Алгоритм надання домедичної допомоги при травмі живота.

Ритм сучасного життя, коли треба постійно поспішати, щоб встигати «дуже важливе місце» і бути там «в потрібний час», вдосконалення засобів пересування, технологій, які нас оточують та без яких ми вже не уявляємо наше життя і т. д.

Все це несе з собою не тільки позитивні, але і негативні штрихи і таїть чимало небезпек, одна з яких — травматизм.

Враховуючи ритм життя сучасного міста, а також небезпеки, що криються в ньому, не дивно, що травма живота залишається однією з актуальних проблем екстреної хірургії. Нажаль у повсякденному житті трапляються випадки, коли людина через неуважність, незнання, недотримання правил безпеки отримує травми безпосереднього удару в живіт, при па­дінні з висоти, від здавлювання тіла при обвалах, від дії повітряної й водяної вибухових хвиль. У таких випадках виникають закриті ушкодження, які характеризуються цілістю шкірних покри­вів.

• Як можна допомогти потерпілому у таких випадках?

Від уміння правильно і завчасно надавати першу долікарську допомогу часто залежить здоров’я, а в окремих випадках і життя потерпілого.

. Вивчення нового матеріалу

1. Пошкодження органів черевної порожнини

 Закрита травма живота небезпечна тим, що її зовнішні ознаки можуть бути відсутніми, а внутрішні органи пошкоджуються.

Так, травми, летальних наслідків знаходяться на третьому місці, після онкологічних і серцево-судинних захворювань, а смертність від них займає 10% серед всіх випадків. Співвідношення травм між чоловіками і жінками 4 : 1. А що стосується причин непрацездатності людей активного віку і дітей, то травма тут взагалі стоїть на першому місці.

Особливiстю “травматичної” епiдемiї мирного часу є наростання частоти закритих пошкоджень живота. Серед рiзних видiв травм, пошкодження живота складають вiд 0,5 до 20%, а по вiдношенню до всiх  хворих з травмами живота 1,4%. По  даним 70% потерпiлих були у вiцi вiд 20 до 40 рокiв.

Травми живота взагалі — це величезна група важких пошкоджень внутрішніх органів, які в більшості випадків становлять загрозу для життя пацієнта.

Коли мова йде про відкритих травмах, наприклад, вогнепальних або ножових пораненнях і т. д., то без уваги залишити їх неможливо, і алгоритм дії передбачає негайне звернення в хірургічний стаціонар, щоб виконати ревізію рани і ранового каналу, первинну хірургічну обробку і так далі.

Якщо ж говорити про закритих (ще їх називають тупими) травмах живота, то тут алгоритм дій передбачити досить складно і він дуже і дуже індивідуальний, як у випадку кожного пацієнта, так і у випадку кожної травми.

Труднощі виникають вже на первинному етапі діагностики, адже при таких травмах пошкодження шкірних покривів, синців і саден, може і не бути, до того ж наслідки травми можуть проявитися не відразу, а через деякий час. Цей «світлий проміжок», коли безпосередньо після травми людина відчуває себе «начебто непогано і його ніби нічого особливо не турбує», присипляє пильність хворих. І часто, коли пацієнт звертається за допомогою, ефективність її виявляється вже значно нижче тієї, яка могла б бути, якщо б її, цю першу допомогу, надали в перші години після травми.

Наприклад, хворий потрапляє в стаціонар через 12 годин після тупої травми живота, в результаті якої стався розрив кишечника, про який він, природно, не підозрював. Дванадцять годин — питається, багато це чи мало? Виявляється, в даному випадку ситуація вже критична і втрачені величезні шанси на сприятливий розвиток подій, оскільки за цей час розвивається перитоніт з усіма її важкими наслідками.

З приводу труднощів у діагностиці можна додати і такий момент.

Люди поступають в стаціонар у різних станах, але дуже часто вони не зовсім адекватні.

• По-перше, в більшості випадків, приблизно в 50-60% це стан шоку — уявіть, що людина впала, наприклад, з третього поверху або потрапив під машину. Наскільки точно він зможе описати, як він себе почуває і що у нього болить? Зрозуміло, що не завжди його пояснення достовірні.

• По-друге, зустрічається чимало пацієнтів, що знаходяться в алкогольному сп’янінні або під впливом седативних або наркотичних засобів, наприклад, після бійок, з якими також спілкуватися досить складно.

Які причини їх виникнення.

Найчастіше причиною звернення в стаціонар з приводу закритої травми живота є дорожньо-транспортні пригоди. На другому місці можна назвати, напевно, «побутові» випадки отримання травм, наприклад, від ударів, отриманих у бійці, від падінь. Ну і, на третьому місці — травми, отримані на робочому місці, наприклад, те ж падіння з висоти або удар копитом в живіт великої тварини.

Чим загрожує людині закрита тупа травма живота.

Ускладнень, які можуть загрожувати, за великим рахунком два:

  Гострий перитоніт, який може розвинутися у результаті розривів порожнистих органів;

  Шок, що розвивається при ушкодженнях паренхіматозних органів і великих судин.

Ці ускладнення можуть бути, як окремо, так і разом.

Закритi травми живота подiляють на 3 групи:

1. Пошкодження черевної стінки.

2. Пошкодження органiв черевної порожнини:

а) порожнистих;

б) паренхiматозних.

3.Пошкодження заочеревинного простору.

Звертають увагу те, що iзольованi пошкодження черевної стiнки у хворих з закритою травмою живота складають 40,5%. Цим пояснюється обов”язкова госпiталiзацiя всiх потерпiлих з даною патологiєю.

Розрізняють слідуючі пошкодження:

• iзольованi,

•  множиннi,

•  комбiнованi пошкодженння.

До iзольованих вiдносяться пошкодженння одного якого-небуть органа, до множинних – пошкодження його у декiлькох мiсцях. До полiтравм вiдносять пошкодження механiчною силою двох або декiлькох органiв рiзних порожнин або одночасне пошкодження внутрiшнього органа i опорно-рухового апарата. Комбiнованими є пошкодження живота i iнших областей тiла, визванi дiєю двох або декiлькох пошкоджуючих факторiв.

При закритих трав­мах органів живота можуть ушкоджуватися порожнисті і паренхіматозні органи.

При ушкодженні порожнистих органів(шлунка, кишківника, сечового міхура) бувають удари, роздавлення, неповні й повні розриви всієї товщини стінки органа. Порожнистий орган, наповнений рідиною або роздутий газами, розривається легше, ніж порожній.

Ушкодження паренхіматозних органів живота (печінки, селезінки, нирок, підшлункової залози) бувають без порушення і з порушенням цілості капсули (тріщини, розриви, відриви й роздавлення).Найчастіше при закритій травмі ушкоджується печінка, потім селезінка й нирки. Рідко ушкоджується підшлункова за­лоза. Шлунково-кишковий тракт може бути ушкоджений в будь-якій ділянці, починаючи від шлунка й закінчуючи прямою киш­кою.

Травми живота діляться на відкриті та закриті.

У свою чергу відкриті травми подрозділяються на непроникаючі і проникаючі.

Поранення живота можуть давати ушкодження внутрішніх органів.

До пошкоджень органів черевної порожнини можна віднести:

• забиті місця,

• розриви або надриви (повні або часткові), розчавленого.

Несильний забій травмує зазвичай шкіру. Якщо ж травма сильна, забій супроводжується пошкодженням м'язів і глибоким пошкодженням внутрішніх органів - селезінки, печінки, нирок.

Таке пошкодження викликає зазвичай важку внутрішню кровотечу. Результатом травми порожнистих органів очеревини шлунка, сечового міхура, кишечника, жовчного міхура - буває розрив органу. При розриві вміст органу виливається в порожнину очеревини, через що зазвичай розвивається бактеріальна інфекція.

Сильні забиття черевної порожнини можуть закінчитися летальним результатом, якщо в ушкодження залучені кровоносні судини або якщо внутрішні органи серйозно пошкоджені. Небезпека спочатку виходить з внутрішньої кровотечі і шоку, а потім - від можливого інфікування.

Симптоми пошкодження органів черевної порожнини

Симптомами поверхневого забиття є:

• локальна болючість,

• обмежена припухлість,

• на місці удару - синці.

• Якщо має місце розрив і розтрощення м'язів, на цьому місці утворюється сильна гематома в супроводі гострого болю. Іноді симптоми подразнення ускладнюють діагностування.

При отриманні травми черевної порожнини людина відчуває:

• не тільки гострий біль,

• але і нудоту.

• Може з'явитися блювання,

• почастішати пульс,

• живіт зазвичай твердне.

Як можна допомогти потерпілому?

При пораненнях живота алгоритм дій досить простий - негайно звернутися за медичною допомогою в черговий хірургічний стаціонар, оскільки навіть без пошкодження внутрішніх органів, необхідно виконати первинну хірургічну обробку рани і накласти шви. Шви можна накладати не пізніше 8:00 після отриманої травми, так як через більш тривалий проміжок часу висока ймовірність нагноєння рани.

• Потерпілого потрібно розмістити зручно, щоб у разі блювоти він не захлинувся.

• Відкриті рани необхідно накрити чистою тканиною, оголився кишечник - вологою тканиною.

• При пошкодженні таза між ногами покласти подушку, ноги зв'язати разом, не рухаючи самого хворого.

• Не можна давати потерпілому ні їжі, ні пиття.

• Випали кишки не можна вправляти самостійно.

• Необхідно терміново госпіталізувати хворого.