Алгоритм опрацювання масивів

Д/З Запишіть в зошит

Тип — це властивість величини, що визначає множину значень, які величина може приймати, і множину операцій, які над даною величиною можна виконувати.

Для збереження змінної простого типу в пам’яті виділяється окрема комірка.
У житті ми постійно стикаємося з безліччю об'єктів, об'єднаних за певними ознаками, наприклад: футбольна команда, лісовий масив, таблиця температур за тиждень. В житті ми зазвичай об‘єднуємо такі дані в таблиці. Для опрацювання табличних даних у програмуванні існує структурований тип даних масив.

Поняття одновимірного масиву

Масив — це структурований тип даних, який складається з фіксованого числа однотипних елементів, що мають спільне ім’я.

Тип елементів називають базовим типом масиву.

Одновимірний масив — це пронумерована послідовність значень одного типу.

Ім'я елементу масиву складається з імені масиву та порядкового номера елемента в масиві (індекса) елемента, узятого в квадратні дужки.

Як можна опрацьовувати табличні величини?

Практичні завдання, для розв’язування яких можна застосовувати алгоритми опрацювання табличних величин, можуть мати різне формулювання. Наприклад, найпростіше завдання може розпочинатися зі слів: «Дано n чисел…», і далі вказується, що саме потрібно зробити із цими числами. Але зазвичай трапляються складніші завдання, у яких спосіб організації даних задано неявно. Наприклад, сформувати таблицю квадратів двоцифрових чисел. При написанні програм для розв’язування подібних завдань слід виконати такі дії:

1) за умовою завдання встановити, чи можна подати вхідні дані у вигляді табличної величини (масиву для мови Free Pascal);

2) надати табличній величині одне ім’я (його в програмі буде використано для роботи з окремими елементами табличних даних);

3) визначити тип елементів табличної величини та описати його в розділі змінних var ( Free Pascal), у якому буде зберігатися набір даних;

4) у програмному коді записати команди для введення елементів табличної величини в пам’ять комп’ютера.

Подальше опрацювання табличних величин зводиться до використання алгоритмів:

    ·        зміни значень елементів масиву;

    ·        знаходження підсумків за набором даних, які передбачають використання простих арифметичних операцій чи виразів над елементами масиву;

    ·        обчислення суми або кількості значень елементів, що задовольняють заданим умовам;

    ·        пошуку елементів табличної величини, що задовольняють заданим умовам;

    ·        упорядкування масиву за деякою ознакою.

Як описати програму зміни значення елемента табличної величини?

Програми для опрацювання табличних величин мовами програмування містять три складові: введення, опрацювання та виведення елементів табличної величини. Оскільки кожна із частин передбачає виконання декількох дій, кількість яких визначається розміром табличної величини, то для опису дій, що повторюються, використовують команди повторення, наприклад цикл for. При цьому для кожної із частин можна використовувати окремий оператор циклу — тоді всі складові програми виконуватимуться послідовно, або розмістити всі передбачувані команди в одному циклі — усі складові виконуватимуться одночасно.

У мові програмування Free Pascal для зміни значення елемента масиву, як і для зміни значення деякої простої змінної, використовують операцію присвоювання :=, у якій у лівій частині звертаються до потрібного елемента масиву, для цього вказують ім’я масиву й у квадратних дужках задають номер (індекс) елемента, а в правій — відповідне значення. При цьому розмір масиву залишається незмінним й операцію присвоювання можна застосувати тільки в тому разі, коли надане значення відповідає типу елементів оголошеного масиву.

Операції послідовної зміни елементів списку a=[2, 4, 6, 8, ‘десять’] та отриманих результатів подано в таблиці. Візьміть до уваги, що нумерація елементів списку починається з 0.

Як описати алгоритми знаходження суми чи кількості елементів табличної величини мовами програмування?

Засобами мов програмування можна автоматизувати процес знаходження підсумкових даних: суми, добутку, середнього значення набору числових даних. Такі задачі передбачають, що табличні елементи не змінюватимуться, а результатом їх виконання буде одне підсумкове значення.

У програмах, де передбачено дії з елементами табличної величини, що задовольнять деяким умовам, використовують оператор розгалуження if. Опис умов здійснюють так само, як і з простими змінними. Для запису простих умов використовують оператори порівняння: >, <, <=, >=, =, <>, а складені умови формують із простих з використанням логічних операторів and, or, not.

Алгоритм опрацювання масивів

Опис змінних типу Одновимірний масив

Перегляньте відео ролик, запишіть в зошит, що дізнались.