Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження, спрощення у групах приголосних. Основні чергування звуків

Учені-мовознавці, аналізуючи взаємодію звуків у мовному потоці, виявили, що на якість їх постійно впливає артикуляція сусідніх звуків. Внаслідок цього відбуваються комбінаторні зміни звуків. Одні з них пристосовуються до інших, інші уподібнюються, коли поряд стоять звуки однієї групи.

Існують чотири типи уподібнення приголосних звуків. Розберемо кожен із них.

1. За м’якістю

Під час уподібнення наступний звук впливає на попередній. Наприклад, у випадку уподібнення за м’якістю наступний м’який приголосний випливає на твердий:

[п’іс′н′а]

[рад′іс′т′]

[с′в’ато]

Уподібнення за м’якістю стосується звуків д, з, с, ц, л, н (Де ти з’їси ці лини?). Якщо вони стоять перед наступним м’яким або пом’якшеним, теж стають м’якими.

       2. За дзвінкістю

Однією із особливостей правильної української вимови є одзвінчення глухих приголосних. Це помітно у таких словах:

Футбол [фудбол]

Анекдот [ане^иґдот]

Лічба [ліджба]

Вокзал [воґзал]

Отже [одже]

      3. За глухістю

На відміну від російської мови, в українській дзвінкі приголосні в кінці слів та перед наступним глухим не оглушуються. Вимовляємо їх дзвінко:

Сторож [сторож]

Дуб [дуб]

Оглушення в українській мові відбувається тільки у 5 словах (та в похідних від них):

Вогко [вохко]

Легко [лехко]

Кігті [к’іхт′і]

Нігті [н′іхт′і]

Дьогтю [д′охт′у]

Крім того, може інколи оглушуватися префікс з- перед глухими приголосними

Зсипати [с:ипати]

4. За місцем і способом творення

Це, напевно, найскладніший випадок уподібнення. Його можна просто вивчити:

-ться         [ц′:а]      сміється [см’ійец′:а]

-шся          [с′:а]      хвилюєшся [хвил′уйе^ис′:а]

-сш-          [ш:]      винісши [вин′іш:и]

-тч-           [ч:]       отчий [оч:ий]

-жці          [з′ц′і]      книжці [книз′ц′і]

-тці           [ц′:і]      тітці [т′іц′:і]

-чці           [ц′і]       сестричці [се^истриц′:і]

-зж-          [ж:]      зжати [ж:ати]

Запишіть слова фонетичною транскрипщею. З'ясуйте, у яких словах відбув aеться асиміляція за м'якістю чи твердістю, а у яких ні. 

Ясність, розсідлати, дні, дрімаю, корисні, відділяти, на гілці, надзірковий, спітнілий, стіна, денний, донський, повсякчас, поодинці, віденський, весняно, зняти, твір, віконця, свічадо, цвірінькати, сільський, творці, всі, наприкінці, запізнююсь, болгарський, селянський кузня, в казці, пізніше, панський.