії і економічно вигідне, і екологічно дуже важливе. У процесі будівництва припливної електростанції велика увага приділяється саме екологічності спорудження. Для цього форма дна каналів, якими протікає морська вода, вибирається так, щоб тварини, що випадково потрапили до каналу, могли вибратися з нього.

Треба відмітити, що будівництво ПЕС не є дешевим будівництвом і  до того ж варто згадати ще одну негативну рису припливної енергії - її непостійність. 

. Енергетична потужність морів і океанів дуже цінна для людини. Але хочу відмітити, що будівництво ПЕС значно  впливає на важливий біологічний простір уздовж узбережжя океану. У цій зоні на піщаних берегах живуть різні організми - краби, креветки, черв'яки і деякі двостулкові молюски, а на скелястих - організми, прикріплені до скель (мідії, устриці, морські жолуді, великі водорості). У воді припливної зони мешкає фітопланктон - діатомові водорості, які переміщуються з водою припливів. Припливна енергія здатна змінити стійкий баланс між видами, що формують угруповання припливної зони й завдати шкоди мігруючим видам, які проходитимуть через турбіни електростанції. Перелітні птахи, що годуються на солоних маршах, такі як побережники і сивки, ймовірно, будуть знаходити менше їжі в приливному басейні за електростанцією, оскільки організми гинутимуть при проході через турбіну. Поки залишається багато невивчених питань, пов'язаних із біологічними наслідками впливу ПЕС на природу.

Мінеральні ресурси океану складають розчинені в морській воді речовини, а також розташовані на дні і під дном океану корисні копалини. Зараз на шельфі добувають нафту, газ, вугілля, янтар, сірку, залізну руду, марганець, золото, срібло. Сама океанічна вода — це рідка руда: 3,5% її становлять тверді мінеральні речовини. З морської води видобувають бром, магній, радій, калій, уран, кухонну сіль. Однак процес виділення з морської води цих скарбів є дуже трудомістким і нерентабельним. З океанічного дна шельфової зони дістають гравій та пісок для будівництва.

Морська вода  багата на нітрати, якщо  її можна розподілити навколо енергетичних станцій то  таким чином можна інтенсифікувати ріст водоростей, що, у свою чергу, приверне інших морських мешканців з більш високих трофічних рівнів. За рахунок цього можна створити основу для комерційного розведення риби.

Океан може врятувати людство від загрожуючого водного голоду. В окремих країнах світу опріснюють морську воду, хоч це й дорогий процес.

Біомаса водоростей океанів і морів також містить велику кількість енергії. У майбутньому для переробки на паливо передбачається використовувати як прибережні водорості, так і фітопланктон. Основними способами такої переробки мають бути, по-перше, бродіння вуглеводів водоростей до спиртів; по-друге, ферментація великої кількості водоростей без доступу повітря для виробництва метану. Розробляється також технологія переробки фітопланктону для виробництва рідкого палива. Цю технологію можна поєднувати з експлуатацією океанських термальних електростанцій, підігріті глибинні води яких забезпечуватимуть процес розмноження фітопланктону завдяки наявності тепла і поживних речовин. А водорості не лише використовують в їжу, але й виготовляють з них ліки, папір, тканини, добрива.

Активніше за інші, людина використовує біологічні багатства Світового океану. До них належать ті види морських організмів, які людина застосовує для задоволення своїх потреб.  Безмежні простори Океану від полюсів до екватора і від поверхневих вод до темних глибин – заселені живими істотами. Океан заповнений життям. Його води використовують як середовище існування понад 160 тис. видів тварин. Усі живі організми, що заселяють Океан, залежно від умов їх існування та способу життя умовно поділяють на три великі групи: планктон, нектон та бентос. Планктон (з грецької – блукаючий) складають мікроскопічні організми, що мешкають у поверхневій товщі води та не спроможні протистояти переміщенню хвиль. Вони є основою харчування для більшості інших мешканців Океану. Нектон (з грецької – плаваючий) об’єднує організми, які опанували товщу води та здатні активно пересуватися на значні відстані. До цієї групи істот належать в основному риби та океанічні звірі (кити, косатки, кашалоти, дельфіни), а також кальмари, морські змії, черепахи. Промислове значення мають близько 200 видів морських риб. З них найбільше виловлюють сім видів: оселедець, тріска, скумбрія, лосось, тунець, камбала та морській окунь. Бентос (з грецької – глибинний) – це рослини і тварини, що мешкають на дні Океану. Об’єктом промислу  Серед них є устриці, мідії, краби, омари, морські їжаки та інші.  Деякі з них ведуть прикріплений спосіб життя. Це водорості та коралові поліпи. 

Особливо непокоїть зростаюче нафтове забруднення Океану. Адже достатньо лише 1 граму нафти, щоб знищити життя в 1 м³ води. Вона вкриває тонкою плівкою водну поверхню. При цьому гине планктон, а відповідно й не вистачає їжі іншим морським мешканцям. Звичайне побутове сміття забруднює водну товщу та осідає на дно Океану, де зберігається десятки років. Так, досить часто у шлунках риб знаходять різні предмети, викинуті в море людиною. Морські черепахи гинуть, проковтуючи поліетиленові пакети, які приймають за їстівних медуз. У тканинах морських істот у значній кількості накопичуються небезпечні для людини речовини, які потрапляють у її організм з морепродуктами.

За останні декілька десятиріч понад чверть коралових рифів на планеті зруйновано через нераціональну господарську діяльність людини. Особливо дістається кораловим рифам у водах таких країн, як Малайзія, В'єтнам, Індонезія, Філіппіни. Якщо не зупинити цей процес, то протягом життя лише одного покоління людей зникне більше половини всіх коралових рифів. Між іншим, загибель коралових рифів загрожує життю 500 млн людей, що мешкають на узбережжях. Адже рифи - природне місце оселення багатьох тисяч видів риб, які є основним продуктом харчування для місцевого населення. Риф, площею в 1 км , може забезпечити 15 тонн риби та інших продуктів харчування, достатніх для того, щоб прогодувати 2500 осіб.

Проблема забруднення і виснаження Світового океану давно набула глобального характеру Для розумного вирішення цієї проблеми потрібні загальні зусилля всього людства, адже від цього залежить і його майбутнє. Щоб привернути увагу світової громадськості до цієї проблеми, 1998 рік був оголошений ООН Міжнародним роком Океану. 

Прийом «Чомучка»

1. Чому Світовий океан називають колискою сучасної цивілізації?

2. Чому живі організми проживають на різних глибинах?

3. Чому через Тихий океан прокладено найважливіші торгові морські шляхи?

4. Чому води Світового океану називають «рідкою рудою»?

5. Чому більшість рослин і тварин проживають до глибини 100 м?

6. Чому не доцільно будувати ПЕС на Чорному морі?

7. Чому  необхідно регулювати вилов промислових риб та полювання на морських тварин

8. Чому вчені різних країн об’єднують свої зусилля для вивчення Океану?

Презентація "Багатсво вод Світового океану"